Сувора і підступна, але водночас чарівна своєю красою, — Магелланова протока (Strait of Magellan) є не тільки природною пам’яткою Чилі. Він відігравав важливу роль у світовій торгівлі протягом багатьох століть.
«Протока всіх святих» охоплена легендами та таємницями, вона залишила у своїх володіннях безліч невинних життів, але досі змушує захоплюватися своєю красою.
Опис
Протока Магеллана знаходиться біля південної частини Південної Америки і відокремлює архіпелаг Вогненна земля від континенту. Через вітри, сильні течії та раптові звуження протоки складно прохідна.
Протока знаходиться біля вод на території Чилі та Аргентини. Загальна протяжність – приблизно 570 км, а ширина – від 2 до 20 км. З Вогненної Землі біля протоки спускаються льодовики, які живлять її прісними водами. Через це клімат тут сирий та холодний. На півдні знаходиться острів Доусон, а на північ розташовані невеликі острови королеви Аделаїди. Тут береги затоки сильно порізані, мають фіорди, які рятують судна від частих бур.
Сьогодні багато круїзних та туристичних компаній будують свої маршрути протокою. Кожен бажаючий зможе пропливти одним із наймальовничіших водних шляхів світу, насолодитися скелястими краєвидами, побувати в портах Чилі, Уругваю та Аргентині. У літній період у водах Магелланової протоки можна побачити новонароджених дитинчат горбатих китів, а на острові Карлоса ІІІ, де знаходиться величезний морський заповідник – морських левів, пінгвінів та кондорів.
Протоку Магеллана знаходиться в південній частині Південної Америки © Galina Savina / Shutterstock
Історія відкриття Магелланова протоки
Протягом багатьох тисячоліть на території Магелланової протоки жили корінні американські племена індіанців: алакалуфи, теуельче, селькнами, ягани та інші. До ХVІ століття вони не здогадувалися про наявність інших цивілізацій, доки не побачили кораблі дослідника та мореплавця Фернана Магеллана з Португалії, який служив у іспанського короля Карла І.
Історія відкриття протоки, яка тривала майже 3 роки, розпочалася 20 вересня 1519 року. З міста Санлукар-де-Баррамеда 5 кораблів з екіпажем 265 осіб на чолі з Фернаном Магелланом вирушили у подорож навколо земної кулі. Головною метою було відкриття нових торговельних шляхів з Індії.
Ледве більше року знадобилося морякам, щоб досягти бухти Санта-Крус. Після низки сильних штормів та великих втрат, 21 жовтня 1520 року моряки виявили вхід біля протоки. 38 днів флот долав нелегкий шлях, що з’єднує два океани. Під час проходження протоки жодного корабля не було втрачено. Після виходу з нього моряки на шляху до будинку пропливли ще 17 тисяч кілометрів, борючись із піратами, долаючи шторми та хвороби.
З усього флоту до Іспанії повернувся лише один корабель з 18 моряками, що вижили. Капітана Магеллана на ньому не було. Він був убитий під час битви на Філіппінах. Підкорення Магелланової протоки — одна з найважливіших і водночас трагічних історія колонізації Америки Іспанією.
Пізніше, у 1584 році, король Іспанії Філіп II, вирішивши контролювати протоку, відправивши експедицію на чолі з Сарм’єнтом де Гамбоа. Він був засновником перших 2 поселень на півночі: «Місто Ісуса» та «Місто Пилипа». Але жодне, ні інше місто довго не простояли. Іншу колонізацію було здійснено вже у ХІХ столітті. У 1843 році тут було засновано місто Форт Бульнес, а у 1948 заснували місто Пунта-Аренас з найважливішим портом світу (до відкриття у 1920 р. Панамського каналу).
Як Магелланова протока отримала свою назву
День відкриття Магелланової протоки збігся зі святом Святої Урсулі або «Одинадцяти тисяч дів» (Cabo Virgenes). На честь нього Магеллан і дав першу назву протоці. За всю історію його називали по-різному: «Протока всіх святих», Патагонська протока, «Вікторія» (на честь першого корабля, що увійшов до нього). Вже пізніше, на згадку про відомого мореплавця, іспанський король Карл I дав назву протоці “Strecho de Megellan”, яка збереглася до наших днів.
