Оксфордський університет (University of Oxford) – кузня нобелівських лауреатів, місце зйомок відомих фільмів про “Гаррі Поттера” та “Аліса в Країні чудес” і, нарешті, – найстаріший ВНЗ Європи. Це величезний, неосяжний промінь світла знань, з яким може зрівнятися лише Господь, недаремно девіз університету “Господь – моє світло”. Він цікавий туристу не лише як студентське місто зі своїм гербом та прапором, а й як місце зі безліччю пам’яток. Про які ми вам розповімо трохи згодом.
Історія Оксфордського університету
На північний захід від Лондона в графстві Оксфордшир розташувався один із перших та найстаріших англомовних університетів Європи. Точна дата заснування невідома. Проте навчання в Оксфорді було вже 1096 року. Коли 1167 р. Генріх II заборонивши студентам з Англії вступати до Паризького університету, Оксфорд отримав стрімке розвиток. 1188 року в Оксфорді відбулося перше публічне читання, яке провів відомий історик Джеральд Уельський перед зборами донів. Вже 1190 року приїхав перший іноземний студент Емо з Фрісландії. Це започаткувало міжнародні зв’язки університету у світі науки.
У середині XIV століття Оксфорд отримав похвалу від учених, королів і пап, досягнувши найвищого статусу серед інших навчальних закладів за рахунок своїх доктрин, програм та давнини.
XVIII століття стало епохою релігійного відродження та наукових відкриттів. Професор геометрії Едмунд Галлей передбачивши повернення кометі, яку назвали на честь вченого. А молитовні зустрічі Чарльза та Джона Уеслі стали засідками Товариства Методистів.
1878 року запровадили академічні аудиторії для жінок. Однак лише 1920 року жінок допустили бути повноправними членами університету. А визнали права жінок п’ятьох чоловічих коледжів ще через півстоліття, 1974 року. З того часу коледжі змінили свої статути. Коледж Святої Хільді (St Hilda’s College) спочатку назначався лише жінок. Він став останнім із оксфордських коледжів, де існувало роздільне навчання. Студентів обох статей цей коледж почав приймати з 2008 року.
У XX столітті до оксфордського гуманістичного курсу додали великий науково-дослідний функціонал у сфері природничих та прикладних наук, включаючи медицину. Таким чином, Університет розширив та зміцнив свою традиційну роль міжнародного освітнього центру та форуму для інтелектуальної дискусії.
На даний момент структура Оксфордського університету включає 38 коледжів та 6 гуртожитків (навчальні заклади закритого типу, що належать різним релігійним орденам без наявності статусу коледжу). Оксфордський університет – не просто вуз, а найбільший науково-дослідний центр. Тут міститься власне видавництво, музеї та понад 100 бібліотек, найбільшою з яких є Бодліанська. Крім того, бібліотека бореться із Британською за звання найбільших книжкових зборів у Великій Британії, а з Ватиканської — за право називатися найстарішою в Європі.
Пташиного польоту на центральний Оксфорд © Alexey Fedorenko / Shutterstock
Коледжі Оксфорду
Найстарішими, започаткованими у XII-XIII століттях, вважаються коледжі Університетський, Балліоль та Мертон.
Коледж Магдалині – найкрасивіший у ланцюжку коледжів університету. Міст та дзвіниця Магдалині стали символами міста Оксфорд. 1 травня зі дзвіниці Магдалині розливається проникливий гімн причастя, який буде чути по всій окрузі.
Найсучасніший – Грін Темплтон (основи у 2008 році). А найбільший та найвідоміший – Крайст-Черч, на території якого знімався фільм про Гаррі Поттера.
Факультет Оксфордського університету
В університеті понад 30 різних факультетів, які готують студентів з усіх напрямків освіти. Найбільш популярними напрямками є мистецтво, лінгвістика, бізнес, історія, юриспруденція, хімія та математика.
Герб
Оксфордський університет має свій герб, на якому зображені три корони (дві зверху та одна знизу), а в центрі розташована книга з написом “Dominus illumination mea” (“Господь – моє світло”), що є девізом університету.
Традиції Оксфордського університету
Найстаріший ВНЗ природно має свої традиції. Одна з них – це форма студентів Оксфордського університету. Називається вона sub fusc, що у перекладі з латинського темно-коричнева, хоча насправді форма чорна.
Складається форма з чотирикутної академічної шапочки з пензликом, білої сорочки та чорного низу (брюки чи спідниця), мантії, білого метелика (для хлопців) та чорної стрічки (для дівчат). Є коледжі, куди навіть біля їдальні не можна увійти без форми.
Ще однією традицією є виголошення клятви латиною при вступі та випуску. Урочистості відбуваються у Шелдоніанському театрі, побудованому у XVII столітті.
Традиції Оксфордського університету © Alexey Fedorenko/Shutterstock
Визначні пам’ятки Оксфордського університету
Будинок у готичному стилі – це Музей природної природи. В експозиції музею знаходяться цінні кістяки динозаврів та мамонтів. А також вимерла нелітаюча птиця Додо, що є персонажем книги Л. Керрол “Аліса в Країні чудес”.
Найцікавіші пам’ятки університету: Шелдонський театр, Бодліанська бібліотека, камера Редкліффа та Університетська церква святої діви Марії.
Шелдонський театр формою нагадує підкову. Його зводили з 1664 по 1668, відомим архітектором та викладачем астрономії Крістофером Реном. Цей театр є прообразом театру Марцелла у Римі.
Відразу за Шелдонським театром знаходиться Бодліанська бібліотека, яка була збудована за заповітом єпископа Вільяма Кобена у XIV столітті та має 5 корпусів. Бібліотеку названо на честь сірка Томаса Бодлі – відомого збирача старовинних манускриптів, який був дипломатом у королеви Єлизавети. У 1602 році він допоміг відновити бібліотеку та подарував свої збори книг. Серед манускриптів бібліотеки є унікальна колекція устного російського фольклору за період правління Бориса Годунова. У читальних залах можна торкнутися та прочитати безцінні першоджерела. Цікава та незвичайна традиція давати клятву під час реєстрації до бібліотеки. Раніше це було в усній формі, а зараз – у листовій.
Символом бібліотеки є камера (ротонда) Редкліффа, збудована у класичному стилі у середині XIII століття.
Ще однією визначною пам’яткою Оксфорда є музей Пітта Ріверса, де знаходиться унікальна колекція зброї, предметів побуту різних племен та народів.
Ще можна заглянути в музей Ешмола, щоб помилуватися роботами всесвітньо відомих художників: Мікеланджело, Леонардо да Вінчі, Рембрандта, Рафаеля. А також переглянути колекцію дорогоцінного каміння та скрипку Страдіварі “Месія”.
