Алмати
Таємничі гори Тянь-Шань надихають до створення чогось величного та гарного. Здається, що саме тому, у передгірній улоговині Заілійського Алатау, народилося горде й величне місто, ім’я якому Алматі. Втрата статусу столиці Казахстану анітрохи не змінила культурно-історичного значення та розкішної самобутньої атмосфери цього місця. Місто-сад, в оточенні пильної охорони, у вигляді снігових тянь-шаньських ялин, пронизує душу краєвидами неймовірної краси. Велике Алматинське озеро, підняте в гори, як вино в келиху, на висоту понад дві тисячі метрів над рівнем моря, тягне до себе гостей та місцевих жителів із незрозумілою силою. Ті, що стікають зі скель, життєдайні Велика та Мала Алматинки, несуть із собою до міста достаток гірської свіжості та кришталево-чисте наповнення всіх міських водних систем. З найвищої точки, гори Кок-Тобе,
Сьогодні Алмати – економічний, фінансовий та культурний осередок усієї Центральної Азії. Він завжди привітно зустрічає справжніх любителів активного відпочинку, насичених культурних розваг, спортивного та екологічного туризму.
Районі Алматі
Адміністративний поділ міста досить простий. Він складається із восьми районів, які сформовані з урахуванням історичних та географічних особливостей усіх регіонів Алмати, а кожна одиниця має власну назву.
На думку туриста, найяскравіших можна віднести Медівський район. Він відомий величезним Парком імені 28 гвардійців-панфілівців, Вознесенським Кафедральним собором та телевежею. Алмалинський район порадує ляльковим театром та театром опери та балету імені Абая, безліччю торгових центрів, ресторанів та іншими урбаністичними об’єктами, які найчастіше характерні для центру міста. Кожен район Алмати прикрашений зеленню парків та безліччю фонтанів, які вже давно прийнято вважати візитною карткою міста.
Визначні пам’ятки Алмати
Місто наповнене безліччю яскравих місць та архітектурних шедеврів. До основних належать Палац Республіки, Монумент Незалежності, Центральна мечеть Алматі, телевежа, Вознесенський Кафедральний собор, Будинок офіцерів, безліч театрів, парків, музеїв, а також природно-географічних пам’яток.
Населення
Кількість людей, які мешкають у мегаполісі Алмати, перевищує півтора мільйона людей, що набагато більше ніж чисельність деяких європейських столиць. Щодо національного складу його цілком справедливо можна назвати різноманітним. Основну частину, звичайно ж, складають казахи (більше половини всього населення), інше місце належить росіянам, уйгурів – трохи більше п’яти відсотків, а від татари, українці, корейці та інші етнічні групи представлені приблизно у рівній кількості – в межах одного відсотка від усього населення. Жителі південної столиці чудово володіють російською мовою, завжди доброзичливо та з цікавістю ставляться до туристів.
Коротка історія
Історія міста відносить нас до VIII століття, коли кочові племена облаштують на цих землях перші поселення. Про Алмати, як про розвинене місто, можна говорити починаючи із Середньовіччя: археологи знайшли монети з карбуваннями Алмати, датовані 1271-72 роками, а отже вже в XIII столітті десь тут був і монетний двір. Назва тільки розвиненого міста могла бути відтиснута на грішах. Як історично знакову локацію, дослідники також відзначають городище. Саме тут знаходився епіцентр міста у XI – XV ст.
Розміщення на Великому Шовковому шляху давало широкі можливості для торгівлі та міжнародних контактів, що, звичайно ж, не могло не позначитися на розвитку Алмати. Будинки із паленої цегли, розвинуті системи водопостачання та водовідведення, а також відгалуження інфраструктури – все це було в місті вже в середні віки.
З початком тюрксько-монгольських навал у XIII столітті місто було захоплене та знищене. Але, на щастя, ті самі перетину торгових шляхів сприяли швидкому відновленню Алмати.
1884 року приніс новий виток у розвитку міста – на його території розпочинається будівництво військової бази-поселення Заілійське, пізніше перейменоване у село Верний. Причиною виникнення такого типу стало приєднання Казахстану до Росії. У цей період будуються кам’яні укріплення, а навколо фортеці з’являються будинки переселенців із різних регіонів Росії, місцевих районів та Китаю. Поступово Вірний стає культурним, політичним та освітнім центром. Тут відкриваються жіноча та чоловіча гімназії, училище садівників та лісова школа.
Початок ХХ століття ознаменувався двома знаковими подіями для міста. У 1921 році Алматі повертається колишня назва як офіційний топонім, а ще через вісім років, йому надано статус столиці Республіки Казахстан. За два роки до нового тисячоліття звання першого міста країни було перенесено до Астани (нині Нур-Султан). Але, Алмати, як і раніше, залишається розвиненим полісом, з великою концентрацією історичних та адміністративних установ, а також гордо носити статус південної столиці Казахстану та осі культури та економіки всієї Центральної Азії.
Бюджет подорожі
Перед поїздкою необхідно розрахувати приблизний бюджет, який знадобиться для подорожі:
Бронювання готелю | Оренда квартири | Проїзд у таксі | Вартість бензину | Середній чек у ресторані |
---|---|---|---|---|
від 46 $/ніч | від 45 $/ніч | Посадка – 1.06 $, 1км – 0.38 $ | 0.43 $/літр | 26 $ за двох |
Найкраща година для подорожі до Алмати
Місто у всьому світі відоме своїми гірськолижними курортами. Ідеальною виявиться подорож сюди в зимовий період, коли трекові спуски в горах укриті снігом. Температурні показники свідчать про м’які помірні зими цього міста. У найхолоднішому січні колонки термометрів фіксують до -5°С. Доступ до різноманітних тренувань на крижаній ковзанці “Медео” відкрито з 1 жовтня до 1 квітня. Оптимальні кліматичні умови для піших прогулянок з екскурсійною метою та знайомства з містом – квітень-травень чи сентябрь-жовтень, коли температура повітря тут зазвичай +15-17 °С.
Протягом усього року в Алматі проводяться традиційні національні свята, фестивалі, виставки зразків мистецтва, розваги в ігрових та торгових центрах, особливі пропозиції гірських спа-салонів, квести та велопрогулянки – культурно-громадська життя Алматі вирує та б’є ключем.
Що потрібно зробити туристу в Алмати
- Здобути перше враження від міста на площі Абая, стоячи віч-на-віч із Палацом Республіки – місцем найвищої концентрації культурно-масових заходів, політичних та міжнародних зустрічей.
- В якусь годину віддати перевагу інтелектуальному відпочинку та відвідати Центральний державний музей. Особливу увагу там слід приділити копії іссикської “Золотої Людини” – найціннішого експонату у закладі. До речі, слід зазначити, що саме ця археологічна знахідка вважається символом не лише Алмати, а й усього Казахстану.
- Наситатися позитивними емоціями та яскравими враженнями від прогулянок серед живописних пейзажів та катання на різноманітних атракціонах біля Центрального парку культури та відпочинку. А ще тут можна побачити величезну кількість хижих птахів та інших тварин з усього світу, адже на території зони відпочинку є ще й зоопарк.
- Зависнути у повітрі, піднімаючись канатною дорогою до найвищої точки у місті – вершини гори Кок Тобе. Тут знаходиться чудовий парк розваг, а також одна з найвищих телевеж у світі.
- Сфотографуватися із четвіркою Ліверпуля під звучання їх же хітів. Це перша у світі скульптурна композиція, зведена у 2007 році, де одночасно зображені разом усі учасники гурту “Бітлз”. Знаходиться вона біля парку гори Кок Тобе. За нею відкривається чудова панорама міста та постійно програються найвідоміші шлягери бітлів.
- Зібратися з думками та відновити душевну рівновагу на церковній службі у Вознесенському Кафедральному соборі. Його яскраво-жовтий фасад часто зображується на сувенірній продукції як символ Алмати. Храм, висотою 56 метрів, збудований з блакитних тянь-шанських ялин, зміг пережити землетрус 1911 року. І сьогодні, подивитись на це чудове творіння, з’їжджаються туристи зі всього світу.
- Захопитися величчю та сміливістю спорудження Монументу Незалежності Казахстану. Амбітна конструкція на Республіканській площі є шестиметровою статуєю золотого людини – приборкувача крилатого барсу. Вона встановлена на вістрі 28-метрової стелі, що входитиме до складу меморіального комплексу, ширина якого – 180 метрів. Дуже гарне видовище.
- Зробити спробу освоїти коньки у спорткомплексі “Медео”, розміщеному в одноіменній ущелині. За бажання, можна спробувати побити один із понад 120 встановлених тут рекордів із зимових видів спорту.
- Здобути спокій гір і випити чашечку міцного напитку в одному з атмосферних кафе або ресторанів національної кухні з видом на скелі, обриви та ущелини, гірські потоки та різноманітну рослинність. А якщо традиційний чай з молоком і сухофруктами сприяє душевній розмові, то добре б затриматися тут допізна і захопитися чудовим краєвидом на нічний місто, в очерзі засніжених гір. У цей період доби він набувають різних відтінків: від світло-жовтого до помаранчевого та фіолетового.
- Пробігтися рядами Центрального ринку, так званого “Зеленого базару” та накупити більше яблук, клубниці, сухофруктів та кумісу.