Больцано
Больцано – адміністративний центр однойменної автономної провінції Італії. Місто розташоване на мальовничому плато в оточенні великих альпійських вершин. З давніх-давен тут живуть італійці, німці та ладини. Завдяки тісному злиттю трьох культур Больцано відрізняється чарівною самобутністю. Його історичний центр ніби зійшов із пасторальної картинки німецького художника. А вплив італійської культури надає місту жвавості та яскравості. Гірське повітря, неймовірно прекрасні краєвиди, дивовижна архітектура — Больцано тішить гостей своєю унікальною красою.
Населення Больцано
Згідно з переписом 2013 року, у місті проживає 107 739 осіб. Близько 73% із них — італійці за національністю, 25% — німці, решта — ладини (народ, що входить до групи ретороманців).
Історія Больцано
У давнину на місці теперішнього міста були болотисті землі. У першому столітті до нашої ери римляни підкорили народи, що населяють цю місцевість. Тут звели міст через річку та сторожовий піст. Потім цю територію завойовували давньонімецькі племена остготів, франків, лангобардів та баварів. У ХІ столітті король Німеччини Конрад II подарував цю місцевість Єпископству Трент — князівству Священної Римської імперії. Саме за часів його правління тут виникло місто Больцано.
Місто швидко розросталося, будувалися будинки та храми. У першій половині XIII століття він відійшов у володіння Тірольського графства. А в другій половині XIV століття – Австрії Габсбургів.
XVI-XVII ст. стали періодом розквіту міста. Сюди емігрували німці з Німеччини та Австрії, що призвело до значного збільшення кількості мешканців. Розвивалися ремесла та торгівля, будувалися нові будинки, покращувалася інфраструктура.
На початку XIX століття місто перейшло від Баварського до Італійського королівства, потім увійшло до складу Австро-Угорської імперії. Після Першої світової війни став частиною Італії.
Поступово Больцано перетворився на чарівне провінційне місто, ідилічна краса якого підкреслюється чудовими альпійськими краєвидами.
Найкращий час для поїздки до Больцано
Місто розташоване у зоні гірського клімату. Зими тут холодні, сухі. Середня температура повітря взимку -3ºС…-1ºС. Літо – спекотне, нерідко бувають дощі. Повітря у цей час року прогрівається до +22 ºС…+27 ºС. Найсприятливіший час для знайомства з містом – весна та осінь. Щорічно у серпні до міста з’їжджаються шанувальники фортепіанної музики на Міжнародний конкурс піаністів імені Бузоні (Concorso Pianistico Internazionale Ferruccio Busoni). Це один із найпопулярніших європейських конкурсів класичної музики. У ньому беруть участь талановиті піаністи з усього світу.
Незвичайний музичний захід проводиться в Больцано в останній тиждень лютого – Фестиваль “крижаної” музики (Ice Music Festival). Спеціально для цього свята тут будують споруду з льоду. На крижаній сцені виступають музиканти, які грають на інструментах, виготовлених також із льоду. На закінчення фестивалю у крижаній будівлі проводять змагання з керлінгу.
Любителі квітів відвідують місто кожної весни. У цей час тут відкривається величезний квітковий ринок. Асортимент яскравого, запашного товару вражає уяву і залишає нікого байдужим. У період його роботи багато кафе та ресторанів пропонують відвідувачам оригінальні квіткові страви.
Що потрібно зробити туристу в Больцано
- Прогулятися однією з найстаріших вулиць міста — Портіком, яка тягнеться на 300 м. У XIII столітті вона вела до фортечної стіни та кам’яних воріт у ній. По сторонах вулиці розташовані чудові старовинні будинки з портиками (критими галереями), в яких знаходяться найпопулярніші магазини. Будівлі прикрашені барочними ліпними елементами, дивовижними фресками епохи Відродження та Середньовіччя, дерев’яними вікнами з віконницями.
- Захопитися собором Санта-Марія Ассунта (Cattedrale di Santa Maria Assunta). Чудовий кафедральний храм у романському стилі було зведено у XII столітті. За 200 років його перебудували, додавши елементи готики. У цей час була прибудована готична вежа зі шпилем. Фасад собору прикрашають кам’яні постаті міфічних істот горгуль. Головними цінностями в інтер’єрі храму є древні фрески та священні картини, а також розкішна дерев’яна кафедра XVI століття із зображеннями апостолів.
- Відвідати Рункельштайн (Ронколо). Монументальний замок XIII століття начебто виростає із високої скелі. Він вражає не лише своїми розмірами, а й стриманою красою. Добре захищений замок у різні часи переходив у володіння багатьох представників німецької аристократії, які його розширили та вдосконалили. Але найзнаменитіша пам’ятка замку – унікальні середньовічні фрески світського змісту. Завдяки їм можна познайомитися з деталями життя та побуту вельмож того часу.
- Замок Кастель Сант Антоніо. Чарівний замок був збудований у XIII столітті і з того часу постійно розширювався. Найстаріша частина будівлі – велика вежа з бійницями та дахом у формі піраміди. Цікаво, що у підвалах цього замку в середині XX століття з’явився всесвітньо відомий бренд керамічних виробів Thun.
- Помилуватися архітектурою Абатства Мюрі Грі та церкви Святого Августина. Прекрасний монастирський комплекс у стилі бароко збудований на початку XVI століття. Він належить ченцям ордена бенедиктинців. Церкву Святого Августина зведено у XVIII столітті. У її внутрішній обробці особливо вражають рідкісні фрески відомого тірольського художника М. Кнеллера. Абатство Мюрі Грі знамените своїм вином, яке отримують з винограду, що вирощується тут.
- Ознайомитись з експонатами археологічного музею Південного Тиролю. Про займає чотириповерховий будинок XIX століття. У ньому представлені експонати, що розповідають історію краю від часів палеоліту до Середніх віків. Тут зберігаються археологічні артефакти, давні предмети життя та побуту місцевих народів. «Перлина» музею — знаменита мумія первісної людини, яка жила близько 5300 років тому. Вона відома у світі як Еці, Отці чи Сімілаун.
- Спробувати страви місцевої кухні. Замовте грестль (картопля, тушкована з м’ясом декількох видів), тушковану оленину або равіолі зі шпинатом. На десерт побалуйте себе шоколадними тістечками, штруделем з яблуками, родзинками та корицею, тістечками з сиром Рікотта.