Лозанна
Лозанна – четверте за величиною місто Швейцарії. Через свій горбистий рельєф його часто порівнюють з американською Каліфорнією. Саме в ньому розміщуються штаб-квартири Міжнародного олімпійського комітету та кілька світових спортивних федерацій. Така непримітна і скромна, на перший погляд, Лозанна — місце, де кожен турист знайде для себе цікаві розваги. Велика кількість музеїв, соборів та унікальних архітектурних споруд добре підійде для повільних піших прогулянок та знайомства з культурою міста. А щоб з’єднатися з природою, досить просто застигнути від неймовірних панорамних видів на березі Женевського озера.
Визначні місця Лозанни
Незважаючи на невеликі розміри цього скромного швейцарського містечка, йому чим похвалитися. Окрім місць, що нагадують туристу, що він знаходиться у столиці олімпійського спорту, у Лозанні багато історичних та незвичайних архітектурних місць. Просто гуляючи пішки його вулицями, можна з будь-якої частини міста насолоджуватися прекрасними видами на Женевське озеро і засніженими вершинами французьких Альп.
Населення Лозанни
Місто населяють 137 тис. осіб. Приблизно 42% його мешканців – іноземці. Найбільша група з них – вихідці з Португалії (7%), французів у місті – 7%, італійців – 5%, іспанців – 3%. Найбільш поширеною мовою тут є французька, якою розмовляють понад 98 000 жителів. Німецька мова є другою за популярністю мовою, але нею розмовляють лише 4,3% мешканців.
Коротка історія Лозанни
Перші поселення біля сучасної Лозанни з’явилися ще 1000 року до н.е. Але вони швидко втратили свою цінність і зникли ще до римського правління в 15 році до нашої ери. З появою римлян на горбистих швейцарських землях було започатковано поселення Лузонни. Досить швидко його населення зросло до 1500 чоловік. У віддалених районах було збудовано театр, а багатші домовласники оселилися на схилах пагорба навпроти озера. Після двох століть процвітання римський світ впав і більшість населення покинула цю територію.
Наприкінці VI століття місто стало єпископатом і стало поступово розширюватися. Приїжджі стали заселяти підніжжя пагорба Сіте, створюючи в такий спосіб нові райони.
До XIII століття місто досягло свого максимального розміру з населенням у 9 тис. осіб. У 1481 році було введено муніципальну автономію і незабаром підписано союз із Фрібургом та Берном. Лозанна втратила свою політичну важливість, перетворившись на провінційне містечко.
Наприкінці XVI – середині XVII століття місто було охоплено полюванням на відьом. На початку XVIII століття у ньому було повстання з метою звільнення від бернської влади. Але воно швидко було придушене.
По завершенню Наполеонівських воєн було проголошено Леманську республіку. В 1816 місто охопили епідемія віспи і голод, викликаний похолоданням на континенті.
Вже до 1860 року Лозанна поступово змінила своє обличчя, оскільки його населення збільшилося до 20 000 жителів. За цей час було збудовано муніципальний театр, кантональний хоспіс і будівлю Федерального суду.
З приходом ХХ століття Лозанна отримала престижне звання «Олімпійської столиці», розмістивши на своїй території штаб-квартиру Міжнародного олімпійського комітету. Місто вдихнуло ковток нового життя і розквітло, завдяки офісам великих компаній та глобалізації комерційної діяльності.
Бюджет поїздки
Перед поїздкою необхідно розрахувати приблизний бюджет, який знадобиться для подорожі:
| Бронювання готелю | Оренда квартири | Проїзд у таксі | Вартість бензину | Середній чек у ресторані |
|---|---|---|---|---|
| від 119 €/ніч | від 130 €/ніч | Посадка – 5.74€, 1км – 2.78€ | 1.57 €/літр | 93 € за двох |
Найкращий час для поїздки до Лозанни
Континентальний клімат сприяє сприятливому відпочинку в місті будь-якої пори року. Тут влітку температура піднімається максимум до позначки +24 °C, а взимку — опускається до +3 °C. З грудня до березня часто йде сніг. Найсухішим і найтеплішим місяцем вважається вересень.
Найголовніша та найпопулярніша подія міста — «Festival de la Cite». Спочатку воно відрізнялося великою кількістю пивних напоїв, але тепер стало доповнюватися новими цікавими заходами. Під час фестивалю можна насолодитися класичною музикою, рок-хітами, театральними виставами та дитячими спектаклями. За всієї його різноманітності — вхід абсолютно безкоштовний.
Що потрібно зробити туристу в Лозанні
- Здійснити прогулянку на пароплаві Женевським озером. Воно відокремлює Швейцарію від Франції і дарує чудові краєвиди на Альпи з будь-якого куточка міста. Тут можна насолодитися тишею і спокоєм і зробити приголомшливі знімки на згадку.
- Відвідайте Олімпійський музей, де представлені відреставровані новітні експозиції. Вони охоплюють історію ігор, починаючи з стародавньої Греції. Серед його експонатів — олімпійські смолоскипи, історичні плакати, спорядження та одяг, який носили учасники ігор у різні епохи. Поряд із будівлею, на березі озера, знаходиться невеликий сквер. Тут можна побачити різноманітні скульптури, присвячені темі спорту та навіть олімпійський вогонь.
- Насолодитися готичною архітектурою Лозанського собору. Своїм нинішнім виглядом він завдячує французькому майстру-реставратору Віольє-ле-Дюку. Його унікальний вітраж «троянда» є середньовічною картиною світу, зосередженою навколо Бога. Усередині храму є найбільший у Швейцарії величний орган на 7 тис. труб.
- Пройтися вуличками Ouchy — колишнього рибальського села. Вона була приєднана до Лозанни в середині XIX століття як порт Женевського озера. У цьому місці розташувався замок, збудований ще у XII столітті. Тепер у ньому знаходяться розкішний готель та ресторан високої кухні. У цьому районі багато барів, готелів та кафе, тому окрім чудових пейзажів та середньовічної архітектури тут можна смачно поїсти та прикупити сувенірів.
- Розглянути експозиції у музеї Д’Елізі, що розташувався в особняку XVIII століття на березі озера. У ньому представлено понад 100 тис. фотографій, зроблених з використанням ранніх методів. У 2011 році цей музей придбав колекцію 10 тис. фотографій Чарлі Чапліна, яка розповідає про його життя та творчість.
- Опинитись у космічному кампусі Політехнічної школи Лозанни. Цей ультрасучасний простір, спроектований японськими архітекторами, був створений для студентів як місце відпочинку. У ньому розташувалися кафе, фуд-корт, бібліотека та робочі місця. Будь-хто бажаючий може зазирнути і перекусити в такій незвичайній будівлі.
- Спробувати страви, в яких швейцарські традиції гастрономів поєднуються з кухнею Лігурії та Провансу. У найкращих ресторанах для справжніх гурманів можна знайти справжні та дуже смачні делікатеси. У пошуках більш простих та недорогих місць варто заглянути до модного закладу Cafe des Artisans. У ньому постійно засідає місцева молодь, а в меню пропонують найцікавіші та найситніші страви.
