Лугано
Лугано – невелике швейцарське містечко в кантоні Тичино. Він розташований на півдні країни, в оточенні Альп та гірського озера. Це затишне місце з маленькими кольоровими будиночками, розкішними парками, стародавніми церквами та неймовірними ресторанами, відзначеними червоним гідом «Мішлен». Тут можна відпочити від суєти мегаполісів, насолодитися видами засніжених вершин та ідеально спокійної водної гладі.
Населення Лугано
У Лугано проживає понад 60 тисяч людей, що робить його найбільш населеним містом кантону. Близько 38% жителів не мають швейцарського громадянства, з них 23% народилися в Італії. Решта населення міста: 24% – луганезі, 22% – вихідці з інших районів кантону Тичино, 16% – уродженці решти Швейцарії.
Більшість жителів Лугано розмовляє італійською, далі йдуть німецька, французька та романська мови. Співвідношення чоловіків та жінок становить – 47 на 53%. Найпоширеніша релігія у місті – католицизм. Його сповідує 68% населення, а 6% належать до Швейцарської реформатської церкви.
Коротка історія Лугано
Одна з перших згадок про Лугано датується Х століттям. У ньому село описується як торгове місто. У XIV-XV століттях тут відбувалися битви між гвельфами та гібеллінами. У 1416 регіон Лугано став феодальним володінням герцога Міланського. А через рік місто стало повністю незалежним.
1499 року сюди вторглися французи і Лугано став об’єктом суперечок між герцогами Комо та Мілана. 1513 року він став швейцарським володінням. Це тривало до 1798 року, поки Наполеон створив Гельветическую республіку. У 1802 році кантон Лугано став незалежним від республіки. Після об’єднання з містом Беллінцона утворився кантон Тічіно.
У 1830-х роках місто почало розширюватися. Тут будувалися урядові, житлові та релігійні будівлі. До середини XIX століття в Лугано з’явилися променад, нові дороги, пароплавне та залізничне сполучення. Останнє стало важливою транспортною ланкою між Північною Італією та рештою Європи, що дозволило розвинутись туризму.
У XX столітті населення міста продовжувало активно зростати. 1956 року Лугано став першим містом-організатором міжнародного пісенного конкурсу «Євробачення». Також він став третім фінансовим центром Швейцарії, де працюють понад сто банків. 1980 року місцевий аеропорт почав приймати регулярні регіональні рейси.
На початку ХХІ століття до Лугано приєдналися 18 муніципалітетів. Місто продовжує розвивати свій туристичний потенціал і приваблює дедалі більше мандрівників.
Бюджет поїздки
Перед поїздкою необхідно розрахувати приблизний бюджет, який знадобиться для подорожі:
| Бронювання готелю | Оренда квартири | Вартість бензину | Середній чек у ресторані |
|---|---|---|---|
| від 118 €/ніч | від 108 €/ніч | 1.43 €/літр | 93 € за двох |
Найкращий час для поїздки в Лугано
У Лугано — субтропічний клімат із м’якою зимою та теплим вологим літом. Кількість річних опадів становить близько 1500 мм. Найдощовий місяць — травень, найсухіший — лютий. Це одне із найбільш сонячних міст у Швейцарії. Середня температура взимку становить +4 °C, влітку – +21 °C. У травні Лугано приймає одну з найбільших виставок автомобілів у Швейцарії – “Autonassa”. Вона проходить прямо на вулиці Via Nassa, що заповнюється дорогими елітними новинками. А фоном служать мальовниче озеро та Альпи.
Наприкінці серпня-початку вересня у місті проходить грандіозний фестиваль Blues to Bop. Сюди приїжджають блюзові, джазові та госпельні музиканти з усього світу (США, Італія, Великобританія, Швеція тощо). На трьох великих сценах проводиться близько 40 концертів.
Що потрібно зробити туристу в Лугано
- Побачити всю Швейцарію в музеї просто неба Swissminiatur. Тут представлені зменшені копії найвідоміших місць країни. Це замки Рапперсвіль, Шильон та Беллінцона, Федеральний палац у Берні, П’яцца Гранде у Локарно та інші. Також через парк проходить маленька залізниця довжиною 3,5 км. Її оточують мініатюри човнів, що рухаються, канатних доріг і машин.
- Вразитись неймовірним розписом собору Chiesa di Santa Maria degli Angioli. Це старовинна церква, на внутрішніх стінах якої розташовані фрески XVI століття у виконанні Бернардіно Луїні. Вони ілюструють етапи життя Ісуса Христа — останню вечерю, його розп’яття, зняття з хреста та воскресіння. Зображення досі знаходяться у відмінному стані, зберігши свою яскравість та чіткість.
- Пообідати в ресторані, відзначеному зіркою Мішлен – Galleria Arté al Lago. Він розташований на березі озера, а кожна його страва є витвором мистецтва на тарілці. Ресторан спеціалізується на середземноморській кухні. Найкращий спосіб розкрити для себе всі смаки – замовити дегустаційний сет. До нього входить від 4 до 6 страв. Наприклад, карпаччо з креветок з какао та сиром буррата, морквяний суп із кроликом, різотто із сушеною ікрою та лаймом, медальйони з ягнятини з артишоками та картопляною піною, камамбер із компоті з томатів та ромашковий десерт із мигдалем та шоколад.
- Відвідати музей Германа Гессе, який знаходиться за 15 хвилин їзди від центру Лугано. Саме тут німецький письменник та лауреат Нобелівської премії провів свої останні 40 років життя. У музеї зібрано його особисті речі, фотографії, книги та картини. Особливу увагу приділено подорожі Германа Гессе до Індії та написання ним роману «Гра в бісер». Також тут проводяться тимчасові виставки, концерти, кінопокази, лекції, читання та екскурсії.
- Піднятися на вершину Monte Lema за допомогою канатної дороги. Вже під час підйому з кабіни відкривається чудовий краєвид на околиці. З піку добре видно долину та озеро Лугано. У хорошу погоду можна розглянути альпійську гору Маттерхорн, яка красується на знаменитому шоколаді. Також тут є можливість відвідати діючу обсерваторію та побачити метеорологічну станцію. Monte Lema – ідеальна швейцарська картинка, з коровами, що пасуться, смарагдовими луками і захоплюючими панорамами.
- Прогулятися тінистими алеями парку Чивіко. Він розташований березі озера Лугано. Тут можна знайти сучасні скульптури, фонтани, дитячі майданчики, старовинну віллу Чані, пірс, кантональну бібліотеку та Музей природної історії. Парк поділено на дві зони. Перша (ближче до вілли) – виконана в італійському та англійському стилі, з ідеальними газонами, клумбами та підстриженими кущами. Друга (схід пірсу) — більш дика, де просто ростуть дуби, липи, сосни та клени.
