Чеджу
Місто Чеджу – адміністративний центр однойменної провінції Республіки Корея, розташоване на північному узбережжі острова Чеджудо. У свою чергу, острів знаходиться за 60 км від південного узбережжя корейського півострова, на стику трьох морів — Жовтого, Японського та Східно-Китайського. Адміністративно територію Чеджудо поділено на дві половини: північну віднесено до Чеджу, південну — до міста Согвіпхо. Інакше висловлюючись, Чеджу — половина Чеджудо. На самому острові багато природних пам’яток. А у місті туристи виявлять ще й розкішні парки, чудові пляжі, різноманітні музеї, храми та комфортабельні готелі, ресторани та центри розваг на будь-який смак. Свою лепту в популярність Чеджу вносить теплий і рівний клімат, при якому мандрівники не часто страждають від зайвої спеки. Сьогодні курорт користується шаленою популярністю у корейців, японців та китайців. Але немає сумніву, що найближчими роками Чеджу увійде до числа найбільш відвідуваних курортів світу.
Визначні місця Чеджу
Природа щедро наділила Чеджудо та його столицю безліччю природних чудес, а жителі міста, вклавши чимало праці, перетворили його на справжній туристичний скарб. Гідних відвідувань місць тут дуже багато.
Населення Чеджу
У Чеджу мешкає близько 300 тисяч осіб, що становить половину населення острова. Практично всі остров’яни, якщо не брати до уваги туристів, — корейці. Однак їх зовнішність трохи відрізняється від вигляду жителів материкової Кореї. Але головне це діалект, на якому тут говорять. Він не збігається із класичною мовою країни. Тож не завжди корейські туристи, які приїхали до Чеджи, розуміють місцевих жителів.
Звичай корінного населення також досить оригінальні. Наприклад, на острові зберігаються давні традиції своєрідного матріархату, при якому головною «добувачкою» в сім’ї є жінка, а чоловік переважно зайнятий домашнім господарством. І така професія, як хене (пірнальниці, що збирають із дна моря молюсків та водорості) збереглася досі.
Історія Чеджу
Історія міста Чеджу нерозривно пов’язана з історією острова Чеджудо. Даних про те, коли тут оселилися люди і коли вони створили першу державу, немає. Відомо лише, що у VII столітті на острові, який тоді називався Тхамном, існувало власне державне утворення. 662 року воно стало протекторатом корейської держави Сілла. В 1105 він фактично став частиною іншої держави – Коре і був перейменований в Чеджу («далекий округ») або Чеджудо («острів далекого округу»). Згодом упродовж століть Чеджу залишався частиною корейської держави.
До початку 60-х років минулого століття остров’яни жили в злиднях, існуючи в основному за рахунок дарів моря. Але Чеджудо — острів напрочуд гарний. І коли його природні чудеса були гідно оцінені, тут почала бурхливо розвиватися туристична галузь. Перша “велика” група туристів – 100 осіб, відвідала Чеджудо в 1958 році. А через 13 років журнал Newsweek вже писав про нього, як про «острів Богів». Відповідно і головне місто острова – Чеджу, стрімко перетворювалося на туристичний центр. Сьогодні у сфері туризму зайнято близько 80% населення острова, а головний курорт Кореї щороку відвідують понад 4 мільйони (!) туристів.
Бюджет поїздки
Перед поїздкою необхідно розрахувати приблизний бюджет, який знадобиться для подорожі:
| Бронювання готелю | Оренда квартири | Проїзд у таксі | Вартість бензину | Середній чек у ресторані |
|---|---|---|---|---|
| від 54 $/ніч | від 102 $/ніч | Посадка – 2.59 $, 1км – 0.86 $ | 1.32 $/літр | 60 $ за двох |
Найкращий час для відвідування Чеджу
Клімат тут м’якший і тепліший, ніж у континентальній Кореї. Взимку денна температура становить від +8 °C до +10 °C, вночі — лише на 2-3 °C холодніше. Літо – спекотне, і вологе. Найтепліші місяці — липень, серпень та вересень. У серпні – вдень +27 °C, вночі – +24 °C. Температура води біля узбережжя у червні та жовтні – +20-21 °C, у липні-вересні – вище +24 °C. Пляжний відпочинок можна вважати комфортним з червня і до середини жовтня. Але якщо мати на увазі лише прогулянки містом та його мальовничими околицями, приїжджати можна з травня і до кінця жовтня.
У перший місяць нового року за корейським календарем (перша половина березня) в Чеджу проходить традиційне Свято вогню. Все починається з того, що ввечері на пагорбі Сефель Орим (20 км. від центру міста) спалюється величезна дерев’яна конструкція. А потім – три дні народних гулянь – музика, танці, ігри, різноманітні конкурси та змагання. І, звісно, щовечора — вогняні шоу.
Що потрібно зробити туристу в Чеджу
- Вивчити парк Халлім, що на захід від центру Чеджу. Цей величезний заповідник розділений на кілька зон. Серед них: пальмовий та водний парки, колекція сукулентів, сад каміння та музей мінералів, сад пернатих, оранжерея, невеликий ботанічний сад, печери та водоспад! Виходить, десяток насолод — в одному.
- Подумати про вічне в «Саду натхнення» («Spirited Garden»). Це великий відкритий сад Бонсай. Ми звикли, що карликові декоративні дерева (бонсай) ростуть у закритих приміщеннях, а тут вони просто неба. Сосни, груша, айва, камелії, клени… Тут можна побачити понад 100 порід дерев та понад 2000 композицій із них. Ніде, в жодній іншій точці світу ви не знайдете нічого подібного!
- Відвідати Самсонхель – головний храм міста. Це місце вважається священним. На його території знаходяться три западини. Існує легенда, згідно з якою вони виникли, коли з небес спустилися на землю три напівбоги — Ко, Бу та Ян. Вони випустили три стріли у різні напрями, поділивши таким чином острів між собою. Після цього з морських вод вийшли три діви, які разом з напівбогами дали початок трьом родам Чеджу.
- Купити тольхарубан. Точніше — його невелику копію. Смішні кам’яні статуї, з вічною посмішкою на обличчі – символ острова. Їх ви зустрінете буквально на кожному розі, біля кожного будинку. Вважається, що тольхарубан приносить удачу та захищає від негараздів. Звичайно, двометрового ідола ви додому не повезете, але невелику статуетку захопити варто — він нагадуватиме вам про острів чудес.
- Оцінити місцеву кухню. “Фірмовою” стравою Чеджу вважається “чорна свинина”, точніше, – м’ясо чорних свиней. Як правило, її смажать у різний спосіб. Але більшість місцевої кухні, зі зрозумілих причин, пов’язана з морем. Це в’ялені кальмари, всілякі супи («обунчжагі-ттукпегі», «кальчхі-гук», «сонге-гук», «мом-гук»), смажена риба («октом-кві», «інкальчі-кві»), риба сира , восьминоги … Якщо врахувати, що кожен ресторан готує страви зі своїми особливостями, палітра смаків майже безмежна.
- Пройтися «стежками кохання». Ні, ні, це не те, про що ви подумали… У Чеджу є дуже популярне місце, яке називається «Парк кохання». Він є великою (понад 140 статуй) виставку фігур на сексуальну тематику. Там не лише люди (у всіх позах), є й собачки… Звичайно, все це не для дітей. А сходити туди варто хоч би для того, щоб потім розповідати: «А… Це нісенітниця. Ось я в Кореї таке… бачив!
