Гавана
Гавана – столиця і найбільше місто Куби , яке знаходиться на північному заході острова. Це місце, де час зупинився. Тут досі вулицями їздять автомобілі 50-60-х років і практично немає сучасних машин, люди живуть без інтернету, а серед будівель немає жодного хмарочоса. Кубинці максимально вшановують свої традиції, що виражається в національному одязі, який вони носять, технологіях виготовлення рому і сигар, сотні років, що не змінюються, місцевих святах і неспішному перебігу життя. Поїздка до Гавани — це можливість побачити Центральну Америку такою, якою вона була у середині ХХ століття.
Населення
У Гавані проживає близько 2,1 млн людей. Більше половини населення становлять білі (58%), переважно це нащадки іспанських колонізаторів. Метісів – 26%, представників негроїдної раси – 15%, азіатів – 1%. Найбільша релігійна група у місті – римські католики.
Коротка історія
Конкістадор Дієго Веласкес де Куельяр заснував Гавану у 1519 році. До приходу європейців на цій території проживали індіанці сибонеї та таїно. Голод, хвороби та жорстоке поводження новоприбулих завойовників призвели практично до повного зникнення цих народів. У 1563 поселення стало центром іспанської колонії на Кубі. Воно було головним форпостом Іспанії на Антильських островах та перевалочною базою для відправки до Європи награбованого в Америці золота. 20 грудня 1592 року король Іспанії Філіп II надав Гавані титул міста.
У XVII столітті тут спостерігався бум будівництва. Були споруджені численні будинки, які зараз вважаються пам’ятками архітектури та історії, формуючи унікальний і відомий образ міста.
До середини XVIII століття в Гавані проживало понад 70 тисяч чоловік, і вона була третім за величиною містом у Західній півкулі, поступаючись Лімі та Мехіко, проте випереджаючи Бостон та Нью-Йорк.
У 1762 році місто було захоплене англійцями в рамках Семирічної війни. Через рік було підписано Паризький мирний договір і Гавана повернулася до іспанців, які перетворили її на найукріпленіший пункт Америки.
1796 року сюди були перевезені останки Христофора Колумба, які через 2 роки були транспортовані до Севільї.
У XIX столітті Гавана була процвітаючою містом, з насиченим культурним життям. У 1837 році тут було збудовано першу залізницю, яка використовувалася для транспортування цукру. До 1886 рабство на Кубі все ще було законним, що приваблювало сюди колишніх конфедератів-плантаторів з півдня Сполучених Штатів.
На рубежі XIX-XX століть протягом чотирьох років острів був окупований США. У 1902 році Куба вперше здобула незалежність, а Гавана стала столицею республіки.
У 1930-х роках у місті було зведено численні казино та нічні клуби. Тут почала з’являтись організована злочинність. До середини століття Гавана приносила більше прибутку з грального бізнесу, ніж Лас-Вегас. Це було улюблене місце відпочинку гангстерів та голлівудських зірок. 1958 року місто відвідали понад 300 тисяч американських туристів.
Після завершення Кубинської революції 1959 року в Гавані, як і в усій країні, почався різкий економічний спад.
Після розпаду Радянського Союзу 1991 року криза лише посилилася, за рахунок припинення надходження субсидій.
У ХХІ столітті, після багаторічного застою, у Гавані з новою силою розвивається туризм, відновлюються вулиці та будинки.
Найкращий час для поїздки в Гавану
Клімат у Гавані – тропічний. Великий вплив на погодні умови мають тропічні мусони. У січні середня температура повітря становить +22ºС, у серпні повітря прогрівається до +28ºС. На рік тут випадає близько 1190 мм опадів. Середня температура води Мексиканської затоки біля берегів столиці становить +28?
Щорічно наприкінці лютого-початку березня Гавана приймає Фестиваль сигар. Сюди з’їжджаються представники виробників, експортери, колекціонери та просто любителі цього продукту. В рамках заходу проводяться майстер-класи, семінари, дегустації, лекції. А ще — екскурсії на тютюнові плантації та фабрики, покази документальних фільмів та аукціони сигар та аксесуарів до них.
У липні-серпні місто перетворюється завдяки яскравій ході Carnaval de la Havana. Цей карнавал має більш ніж сторічну історію та давні традиції. Гавану заполонюють танцюристи у яскравих екстравагантних костюмах та музиканти, які виконують твори на традиційних інструментах.
Що потрібно зробити туристу в Гавані
- Поринути в історію в найстарішій фортеці Західної півкулі — Кастільо-де-ла-Реаль-Фуерса. Вона була побудована в XVI столітті і в різні часи служила губернаторською резиденцією, архівом та бібліотекою. Зараз тут розташований Морський музей, де можна дізнатися все про Королівські верфи Гавани і розглянути чотириметрову копію найбільшого судна XVIII століття – «Сантісіма-Трінідад».
- Прогулятися набережною Малекон, де завдяки архітектурі можна побачити всю історію розвитку Гавани. Крім того, саме тут влітку відбувається знаменитий карнавал. Не варто упускати можливість зустріти на Малеконі чудовий захід сонця, що заливає все навколо золотистим кольором.
- Вразитися масштабами гаванського Капітолію, який за розміром перевершує навіть свого побратима з Вашингтона. Ця монументальна будівля була збудована на початку минулого століття. Раніше у ньому засідав парламент, а зараз тут розташовані історичний музей, бібліотека та міністерські кабінети.
- Вирушити на екскурсію містом на ретро-автомобілях, без яких неможливо уявити столицю Куби. Під час туру можна відчути яскравий колорит Гавани та розглянути всі головні визначні пам’ятки.
- Дослідити мальовничі вулиці Старої Гавани, де й розміщена більшість архітектурних та історичних пам’яток. Цей район входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Більшість споруд тут датовані XVI століттям і виконані у дивовижній суміші бароко та неокласицизму. У Старій Гавані знаходяться площі, палаци, собори, церкви, особняки, алеї, музеї та таємні внутрішні дворики.
- Спробувати улюблений коктейль Ернеста Хемінгуея у ресторані-барі El Floridita. Письменник ходив сюди практично щодня протягом десятка років, щоб пропустити пару келихів подвійного дайкірі. Тут розміщені погруддя та бронзова статуя Нобелівського лауреата, а також речі, що належали йому, або пов’язані з його життям та творчістю.
- Дізнатися історію кубинського повстання у Музеї революції. Він знаходиться в неймовірній будівлі, збудованій у стилі неокласицизму, яка раніше служила резиденцією місцевих правителів. Тут можна дізнатися історію революційних подій на чолі з Фіделем Кастро та його соратником Че Геварою. У музеї також розміщені експонати, що належать до ранньої історії острова.
- Поринути у води Мексиканської затоки на одному з численних пляжів столиці або її околиць. Вони порадують відпочиваючих чистим білим піском, пальмами та теплою водою. Крім лінивого відпочинку, тут можна зайнятися дайвінгом, покататися на водних лижах, надувному банани або човні. Усі пляжі мають розвинену інфраструктуру – лежаки, парасольки, роздягальні, туалети. Як правило, поряд розташовані готелі, ресторани, магазини та аптеки.
- Відвідати Великий театр Гавани — один із найбільших у світі. Він був побудований у стилі колоніального бароко у 1838 році та розрахований на 1500 глядачів. Його стіни пам’ятають Анну Павлову, Майю Плісецьку, Енріко Карузо, Сару Бернар та інших артистів. До театру можна потрапити в рамках оглядової екскурсії або як глядач балетної вистави.
- Продегустувати страви місцевої кухні, де змішалися іспанські, африканські та креольські традиції. Її основою є свинина, баранина, птах, рис, боби, фрукти та овочі. Найпопулярніші страви – ахіако (тушковане м’ясо з овочами), паелья (варіація іспанської страви з шинкою, куркою, молюсками, чоризо, креветками, лобстерами), платанос (смажені або печені банани), леон асада (смажене молочне порося) (Курчата, тушковані з рисом). А найпоширенішими напоями є ром та коктейлі на його основі (дайкірі, мохіто).
