Сінтра
Казкова! Саме таке визначення найкраще підходить Сінтрі. Тут, стоячи на стіні одного з численних замків, легко уявити, що зараз протрубить ріг і хоробрий лицар викличе на смертний бій вогнедишного дракона. Замків, палаців, особняків і вілл у Сінтрі справді безліч. Вони розкидані по скелях і буквально потопають у зелені. І з кожним із цих прекрасних будов пов’язана якась легенда, а то й кілька. З одного — злісний ящір умикнув прекрасну принцесу, а з іншого — досі блукає неспокійний дух колишнього хазяїна. А ще Сінтра – це чудові парки та сади, а також вузенькі вулички, що наче завмерли в Середньовіччі. Тут дивуєшся і захоплюєшся на кожному кроці. Причому, у випадку із Сінтрою, це зовсім не перебільшення. Вона надихала і продовжує надихати поетів та художників,
Райони Сінтри
В адміністративному плані Сінтра поділено на 20 районів. Але місцеві жителі звичніше ділять місто на історичний центр (Сінтра-Вілла), район Сан-Педру, в якому проходять недільні ринки та ярмарки та район вокзалу, який називається Ештефанія. У плані інтересу для туристів неможливо віддати переваги жодному з них, адже сьогодні вся Сінтра та її околиці внесені до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.
Визначні місця Сінтри
Головна пам’ятка Сінтри – унікальна архітектура. Вона об’єднала в собі готичний, романтичний, мавританський та багато інших стилів. Це насамперед старовинні замки та палаци — Піна, Кінта да Регалейра, Національний палац та Монсеррат, Замок Маврів, а також численні парки та мис Року.
Населення Синтри
Щодо етнічного складу, то переважна більшість жителів Сінтри — португальці, на другому місці — іспанці. Крім того, чималий відсоток населення міста сьогодні становлять вихідці Магріба — араби та африканці. Приблизно 20% нинішніх мешканців Сінтри народилися далеко за її межами.
За віковим складом Сінтра досить молода порівняно з іншими європейськими містами. Тут переважає вікова група віком від 30 до 39 років. Найбільш поширені вірування – католицизм, іслам та іудаїзм. Практично всі жителі Сінтри досить товариські, охоче допомагають туристам і готові розповісти чимало дивовижних історій про місцеві визначні пам’ятки.
Коротка історія Синтри
Вже до закінчення бронзового віку на території нинішньої Сінтри знаходилося досить велике портове місто, засноване фінікійцями. Він так і називався — Сінтра, беручи свою назву від слова «сунтрія», що означає «яскраве небесне світило». Близько 50-30-х років до н. Синтру захопили римляни. Оцінивши важливість порту, вони дарували їй статус муніципії — міста, населеного вільними людьми, з правами римського громадянства та самоврядування.
Після розпаду Римської імперії Сінтру захопили та зруйнували вестготи, а у VIII столітті ці території захопили араби. На рубежі IX і X століть на високому пагорбі Піренейського півострова войовничі маври збудували фортецю. 1147 року її відвоював перший португальський король Афонсу Енрікеш. За наказом у стінах цієї фортеці почали будувати собор Святого Петра. В 1154 його споруда була завершена і саме цей рік став датою заснування Сінтри.
Місто почало стрімко зростати і розвиватися. Протягом кількох століть він залишався улюбленим місцем португальських монархів. У 1493 році біля скель Сінтри знайшов порятунок корабель Христофора Колумба, що плив до Іспанії, але збився з курсу через сильну бурю.
У 1755 році місто та його околиці були практично стерті з лиця землі найсильнішим землетрусом, але владі вдалося досить швидко усунути його наслідки.
Саме в Сінтрі в 1808 році була підписана конвенція, яка поклала край першому французькому вторгненню в Португалію. Загалом XIX століття для міста було часом розквіту. Через сприятливий клімат сюди охоче стали приїжджати не тільки монархи, які уподобали Сінтру як літню резиденцію, а й представники португальської еліти. Поступово вони забудували місто розкішними віллами та палацами.
Не дарма англійський поет Джордж Байрон назвав Сінтру «красивим місцем у світі», а казкар Ганс Христиан Андерсен черпав тут натхнення для своїх казок. Модним курортом місто незмінно залишалося й у минулому столітті.
Сьогодні, як і раніше, Сінтра приваблює своїми історичними пам’ятками, красою парків та околиць, та дивовижною атмосферою.
Найкращий час для відвідування Сінтри
Близькість океану та захист, який дають гірські хребти, забезпечують Сінтрі прохолодну, трохи вологу погоду навіть у розпал літа. А ось зима тут — сира, дощова та вітряна. Їхати сюди цієї пори року не радять. Плюсами в цей період можуть стати хіба що низькі ціни на готельні номери та екскурсії до музеїв. Найкращий час для поїздки в Сінтру — весна (квітень та травень). Природа постає у всій своїй пишності, а туристів ще не дуже багато. Влітку тут дуже багатолюдно, та й ціни високі. Осінь (вересень та жовтень) теж непоганий час. Потік туристів вже зменшується, а погода все ще сприяє тривалим прогулянкам на свіжому повітрі.
Що потрібно зробити туристу в Сінтрі
- Побувати в найкрасивішому палаці Сінтри – Пені – літній королівській резиденції португальських монархів. Нині цей палац — національне надбання та один із пунктів списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Незважаючи на те, що дійти до нього буде непросто (підйом у гору досить крутий), зробити це потрібно обов’язково. Втім, на певному етапі про складності підйому просто забуваєш. Замок оточений чудовим парком, в якому можна гуляти нескінченно. Його площа – понад 80 гектарів. Тут і озера та штучні водоспади та екзотичні рослини, привезені сюди з різних континентів. Сам палац – справжнє архітектурне диво. Різнобарвні яскраві стіни, суміш арабського стилю, вкраплення неоготики та нотки традиційної португальської архітектури об’єдналися в ньому унікальний ансамбль. А поглянути на побут найясніших осіб дозволить експозиція всередині замку. Доступ туди відкритий за додаткову оплату.
- Помилуватися панорамами із вежі Замку Маврів, зведеного тут на рубежі IX-X століть. Сьогодні це швидше руїни, місцями відновлені, але цілком передають дух епохи. Площа замку така велика, що навіть при найбільшій навали туристів тут можна поблукати на самоті. З його стін відкривається чудовий краєвид на Пену, центр Сінтри та на величні лісові масиви навколо.
- Зробити фото на тлі Синтри Національний палац. Це ще один замок, збудований маврами. Довгий час він залишався резиденцією португальських королів. Його величезні білі труби вже стали своєрідною візитною карткою міста. Головна його особливість – незвичайні зали. Один із них прикрашений сороками. Кажуть їх тут рівно 136 і вони були тут запечатані для того, щоб урізати придворних пліткарок. Другий — лебедями, їх лише 30. Є тут зал, який є найстарішою пам’яткою арабської культури, ще в одному зберігаються герби різних держав. А палацова каплиця, запевняють гіди, збереглася у своєму первозданному вигляді ще з XIII ст.
- Спробувати розгадати таємниці наймістичнішої пам’ятки Сінтри — палацу Регалейра. Він названий ім’ям баронеси, що купила маєток у 1840 році. Проте своє місце в історії Кінта да Регалейра (так називають палац португальці), зайняла завдяки ексцентричному мільйонеру Антоніу Монтейру. Саме він, разом з італійським художником та архітектором Луїджі Маніні, перетворив це місце на одну величезну загадку. Неоготичний замок охороняють кам’яні горгульї та інші містичні істоти, а в його інтер’єрі постійно зустрічаються символи тамплієрів і таємничих масонів. Тут є алхімічна лабораторія. У палацовому парку теж приховано чимало таємничих знаків, що нагадують про алхімію, окультизм і таємні товариства. Тут же знаходиться загадкова 30-метрова «криниця ініціації», яку ще називають «перевернутою вежею». За легендою,
- Поблукати історичним центром Сінтри. Він складається з лабіринтів вуличок, площ, сходів та затишних двориків. Накупити тут милих сувенірів у затишних лавках. Зайти в найстарішу кондитерську міста «Кейжадаш да Сапа», що відкрилася в цій будівлі ще 1756 року і поласувати фірмовими тістечками «кейжадаш» зі свіжого сиру з корицею. І прихопити упаковку із собою — «на доріжку».
- Провести цілий день на пляжі в Прая-даш-Масанш. Доїхати сюди можна на унікальному старовинному трамвайчику, який досі колесить 13-кілометровою лінією, прокладеною до цього невеликого пляжного містечка ще 1904 року. Сьогодні нею курсують 11 історичних вагончиків, які користуються популярністю не тільки у туристів, а й у місцевих жителів.
- Вирушити в найзахіднішу точку Європи, яка знаходиться всього за 20 кілометрів від Сінтри — мис Рока. На стелі вибиті слова великого португальського поета Камоенса: «це місце, де кінчається земля і починається море». Тут ці слова набувають особливого сенсу. А ще тут можна отримати іменний сертифікат про відвідини цього знаменитого географічного орієнтиру. Єдине, що варто пам’ятати – погода тут абсолютно непередбачувана. Туман, що раптово впав, може істотно зіпсувати враження.
