На березі Дністровського лиману в місті Білгород-Дністровський знаходиться одна з найбільших укріплювальних споруд Європи – Аккерманська фортеця. Потужна оборонна будова грізно височить над водами річки. Неприступні стіни та величні вежі фортеці, які раніше жахали ворогів, зберігають безліч таємниць і легенд.
Історія Білгород-Дністровської фортеці
На території сучасного Білгород-Дністровська у VI столітті до нашої ери було давнє грецьке місто Тіра. Він вважався одним із головних торгових пунктів Північно-Західного Причорномор’я. Але за деякий час сюди прийшли племена гунів, які зруйнували Тиру.
Точно невідомо, хто збудував зміцнювальну споруду. Згідно з однією з найпоширеніших версій, фортецю заклав хан Золотої орди Берке. Сталося це у XIII столітті. А вже у XIV столітті право на володіння спорудою отримали генуезці. Але торговці недовго керували фортецею. У середині XIV століття землі, на яких вона знаходилася, перейшли у володіння Молдавського князівства.
У XV столітті фортеця кілька разів зазнавала нападу військ Османської імперії. І 1484 року капітулювала перед турецькими завойовниками. Правління Туреччини тривало 300 років, протягом яких зміцнення неодноразово зазнавало нападу запорізьких козаків.
На початку ХІХ століття території Нижнього Придністров’я, зокрема і Акерманська фортеця, відійшли Російської імперії. У середині цього століття зміцнення втратило воєнне значення.
У радянський період Білгород-Дністровської фортеці було надано статус пам’ятника архітектури. Тут знімалося багато історичних фільмів, проводилися екскурсії.
Історія Білгород-Дністровської фортеці © In Green / Shutterstock
Опис
Фортеця має форму неправильного багатокутника, який розкинувся на площі 9 га. Спочатку вона мала чотири кріпаки, здатні самостійно оборонятися. Нині можна побачити лише три з них.
По периметру захисна споруда обнесена високими стінами загальною довжиною 2,5 км. Висота стін близько 15 м, товщина – 3-5 м. Через рівні проміжки на стінах розташовані бастіони, напівбастіони та башти. Сьогодні можна побачити 24 із 34 таких кріпосних споруд. Бастіони та напівбастіони згодом перетворили на майданчики для артилерійських знарядь. Башти мають щілинні отвори, а в їх підвалах зберігалися боєприпаси.
Цитадель Акерманської фортеці
Центральне укріплення – це найбільш захищена частина фортеці, в якій знаходилися кімнати офіцерів та коменданта, скарбниця, пороховий склад. Тут же була розташована фортечна в’язниця. По кутах цитаделі височіють найбільші вежі з первісною висотою близько 20 м і товщиною стін 5 м.
Сьогодні на території цитаделі можна побачити лицарські турніри, які відбуваються за всіма правилами Середньовіччя. Лицарі в обладунках, старовинна зброя на тлі стародавніх фортечних мурів відтворюють атмосферу казкового та героїчного минулого.
Кріпаки
До наших днів дійшли три фортечні двори:
- Цивільний. Найбільший двір площею близько 5 га, призначений для захисту населення прилеглих поселень під час облоги. На ньому розміщувалися невеликі будиночки та землянки. Тут можна побачити руїни турецької мечеті та найвищу вежу укріплення — Сторожову.
- Гарнізонний. На подвір’ї знаходилися казарми, стайні, пороховий склад. Його площа майже 2 га.
- Портовий чи господарський. Колись тут зберігали товар для торгівлі. Цей двір зараз практично зруйнований.
Башти
12 веж фортеці були житловими. У них зберігали запаси продуктів та боєприпасів. Кожна така вежа могла протягом багато часу вести самостійну оборону. Назви деяких із них оповиті цікавими легендами.
Дівоча вежа
Згідно з переказами, у цій вежі була замурована Тамара — дочка молдавського коменданта Олександра Доброго. Батько часто пропадав у військових походах, залишаючи дочку у зміцненні. Подорослішавши, Тамара почала вести розбійницький спосіб життя: нападала зі своєю бандою на мандрівників, місцевих селян. Якось вона попросила батька дати їй гроші на будівництво монастиря. Олександр зрадів, що дочка вирішила виправитися, та виділив необхідні кошти. Але замість монастиря Тамара збудувала власну фортецю, звідки робила набіги. Розлютившись, батько прокляв дочку, а потім наказав замурувати її у вежі.
Пушкінська вежа
Відомо, що Пушкін був у вигнанні в Кишиневі. Згідно з одним переказом, у той період він відвідав Акерманську фортецю. Навколишня місцевість нагадала йому про Овідію — давньоримського поета, який, ймовірно, відбував заслання в Тірі. Саме тут російський поет написав своє послання “До Овідія”. А писав він його, мешкаючи три дні у вежі, яка з того часу носить ім’я Пушкіна.
Цікаві факти про Акерманську фортецю
- За однією з версій, фортецю збудували масони. На це можуть вказувати стилізовані знаки ордену, які виявили на її стінах. Також вважається, що збудовано споруду за проектом майстра Федорка. “Майстер” – один з титулів цехової ієрархії масонів.
- У середні віки у фортеці та її окрузі жило до 20 тисяч чоловік. Це було велике поселення того часу.
- Ще одна приголомшлива легенда стверджує, що за часів стародавнього Риму в фортеці розташовувалися легіонери, які згодом брали участь у страті Христа.
