Ерехтейон – одна з найбільших пам’яток архітектури стародавньої Греції, знаменитий символ Афін. Руїни будівлі, історія якої огорнута міфами та легендами, щороку приваблюють мільйони туристів з усього світу. Витончені колони, чудові скульптури портика, давня кам’яна кладка створюють атмосферу таємничості цього священного для давніх афінян місця.
Що таке Ерехтейон
Будівля була культова споруда, в якій відбувалися релігійні обряди. Воно було збудовано на честь богині Афіни, морського бога Посейдона та царя Ерехтея. На відміну від більшості інших храмів, Ерехтейон мали доступ тільки жерці. Прості греки не могли потрапити у середину будівлі.
В Ерехтейон мали доступ лише жерці © Romas_Photo / Shutterstock
Міфи та походження назви Ерехтейон
Згідно з стародавньою легендою, Афіна змагалася з Посейдоном за право захищати давню столицю Греції. У запалі суперечки Бог морів сильно вдарив тризубом у землю. Поруч із місцем удару Афіна явила городянам прекрасне оливкове дерево. Щоб не злити нікого з богів, греки вирішили збудувати храм на місці удару тризубом та біля оливкового дерева.
Існує кілька версій появи назви храму Ерехтейона. Головна з них заснована на міфі про царя Афін Ерехтея. Він був сином богині Землі Геї та бога ковальства Гефеста. Новонародженого Ерехтея богиня Афіна помістила в скриньку і віддала його трьом дочкам засновника міста Кекропа. Афіна суворо заборонила дівчатам відкривати скриньку. Але дві сестри не втрималися і відчинили його. Усередині вони побачили прекрасне немовля, якого охороняли два змія. Таке видовище збентежило юних дів і ті втратили розум. З жахом вони кинулися вниз зі стіни Акрополя і розбилися об каміння. Вихованням дитини займалася третя сестра Пандоса. Ерехтей виріс і став правителем Афін. Після смерті він шанувався афінянами нарівні з богами.
Історія Ерехтейону в Афінах
Ідея зведення храму належить знаменитому афінському державному діячеві та полководцю Пераклу. Саме його правління називають “золотим століттям” давньої Греції. Але будівництво почалося вже після смерті полководця 421 року до нашої ери. Воно завершилося за 15 років напередодні падіння міста під натиском Спарти. Архітектором Ерехтейона вважають давньоафінських архітекторів Фідія і Мнесікла.
Храм Ерехтейона служив як для проведення культових обрядів. У ньому зберігалися безцінні скарби давньої цивілізації. Сюди були перенесені статуї Гермеса та Афіни, легендарний світильник із чистого золота, в якому ніколи не гас вогонь. Також тут був похований цар Ерехтей. Ще одна святиня стародавніх афінян, що знаходилася у стінах храму, — колодязь із солоною водою. Місцеві жителі вірили, що ключ криниці був вибитий богом Посейдоном.
З приходом на ці землі вірування в Ісуса храм перейшов до християн. Завдяки цьому він добре зберігся до XVII ст. У період Афінського герцогства тут був палац єпископа.
Через деякий час територію Афін завоювала армія царства Османа. У стінах храму був розташований гарем для командира гарнізону.
Потім розпочався чорний період історії Ерехтейона. Наприкінці XVII ст. святилище зруйнували венеціанці. Чужоземці висадили в повітря дах північного портика, знищили багато елементів будівлі.
У першій половині ХІХ століття храм постраждав під час війни греків за незалежність.
Завдяки реставрації у наступні роки вдалося зберегти залишки будівлі. Сьогодні можна побачити храм, зовнішній вигляд якого було відновлено на початку ХХ століття.
У 1970—1980-ті роки знамениті каріатиди перевезли до музею. Їх замінили майстерними копіями. У цей же час було проведено грандіозну реставрацію, під час якої зміцнили стіни будівлі. Зруйновані блоки замінили на мармурові, а старовинні залізні скоби — титанові.
Історія Ерехтейону в Афінах © cge2010 / Shutterstock
Опис
Давньогрецький храм Ерехтейон був неймовірно прекрасною будовою, виконаною з трьох видів мармуру: сірого, біло-золотого та білого. Його збудували в стилі іонічний ордер, який відрізнявся легкістю пропорцій і наявністю капітелі — частини колони, що вінчає. Дивовижне поєднання статуй, різьблених мережив і фризів стало свідченням майстерності стародавніх майстрів архітектури.
Особливості храму Ерехтейон
На відміну від більшості культових споруд, храм мав два входи. Це пояснювалося тим, що він був присвячений не одному богу, а двом – Афіні та Посейдону. До кожного божества була своя частина будівлі з входом. Кожен вхід був оформлений іонічним портиком. Північний вхід обрамляли чотири колони. З південного боку був розташований портик каріатид – скульптур, що зображують задрапіровані жіночі фігури.
Планування храму асиметричне, виконане східчасто. Це пояснювалося триметровим перепадом висоти ґрунту під ним.
Як виглядав Ерехтейон Афінського Акрополя
Східна частина святилища була присвячена Афіні. Тут стояла статуя покровительки міста, за легендою висічена з дерева богами. Перед нею була золота лампа, в якій завжди горів вогонь. Щороку під час свята на честь богині статую вбирали у новий одяг, пошитий жрицями храму.
Відомо, що східна галерея була оформлена фризом із білого мармуру та витонченими іонічними колонами.
Західна частина святилища – місце поклоніння богу Посейдону. Згідно з міфами, тут брав початок підземний хід, що веде до житла легендарної акропольської змії. У цій частині знаходився вівтар Гефеста та Бута (афінського героя), колодязь із солоною водою.
Північна частина будівлі була прикрашена двома торцевими та чотирма фасадними колонами. У її перекритті є отвір. Вважається, що його зробив Зевс і він повинен завжди залишатися відкритим.
Південну частину святилища прикрашає «ганок дів», більш відомий як «портик каріатид». Воно закриває могилу афінського царя Керкопа.
Які скульптури прикрашають храм Ерехтейон
Цікаво, що портики нехарактерні для давньоафінської архітектури. Вони більше не зустрічаються в жодному храмі того періоду.
Південний портик називають візитівкою не лише Акрополя, а й Афін. Прекрасний архітектурний елемент висотою 2 м встановлений на східчастій основі. Верхню частину будівлі утримують шість постатей дівчат, які стоять на одній нозі. Спочатку лівою рукою кожна дівчина утримувала край довгої сукні, а правою тримала посудину для пиття при жертвоприношенні. Жіночі мармурові фігури – копії оригінальних каріатид, п’ять із яких знаходяться в афінському музеї. Шоста каріатида стала експонатом Британського музею ще у ХІХ столітті. Її та фриз Парфенона вивіз британський посланник Т. Б. Елгін, скориставшись неточним формулюванням влади того часу. Османський правитель Афін дозволив британцю вивезти з Греції будь-який шматок каменю із зображенням чи написом. Завдяки цьому підприємливий Елгін відвіз додому цінні артефакти стародавньої Греції.
Усередині східного портика встановлено статую богині Афіни.
Західний фасад спочатку був оздоблений фризом, на якому зображалися сцени з життя Ерехтея. До основи з темного вапняку прикріпили фігури з білого мармуру, вкриті позолотою. До наших днів дійшло лише кілька фрагментів рельєфного фризу, які зараз зберігаються у Музеї Акрополя.
