Стародавнє місто розташоване на грецькому півострові Пелопоннес, неподалік легендарної Спарти. Це один із найважливіших культурних та політичних центрів пізньої Візантійської імперії та столиця Морейського деспотату. Згодом Містра стала музеєм просто неба та об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Історія Містрі
1204 року, під час Четвертого Хрестового походу, хрестоносці захопили Константинополь. Після цього біля Візантії утворилося кілька нових держав та князівств.
Більшість Пелопоннесу увійшла до складу Ахейського князівства, яким правив Гільйом II де Віллардуен. У 1249 році, для захисту від набігів та контролю Лаконської долині, він наказав побудувати фортецю на схилі гори Тайгет. Так виникла Містра, яка стала столицею франкського Ахейського князівства.
У 1262 році Містрою заволоділи візантійці і місто почало рости. Він став центром визволення Пелопоннесу та вигнання з нього франків.
1348 року тут виник Морейський депостат. У цей період було збудовано церкви та монастирі, а також розвинулось виробництво. Сюди приїжджали відомі візантійські письменники, філософи та художники.
1460 року Пелопоннес захопили турки. Їхня влада протрималася практично чотири сотні років з невеликими перервами. У цей час активне життя Містри тривало. Під стінами фортеці оселилися євреї та мусульмани, а місцеві жителі виробляли шовк та займалися вирощуванням оливкових дерев, винограду, інжиру, цитрусових та тютюну, та продавали все це до країн Західної Європи.
У XIX столітті, після утворення незалежної Греції, населення міста переїхало до відродженої Спарти та Містра стало безлюдним.
Структура старого міста
Містру можна поділити на три частини: фортеця Віллардуена, Верхнє та Нижнє міста.
Фортеця знаходиться на вершині гори і з неї відкривається чудовий краєвид на стародавні руїни.
Перше, що бачив мандрівник, заходячи до Верхнього міста, — церква Святої Софії. Це був один із найважливіших храмів Містри. З усього розкішного оздоблення тут досить неабияк збереглися лише фрески. Також своїм розписом виділяється церква Святого Миколая.
Найпомітніша будівля міста — Палац деспотів, де мешкали місцеві правителі. Праве крило служило резиденцією для Кантакузінів, а ліву частину добудувало вже сімейство Палеологів у XV столітті.
Зі східного боку гори Тайгет розташований найбільше збережений і єдиний діючий монастир на території Містри — Пантанасса, зведений у XV столітті.
У Нижньому місті виділяється цвинтарна церква Євангелістрія. Також тут знаходиться один із найдавніших місцевих монастирів – Бронтохіон, до комплексу якого входять дві церкви – Святих Феодорів та Одигітрія. Ще одне важливе святе місце – Митрополія, де знаходилася велика бібліотека та проходила коронація останнього візантійського імператора Костянтина XI. Це найстаріший монастир Містрі, збудований у 1264 році. В одній із будівель комплексу розташований Археологічний музей.
Дякую.Дуже цікаво.