Гефсиманський сад — одне із священних місць в Єрусалимі, згаданих у Святому Письмі, де після Тайної Вечері Ісус Христос усамітнився з молитвою в останню ніч перед арештом.
Це досить скромний сад, що займає невелику площу (47х50 м) біля стін церкви Усіх Націй. Його рівні стежки обрамлені каменями, подекуди зеленіє трава, цвітуть іриси та кущі троянд, в’ється по рудуватій землі барвінок. По периметру саду тягнеться невисока огорожа, а під нею — акуратно висаджений самшит чергується з вазонами квітковими.
Але найголовніше в Гефсиманському саду – масивні вузлуваті стовбури олив. Деякі з них настільки старі, що їхні важкі гілки підтримують кам’яні насипи. Однак досі вони дарують плоди та олію.
Сьогодні у Гефсиманському саду збережено 8 найдавніших оливкових дерев, вік яких перевищує тисячу років. Вони не були свідками Страстей Христових, але їхнє міцне коріння, як і вся земля саду, пам’ятають багато.
Гефсиманський сад вважається православним як одне з місць Страстей Христових. Сюди, до підніжжя Оливкової гори з початку першого тисячоліття приходять мільйони паломників для молитов і богослужінь
.
Де знаходиться Гефсиманський сад
Сад розташований у Гефсиманії – така назва носить земля біля західного підніжжя гори Елеон (Оливна гора), на сході від Старого міста Єрусалима.
Тут також знаходяться гробниця Богородиці, Гефсиманський грот та дві церкви – Усіх Націй та Святої Марії Магдалини.
Гефсиманія є частиною Кедронської (Йосатової) долини. Назва останньої сходить не до слова «кедр», а до давньоєврейського «кедару», що означає «темрява». Згідно з біблійним пророцтвом, саме Кедронська долина стане місцем здійснення Страшного суду, тому в її околицях розташовано безліч старовинних цвинтарів.
Історія Гефсиманського саду
У давнину навколо оливкового саду на заході Олеонської гори була зосереджена діяльність мешканців тутешнього поселення Гефсиманія, які займалися збиранням олив та віджимом олії.
Сьогодні це місце зараховується до Святої Землі, оскільки саме тут Ісус Христос збирався з учнями та усамітнювався у молитві. Саме в Гефсиманському саду він молився востаннє на волі, пізнав зраду Юди і був заарештований.
У 70 р. римське військо увійшло Єрусалим і зруйнувало місто, вирубавши у своїй і оливковий сад. Однак коріння дало нові пагони, які незабаром перетворилися на величезні дерева.
1681 року Гефсиманський сад перейшов під контроль хрестоносців, а їхні послідовники францисканці звели навколо нього кам’яну стіну, на якій збереглися барельєфи з ілюстраціями новозавітних сюжетів.
Церква Усіх Націй у Гефсиманському саду
Церква Усіх Націй — католицька релігійна споруда з тисячолітньою історією. Вона була зведена на місці моління Христа.
Перша будівля церкви була збудована у 4 ст. та зруйновано у 746 році під час землетрусу. У 12 ст. храм був відновлений і простояв тут до 14 ст., Поки знову не був зруйнований. У 20 ст. на цьому місці знайдено залишки колишнього фундаменту та фрагменти старовинної мозаїки.
Сучасна будівля церкви Усіх Націй зведена у 1919-1924 роках. Воно є прямокутною будовою з 12 сферичними куполами, розташованими за фронтоном фасаду. Нагорі розташований хрест зі статуетками двох оленів з боків. Парадна сторона доповнена відкритою галереєю з аркадою та витонченими колонами. Опори арок увінчані статуетками чотирьох євангелістів. Яскравий тимпан фасаду над ними прикрашає яскрава настінна мозаїка із сюжетами з Нового Завіту.
Бічні стіни церкви мають високі сині вітражні вікна, через які до неї вливається похмуре лілове світло.
Мозаїчне склепіння куполів усередині будівлі підтримують шість великих колон. На самих склепіннях нанесені герби держав, які сприяли зведенню церкви в 20 столітті.
Головне місце храму – вівтар – прикрашає мозаїка художника Д’Ак’ярді із сюжетом «Молення про чашу Христа». Перед ним розташований камінь зі скелі, на якій, згідно зі Святим Письмом, молився Ісус Христос в останню ніч перед арештом.
Церква Усіх Націй у Гефсиманському саду © Angelina Borowska / Shutterstock
Церква Святої Марії Магдалини у Гефсиманському саду.
Дещо вище, в зеленому листі пагорбів Гефсиманського саду, притулилася православна церква, зведена тут за царя Олександра III в 1856 році. Вона є яскравим зразком новоросійського стилю, що поєднує піщаний колір єрусалимського каменю, бірюзові дахи і карнизи.
Церква прикрашена кам’яними кокошниками, над якими височіють золоті куполи-цибулі. Праворуч розміщена шатрова дзвіниця. Усі куполи увінчані православними хрестами.
Усередині приміщення церкви підлога викладена різнобарвним каменем. Тут знаходиться чудовий іконостас з білого мармуру з вишуканим темно-бронзовим орнаментом, а також ікони – Святої Рівноапостольної Марії Магдалини з часткою її мощей та Божої Матері “Одигітрія”.
