З часів шанування людьми богів Олімпу минуло не одне тисячоліття. На жаль, не багато визначних пам’яток того періоду або хоча б їх останки збереглися до наших днів. Більшість із них не витримали випробування часом. Але тим ціннішими для людства є навіть фрагменти вцілілих об’єктів. Саме до таких відноситься Храм Артеміди (тур. Artemis Tapınağı), руїни якого знаходяться в місті Сельчук поблизу Ізміру в західній частині Туреччини. Ця культова споруда в період свого розквіту — одне із семи чудес світу. Як інакше, якщо не дивом, можна назвати можливість побачити останки архітектурного шедевра давніх часів сьогодні.
Історія будівництва храму Артеміди
Стародавні греки вірили, що Артеміда — богиня родючості та полювання, покровителька всіх живих істот на землі, сприяє щастю у шлюбі та благополучному дітородженню.
Місце шанування божества знаходилося у давньогрецькому місті Ефес. Храм богині родючості зводився та руйнувався неодноразово, за своє існування він пережив багато яскравих та драматичних перипетій.
Праматір святилища у VIII столітті до н. е. збудували ще амазонки, які вважали Артеміду своєю покровителькою. Але їхня культова споруда прожила близько ста років — і сильна повінь зруйнувала стіни храму.
Чудо світу
Вже у VI столітті до зв. е. талановитий архітектор Херсіфрон спроектував на тому ж місці велику і красиву будівлю ідолопоклонства, якій не було рівних у всій Греції. Саме цей варіант храму назвали одним із семи чудес світу за своє грандіозне виконання, пишність та розмаїття.
Довжина споруди становила 110 м, ширина — близько 50 м. Висота периферійних колон, що оточують золоту статую Артеміди, — 13 м. Вперше в Греції як будівельний матеріал використовували мармур. Фундамент також був особливим за складом: вовна та деревне вугілля. До такого хитрощі довелося вдатися, щоб зміцнити болотисту місцевість, яка, своєю чергою, могла захистити храм від частих землетрусів.
Будівництво тривало понад 100 років, тому після смерті Герсіфона справу продовжив його син Метаген.
На жаль, цій культовій споруді не судилося “прожити довге життя”. Місцевий житель Герострат підпалив святилище. Храм усередині був виконаний із дерева, тому конструкція легко піддалася вогню. Безумцем керувало лише бажання прославитися, а найкрасивіший і найбільший витвір людських рук перетворився на попіл.
“Артеміда допомагала народженню Олександра Македонського, тому не встигла врятувати свій храм”, – так з часом елліни пояснювали подію. Адже марнославний підпал храму збігся з датою народження знаменитого полководця.
Відродження храму богині Артеміди в Ефесі
Дізнавшись про те, що сталося, Олександр Македонський (вже в статусі переможного воєначальника) ініціює відновлення святині. Хоча фактично це було нове будівництво за старим проектом.
Реконструйований храм анітрохи не поступався своєю величчю. Архітектору Дейнократу вдалося повністю відтворити стилістику та помпезність споруди. За розмірами цей сакральний будинок навіть перевершував свою попередню версію. Мармуровий дах підтримували 127 колон. Усередині храм прикрашали золочене оздоблення, статуя-вівтар богині Артеміди зі слонової кістки, барельєфи та картини, серед яких портрет Олександра з блискавкою в руці (алюзія зі всемогутнім Зевсом). Такою була подяка мешканців Ефесу полководцю за реставрацію святилища.
Однак доля цієї архітектурної конструкції також закінчилася сумно. Племена готові у III столітті зв. е. пограбували святилище. З приходом християнства Римську імперію храм закрили. Точно сказати, коли відбулася остаточна його руйнація, дослідники не можуть.
Храм Артеміди Ефеської сьогодні
У другій половині ХІХ ст. Британський музей спонсорував експедицію з метою відшукати храм Артеміди. І археологу Джону Вуду 1869 р. таки вдалося виявити саме місцезнаходження об’єкта; деякі фрагменти скульптури Артеміди Ефеської; скарб монет, що зберігався у фундаменті; дрібні деталі, які підтверджували здогади дослідників про пишне оздоблення храму всередині; і навіть різні предмети побуту. Всі ці археологічні знахідки й досі представлені в «Ефеській кімнаті» Британського музею.
Завдяки проведеній кропіткій роботі всіх наступних експедицій вдалося скласти лише одну з 127 колон заввишки 14 м. Сьогодні вона служить своєрідним маяком, який вказує на місце розташування одного з колишніх чудес світу.
Міста Ефес вже давно не існує. Руїни храму Артеміди Ефеської залишаються досі однією з найпопулярніших давніх пам’яток. Вони приваблюють туристів, які бажають торкнутися частки тисячолітньої історії.
Храм Артеміди Ефеської сьогодні © Aerial-motion / Shutterstock
