Грін-парк у Лондоні (Green Park) – найменший серед восьми королівських парків столиці Великої Британії. Його площа всього 0,4 км2, тож у багатьох путівниках вона навіть не позначена. Але при цьому всі лондонські туристи так чи інакше побували у ньому. Секрет такої популярності простий. Через Грін-парк проходять маршрути до визначних пам’яток міста.
Як виник парк
До середини XVII століття частина Лондона між Сент-Джеймс-парком та Гайд-парком була охотничим заповідником та улюбленим місцем для проведення дуелів. Є також згадки про те, що на цій території колись розташовувалося кладбище для прокажених. Історія Грін-парку в Лондоні почалася у 1660 році із загарбання Карла II, який побажав їздити на прогулянки до вже розбитих парків особистою землею. Ділянку було викуплено, обгороджено та облагороджено. Через нього пролягла аллея Constitution Hill (Констітьюшен хілл). Вона отримала свою назву через королівську звичку здійснювати маціон біля парку, дбаючи про стрункість – конституцію тіла.
Для королівських гостей парк був відкритий у 20-х роках XVIII століття, і на початок наступного десятиліття став популярним місцем відпочинку для аристократії Лондона. Королівські свята з гарматними пострілами та феєрверками проводилися тут так часто, що Георг Фрідріх Гендель навіть написав спеціальну музику для салюту. Для простих городян парк відчинили майже за сто років. Традиція гарматних салютів на честь знаменних дат монаршої батьківщини збереглася і донині, але королівських свят біля парку більше не проводять.
© Wei Huang / Shutterstock
«Географія» парку та його пам’ятки
Північний кордон Green Park у Лондоні окреслює знамениту Пікаділлі, південну – церемоніальна вулиця Мелл. Із заходу зелена зона межує з Гайд-парком, зі сходу — Сент-Джеймс-парком, слугуючи своєрідним перешийком між ними. Центральна аллея Constitution Hill починається біля Канадських брам. Великі та чудові вони виковані з чорного металу, прикрашені позолоченими рослинними мотивами. У 1911 році їх виготовила Бромсгроувська гільдія прикладних мистецтв, яка до цього викувала ворота Букінгемського палацу.
Тут же знаходиться і меморіал, присвячений жителям Канади, які воювали у Першій та Другій світових війнах. Дві стелі з червоного граніту посипані бронзовим листям клена. Їх омиває вода, створюючи ілюзію, що листя спливає за потоком.
Інші ворота лондонського парку називають Меморіальними. Це досить грубі колони з каміння, які винчають бронзові чаші з вогнем, що постійно горить, на честь усіх загиблих у світових війнах мешканців британських колоній. 2012 року біля східної частини парку відкрили ще один меморіал. Він присвячений пам’яті військових, які служили біля бомбардувальної авіації, та мирних людей, які загинули під час авіанальотів.
У Грін-парку немає клумб та кущів — лише смарагдові газоні та високі дерева. Але навесні серед трави розквітають тисячі жовтих нарцисів. вздовж алей висаджені липи та платани. Рідше зустрічаються дуби, клені та тополі. У цій зеленій зоні багато дроздів, синиць і шпаків, а білки зовсім не бояться туристів і прогулюються.
Корисно знати
Пам’яток у Грін-парку не так багато, але він відкритий цілодобово, і в будь-якому його уголку можна вільно сидіти на траві або взяти шезлонг на прокат. Купивши продукти у сусідньому магазині, тут дуже приємно влаштувати пікнік. У парку можна помірне вживання алкоголю, що Лондона зовсім не характерно.
