Вісім тисяч людських мумій різного віку і в одному поміщенні, розділеному кімнатами та коридорами… Вони сидять, стоять, лежати, закинули голову, розплющили рота або простягли руки, і одягнені, як у день своєї кончини.
Музей мерців у Палермо, знамениті похоронні катакомби капуцинів – видовище не для людей зі слабкими нервами, але не побачити його, будучи на Сицилії, було б помилкою. Адже тут, як зазначив після відвідин цього місця, співає Іполіто Піндемонте, справді «два світи розділені незначною перепоною, і Життя і Смерть ніколи не були такі близькі».
Історія виникнення незвичайного цвинтаря в Палермо
Катакомби капуцинів – унікальне місце упокою, якому вже 420 років. Розташований цвинтар на площі П’яцца Каппучіні, за історичним центром Палермо, під монастирем. А виникло воно як місце поховання померлих ченців-францисканців (капуцинів), мешканців монастиря. Перший небіжчик був похований тут у 1599 році. Спочатку це було невелике приміщення біля нижньої церкви. Поступово потреба території для покійних зростала – ченці розширили та продовжили коридор, де залишали померлих. Однак багато жителів Палермо: представники дворянства, духовенства та буржуазії виявляли бажання бути похованими у цьому святому місці. У зв’язку із чим приміщення під монастирем постійно розширювалися, виникали додаткові кімнати. Дозвіл на поховання видавали керівники ордену капуцинів. У 1882 році було проведено останнє поховання,
Історія виникнення незвичайного цвинтаря у Палермо © Anton Kudelin / Shutterstock
Методи поховання
У катакомбах до уваги відвідувачів постають муміфіковані, забальзамовані та скелетовані останки тіл в одязі. Вони поміщені у стінні ніші, укладені чи посаджені на полицях. У поміщенні підтримується температура +14 °C. Вважається, що особливість ґрунтів тут природно сприяє збереженню мертвої плоті. Але перед похованням капуцини обробляли майбутні експонати, використовуючи різні методи:
- висушували тіла 8 місяців у спеціальних кімнатах, потім омивали їх оцтом,
- занурювали на певну годину в розчині вапна або миш’яку,
- залучали лікарів, які використовували бальзамування із застосуванням хімічних ін’єкцій.
Катакомби розділені на «чоловічі» та «жіночі», виділені кубикули (кімнати) «дітей» та «дівиць». Є тут «коридор професіоналів», де вміщено тіла відомих юристів, лікарів, військових, митців; та «коридор священиків», де перебувають представники єпархії Палермо. Серед найвідоміших – скульптори Філіппо Пенніно та Лоренцо Марабітті, полковник Франческо Енеа та хірург Сальваторе Манцелла.
«Спляча красуня» Розалія Ломбардо
Один з експонатів цього місця особливо привертає увагу туристів та вчених. Ось уже 100 років «спіті» у своєму свинцевому труні Розалія Ломбардо, яка померла від пневмонії у 1920 році, у дворічному віці. Батьки дитини були так вражені раптовою втратою, що захотіли зберегти тіло від тління якомога довше. Вони звернулися до професора Альфредо Салафії, сицилійського хіміка та фахівця з бальзамування, і той зумів зробити неможливе, застосувавши особливу формулу муміфікування, яку довгий час не могли розгадати. Відомо було лише, що ні миш’як, ні ртуть, які використовували у ХІХ столітті, тут не були задіяні.
Салафія помер у 1933 році, залишивши по собі робочі щоденники. З них вдалося дізнатися, що до складу авторського розчину професора входили формалін, цинк із сіркою, спирт та гліцерин. Сьогодні ці препарати добре відомі співробітникам моргів, але 1900 року використання формальдегіду було революційним. Сважається, що Салафія заклала основу для створення складів, що знищують бактерії, що пожирають протеїни. Останні якраз і дозволяють зберегти м’які тканини тіла після смерті.
Дитина чи лялька?
Результат роботи сицилійського лікаря вражає. А оцінити його можна, побувавши біля каплиці святої Розалії. Тут встановлено труну з кришкою з двошарового скла. Конструкція запечатана, щоб усередину не потрапляла волога. Сам ящик дерев’яний, під голову дівчинки підкладено дерев’яну платформу, труну викладено свинцевою фольгою. Салафія особисто підбав і про тіло, і про те, де і як воно перебуватиме.
Через наявність свинцю дуже складно було проводити рентгенівські дослідження експонату. А бажання таке було. Адже Розалія виглядає так, що напрошується питання, чи справді перед нами тіло дитини, яка померла сотню років тому. А раптом це кукла? Ні, не лялька та не ангел, як стверджують деякі. Підсиливши силу рентгенівського променя в кілька разів, вдалося все-таки зробити висновок, що всередині саме мертве тіло.
Через століття тіло дівчинки не розклалося. Більше того, всі внутрішні органи, у тому числі легені та мозок, залишилися нетлінними! Це єдина мумія в Саді смерті, у якої розплющені очі, і зблизька їх навіть можна побачити, збереглося також волосся і вії. Жителі Палермо називають її «сплячою красунею» і вважають вісницею Бога. Журналісти ж кажуть, що це найкрасивіша мумія у світі.
Цікаві факти
- Капуцини на Сицилії з’явилися у 1534 р., вони влаштувалися біля невеликої палермської церкви Santa Maria della Pace, біля якої і збудували свій монастир із каплицею.
- Капуцини переодягали багато мумій по кілька разів – згідно із заповітом померлих, які були залишені ними за життя.
- Коридор жінок у 1943 році виявився єдиним, який постраждав унаслідок бомбардування – багато експонатів було повністю або частково зруйновано.
- Особливості відвідування катакомбів включають вимоги не фотографувати та не знімати нічого на камеру. За невдалу спробу виявити навички папараці вас чекатиме великий штраф.
- На екскурсію до притулку мертвих не можна брати дітей до 12 років, оскільки це видовище може травмувати їхню психіку.
