Неподалік Босфорського мосту, що сполучає Європу та Азію, стоїть велична святиня Стамбула — мечеть Ортакою. Офіційне її назва – Büyük Mecidiye camii.
Гарна будівля, що стоїть біля самої води, нагадує швидше за палац, ніж культову споруду. У зовнішньому оформленні мечеті поєднуються неокласицизм і бароко, а величезні вікна, в яких відбиваються води Босфору, посилюють відчуття легкості.
Мечеть звели 1854 року за наказом султана Османа Абдул-Меджіда I. Проектували архітектори Гарабет Аміра Бальян і Нікогос Бальян — батько і син. Святиню збудували за рекордно короткі терміни — лише за рік.
Цікавий факт: Султан Абдул-Меджид особисто займався внутрішнім оформленням мечеті Ортакей – правитель, який захоплювався каліграфією, прикрасивши стіни храму. Декілька фрагментів його золотого розпису збереглися донині.
Архітектура та оформлення мечеті
Порівняно з іншими стамбульськими святинями, мечеть Ортакей невелика, але виглядає дуже торжественно завдяки світлим стінам та барочному декору фасаду. До будівлі примикають два мінарети з балконами — шерефе, з яких муедзини скликали віруючих на намаз.
Усередині мечеть ділиться на дві частини: зал для молитів та особисті приміщення султана. Стіни прикрашені мозаїчними панелями розового кольору, внутрішня частина купола оформлена ліпниною та фресками з квітковими мотивами. Для обробки міхраба (молитовної ніші) використовувалися мрамор та рожева мозаїка. Завдяки величезним вікнам зал чудово освітлюється вдень, а ввечері тут запалюються великі кришталеві люстри.
Мечеть Ортакою — храм, що діє, тому відвідувати її можна лише у закритій одязі. Не можна заходити всередину у шортах, штанах, коротких сукнях та спідницях. Жінки повинні покривати голову та плечі платком. Взуття перед входом слід знімати. Фотографувати в будинку можна, але потрібно стежити, щоб у кадр не потрапляли ті, хто молитися.
