Підступний, грізний, смертоносний – щойно не називали протоку Босфор, що відокремлює Європу від Азії. І епітети ці були найчастіше неприємними. Справді, за всю годину існування він занапастив тисячі життів. Босфор підкорився (якщо це слово взагалі до нього можна застосувати) людині лише у 20 столітті, коли його стрімкі води перекреслили перші лінії мостів. А капітанів під час проходження протоки почала страхувати сучасна техніка.
Сьогодні Босфор, як і тисячі років тому, залишається найважливішою транспортною магістралью. І просто одним із найкрасивіших місць на планеті, яке потрібно обов’язково побачити на власні очі.
Трохи географії
Протока з’єднує два моря – Мраморове та Чорне, які є частиною Середземноморського басейну. Довжина Босфору складає близько 30 км. Максимальна ширина – 3700 м, найвужчою є центральна частина – ширина в цьому місці 700 м, що суттєво ускладнює судноплавство. Крім того, рівень води в двох морях різний, тому тут різні течії — глибинне та поверхове, що сприяє утворенню вір і також ускладнює навігацію. А вісь глибина фарватеру від 33 до 80 м дозволяє долати протоку навіть найбільшим круїзним лайнерам. Босфор знаходиться у зоні приморських субтропіків і навіть зимою тут не буває дуже холодно. Однак історичні хроніки свідчать, що кілька разів протока все ж таки замерзала. А 1954 року його забило льодом, що приніс шторм з гирла річок Дунай та Дніпро.
Історія протоки Босфор та походження назви
Своїм народженням Босфор завдячує вселенській катастрофі. Вчені запевняють, що русло протоки утворилося близько 8 тисяч років тому, коли внаслідок танення льодовиків суттєво піднявся рівень Атлантики. Океанські хвилі сягнули Мраморного моря, але натиск був такий сильний, що вода пробила собі дорогу і до Чорного, рівень вод якого тоді був набагато нижчим.
Контролювати Босфор намагалися греки, перси, римляни. Османська імперія успішно його використовувала для підкорення акваторії Чорного моря. Після Першої світової війни Босфор переходитиме під контроль Ліги Націй і стає міжнародною територією, але вже 1923 року повертається до Турції. Проте іноземним судам (як торговим, так і військовим) доступ сюди був вільним. Трохи згодом Туреччина отримала право обмежувати морські перевезення. Але лише не з чорноморських країн.
А ім’я Босфору дали давні греки. “Боспорус” з давньогрецької дослівно перекладається як “скотський брід”. І тут є кілька версій походження. Одна запевняє, що протока така вузька, що її перепливе і домашній худоба. Друга, що як оплату за переправу просили живність.
Але найкрасивішою і розтиражованою є легенда про любов Зевса до красуні Іо. Про те, що чоловік втратив від пристрасті голову, дізналася його дружина – богиня Гера, вона вирішила помститися суперниці. Але Зевс устиг перетворити красуню на білу корову і та змогла перепливти протоку та сховатися від гніву богині в горах.
Місті та тунелі Босфору
Перші спроби з’єднати мостом береги протоки належали древнім персам. Для своїх військ цар Дарій покаравши спорудити тут понтонну переправу. Ще раз мостом через Босфор пройшли назустріч своїй загибелі воїни вже його сина Ксеркса. Після цього протягом багатьох століть протоку долали виключно на плавзасобах. Опори мостів не могли витримати сили течій, а велика глибина не дозволяла їх надійно змонтувати.
Сьогодні береги протоки Босфор з’єднують три мости та два тунелі. Перший – Босфорський міст, споруд 1973 року. Опори мосту встановили на березі, а дорожнє полотно підвісили на тросах. Його довжина – 1560 м, ширина 30 м, а висота – 64 м, що дозволяє проходити під мостом навіть великим судам.
Іншим над протокою звели міст султана Мехмеда Фатіха, назв на честь завойовника Константинополя. Його ввели в експлуатацію 1988 року. Загальна довжина становить 1510 м, ширина 39 м, висота 64 м. Цей міст розташований у найвужчому місці Босфору. Обидва мости є автомобільними.
Міст султана Явузу Селіма, збудований у 2016 році, є автомобільно-залізничним. Ширина споруди — 64 м, що дозволило вмістити по 4 смуги для автомобілів у кожний бік, а між ними — 2 залізничні колії. Довжина мосту становить 2164 м. Розташування біля північної частини Стамбула дозволило вирішити проблему автомобільних заторів.
Говорять, мости, наче магнітом, притягували до себе самогубців, а тому для пішоходів їх вирішили зробити недоступними.
Під водами Босфору є два тунелі, які з’єднують Європу з Азією. Залізничний тунель “Мармарай” введено в експлуатацію у 2013 році. За його будівництва робітники натрапили на неймовірні за своєю історичною цінністю реліквії — руїни порту Енікапі та флотилію візантійських кораблів.
Двоярусний автомобільний тунель “Євразія” відкрили у грудні 2016 року. Його пропускна спроможність – 120 тисяч автомобілів на добу.
Міст Босфор у Стамбулі © Resul Muslu / Shutterstock
Круїзі Босфором
Швидкість руху Босфором обмежена і становить 10 вузлів. У перекладі з морської мови на загальнодоступний це трохи менше 20 км/год, що дозволяє під час прогулянки поромом, пасажирським лайнером або лодкою відмінно розглянути не тільки протоку, але і Стамбул. Чудові особняки, мінарети, Голуба мечеть, собор Св. Софії, Дівоча вежа, Європейська фортеця, палац Бейлербей та десятки інших визначних пам’яток – все це як на ладоні пропливає біля борту екскурсійного судна.
Туристам пропонуються тури Босфором короткі та тривалі, на заре та на заході сонця, з розважальною програмою або особистим гідом. Варіантів маса і, іноді найскладнішим тут стає вибір. Більшість туристичних суден вирушають від причалу Еміненю, тут знаходяться каси судноплавних компаній та приватних перевізників. До цього причалу з будь-якого району міста можна дістатися швидкісним трамваєм по лінії Т-1.
Сісти на судно можна на пристанях Бешикташ, Кабаташ, Ортакою та інших. Тим, хто не любить морських прогулянок, Босфор можна розглянути з набережною. Затишні кафе, плавучі ресторани, будиночки, що спускаються до води. А ще на берегах протоки є безліч пляжів. Місцеві жителі запевняють, що води Босфору, незважаючи на швидке судноплавство, є цілком чистими і тут абсолютно безпечно купатися.
