Аргентина
Своєю назвою (від латинського слова “argentum”) країна зобов’язана колонізаторам, які хотіли знайти поклади срібла. Ці надії не виправдалися, але вразити уяву туристів, які приїжджають сюди за екзотикою, Аргентині завжди вдається. Це країна-рух: темпераментне танго, швидкісний футбол, змагання місцевих ковбоїв-гаучо. Вона подарувала гурманам усього світу цілющий мате та найсмачніше м’ясо. У цій державі так старанно перемішалися самобутні традиції, пам’ятки та сучасність, що з них вийшов надзвичайно цікавий коктейль для туриста. Але її головне багатство — чудова природа, яка вражає своєю різноманітністю.
Загальна інформація
Географія
Аргентина займає всю південно-східну частину Південної Америки та частину архіпелагу Вогненна Земля. Сусідує з Чилі на заході, з Болівією та Парагваєм – на півночі, з Бразилією та Уругваєм – на північному сході. Східне узбережжя країни омивають води Атлантичного океану. Це друга за величиною країна континенту після Бразилії. На величезній площі, витягнутій вздовж меридіана, представлені практично всі ландшафтні зони – від рівнин і гір до пустель і джунглів. Через територію країни проходить одна з найдовших і найвищих гірських систем у світі – Анди. У Південних Андах знаходиться і найвища вершина Аконкагуа (“Страж часу”). Ця гора – згаслий вулкан, її висота – близько семи тисяч метрів і підкорювати її приїжджають альпіністи з усього світу. Аргентина порадує мандрівників чудовими та різноманітними пейзажами: суворими гірськими піками,
Адміністративний поділ Республіки Аргентина
Адміністративно Аргентина ділиться на 23 провінції та один федеральний округ – Буенос-Айрес. Що примітно – у кожного з них власна конституція, відповідно до якої здійснюється місцеве самоврядування. У країні існує ще одна система поділу, заснована на природних та культурно-історичних особливостях, яка має на увазі 6 великих областей – Патагонію, Пампаси, Куйо, Гран-Чако, Велику Північ Аргентини та Месопотамію.
Де і що подивитися – популярні міста Аргентини.
Буенос-Айрес
“Добрі вітри” або “хороше повітря” – так з іспанської перекладається назва столиці Аргентини – Буенос-Айреса. Самі мешканці його нерідко називають “містом з різними назвами” і називають скорочено – Байрес або Капіталь Федераль. До 17 століття він і зовсім носив ім’я, що важко запам’ятовується, дане йому засновником міста Педро де Мендосой: “Порт Владичиці нашої Святої Марії Добрих Вітрів”. Мешканці столиці називають себе, “портеньос”, що означає – “мешканці порту”. Адже, перебуваючи на березі гігантської затоки, Буенос-Айрес протягом століть залишався найбільшим портом цієї місцевості. Місто настільки багатогранне, що для знайомства з ним потрібно виділити хоча б тиждень.
Старовинні квартали, з стародавніми особняками, церквами та вузькими брукованими вуличками межують тут з районами хмарочосів зі скла та бетону. Хоч це і виглядає трохи незвично, але як одна з визначних пам’яток туристам тут пропонують подивитися знаєте що? – кладовище. Воно називається, як і однойменний квартал, Реколєта. Тут є поховання багатьох знаменитостей країни, деякі з яких визнані історичними пам’ятками. Справжніми центрами паломництва туристів є різнокольоровий квартал Ла-Бока, площа Сан-Мартін, Театр Колон, Кафедральний собор, Конгрес, Рожевий Дім Каса-Росада та Обеліск на найширшому проспекті 9 липня. А ще варто відвідати традиційні танго-шоу та затишні міські кафешки.
Справжніми центрами паломництва туристів є різнокольоровий квартал Ла-Бока, площа Сан-Мартін, Театр Колон, Кафедральний собор, Конгрес, Рожевий Дім Каса-Росада та Обеліск на найширшому проспекті 9 липня. А ще варто відвідати традиційні танго-шоу та затишні міські кафешки. Справжніми центрами паломництва туристів є різнокольоровий квартал Ла-Бока, площа Сан-Мартін, Театр Колон, Кафедральний собор, Конгрес, Рожевий Дім Каса-Росада та Обеліск на найширшому проспекті 9 липня. А ще варто відвідати традиційні танго-шоу та затишні міські кафешки.
Сальта
Сальта – красуня. Саме так називають Сальта аргентинці. Місто, розташоване в затишній долині між двома гірськими хребтами, надзвичайно популярне серед туристів. Саме Сальта змогла зберегти своєрідну колоніальну чарівність найкрасивіших особняків та храмів, затишних будиночків з іграшковими балкончиками та звивистими вуличками, що потопають у апельсинових деревах. Особливою популярністю у туристів користується подорож однією з найбільш високогірних залізниць у світі. Вона носить назву “Дорога до хмар”, оскільки більшу частину шляху поїзд проїжджає справді хмарами, закінчуючи свій маршрут у горах на висоті понад 4 тисячі метрів. Маршрут проходить через 29 мостів, 12 віадуків, 21 тунель, і безліч спіралей та зигзагів, тому враження від такої подорожі залишаються незабутніми.
У самому місті огляд визначних пам’яток найкраще починати з центральної площі, де розташований Кафедральний собор, збудований ще в 16 столітті і в якому зберігаються чудотворні статуї Діви Марії та Ісуса Христа. Місцеві жителі вважають, що вони здатні вберегти їхнє місто від землетрусів та вилікувати будь-яку хворобу. Монастир Святого Франциска, збудований у стилі неокласицизму італійцем Луїджі Джорджі – ще одна визначна пам’ятка міста. Також варто обов’язково заглянути до місцевої Ратуші, де тепер розташований історичний музей. А для покупки сувенірів сходити на яскравий міський ринок. що вони здатні вберегти їхнє місто від землетрусів та вилікувати будь-яку хворобу.
Монастир Святого Франциска, збудований у стилі неокласицизму італійцем Луїджі Джорджі – ще одна визначна пам’ятка міста. Також варто обов’язково заглянути до місцевої Ратуші, де тепер розташований історичний музей. А для покупки сувенірів сходити на яскравий міський ринок. що вони здатні вберегти їхнє місто від землетрусів та вилікувати будь-яку хворобу. Монастир Святого Франциска, збудований у стилі неокласицизму італійцем Луїджі Джорджі – ще одна визначна пам’ятка міста. Також варто обов’язково заглянути до місцевої Ратуші, де тепер розташований історичний музей. А для покупки сувенірів сходити на яскравий міський ринок.
Росаріо
Росаріо – третє за величиною місто країни та батьківщина легендарного латиноамериканського революціонера Ернесто Че Гевари. Тут зберігся будинок, де він народився, про що свідчить меморіальна дошка, і споруджено чотириметрову пам’ятку іменитому землякові. Це місто подарувало країні і цілу низку знаменитих футболістів: Ліонеля Мессі, Максі Родрігеса, Анхеля Фабіана ді Марія, Мауро Ікарді та багатьох інших. Футбол тут узагалі зведений у культ, у Росаріо навіть проходили матчі чемпіонату світу 1978 року. Подорож містом слід розпочати з центру, де на площі понад тисячу квадратних метрів розкинувся Парк де ла Індепенденсія (Парк Незалежності).
Окрім найкрасивіших садів, фонтанів та скульптур, тут знаходиться кілька музеїв, Сад для дітей, іподром та муніципальний стадіон. Ще місто відоме тим, що є батьківщиною національного прапора країни. На честь цієї події у місті відкрито однойменний Меморіал. Найвища частина монумента – вежа висотою 70 метрів, піднявшись на яку, можна помилуватися чудовою панорамою міста. Радимо ще запланувати час для пішої прогулянки історичним центром міста та помилуватися архітектурою Кафедрального собору Богоматері Розарію, знаменитим Палацом львів та іншими визначними пам’ятками.
У Росаріо не буде нудно. Тут є безліч торгових центрів, нічних клубів, ресторанів та казино. знаменитим Палацом левів та іншими визначними пам’ятками. У Росаріо не буде нудно. Тут є безліч торгових центрів, нічних клубів, ресторанів та казино. знаменитим Палацом левів та іншими визначними пам’ятками. У Росаріо не буде нудно. Тут є безліч торгових центрів, нічних клубів, ресторанів та казино.
Ель-Калафате
Ель-Калафате – місто, розташоване на березі Лаго-Архентіно, найбільшого в країні прісноводного озера. Своєю назвою Ель-Калафате завдячує звичайній для Патагонії рослині, барбарису самшитилистому, на місцевому говірці – “ель-калафат”. Цей чагарник із жовтими квіточками та синювато-чорними ягодами росте тут всюди, а місцеві жителі готують із його плодів надзвичайно смачне варення. Місто засноване наприкінці 20-х років минулого століття, але популярним стало лише після того, як у цих місцях було створено національний парк Лос-Гласьярес, внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Льодовики, гірські піки, прозорі води озер Лаго-Архентіно та В’єдма, а також граціозні пуми – все це приваблює туристів з усього світу в Ель-Калафаті.
Пуерто-Ігуасу
Пуерто-Ігуасу — ще одне місто, скарбницю якого наповнюють переважно туристи, що відвідують тут численні ресторани та готелі. Саме звідси вони вирушають на екскурсії до знаменитих водоспадів річки Ігуасу, які перебувають на кордоні з Бразилією. Річка розтікається тут майже на 3 кілометри, утворюючи каскад із 270 окремих водоспадів — видовище, гідне захоплення.
Ушуайя
Ушуайя – портове місто Аргентини та столиця провінції Вогненна земля. Ушуайя вважається найпівденнішим містом Землі, хоча, заради справедливості, варто сказати, що на південь знаходяться ще кілька невеликих селищ. Головною туристичною родзинкою тут є Національний парк Вогняна Земля та льодовик Мартіал. Не зовсім звичайним, але цікавим об’єктом для відвідування стала місцева в’язниця, в якій зараз знаходиться музей. Тут можна навіть покататися на “Поїзді в’язнів”, точній копії тих, на яких колись перевозили в’язнів.
Що врахувати, вирушаючи до Аргентини
- Аргентина – країна цілком комфортна, проте економічна криза, яку вона переживає останніми роками, дещо погіршує криміногенну ситуацію. Особливо це помітно у великих містах. Тому туристу тут не варто забувати про основні правила: не носити з собою багато готівки, коштовності залишати в сейфах готелів, заздалегідь прокладати маршрут, уникаючи небезпечних районів. У нічний час краще скористатися послугами таксі. До речі, через економічну нестабільність у Буенос-Айресі вуличні акції протесту стали звичайним явищем, але, переважно, вони мають мирний характер.
- В Аргентині категорично заборонено курити у громадських місцях. А у провінції Кордова з 2012 року заборонено ще й куріння за кермом. Штраф за це такий самий, як і за водіння у п’яному вигляді.
- Машину напрокат брати також не варто. Правила дорожнього руху тут дотримуються дуже слабко, Аргентина – лідер країн Південної Америки за коефіцієнтом смертності з вини водіїв.
- Натомість у разі хвороби чи травми турист тут може бути спокійним: державна медицина безкоштовна, а її рівень дуже високий.
- Слід пам’ятати, що в країну не можна ввозити овочі, фрукти, рослини та продукти з коротким терміном придатності, наприклад сир або м’ясо. Хоча останнє вже точно везти немає сенсу. Аргентину не дарма називають раєм для м’ясоїдів, смак місцевого продукту вищий за усілякі похвали.
- Як сувеніри з країни можна привезти прикраси з напівдорогоцінного каміння та срібла. Відрізняються також якістю шкіряні вироби, аксесуари та взуття. А ще – екзотичний мате в комплекті з калабасом та бомбиллю.
- І вже точно, користуючись нагодою, в Аргентині варто взяти кілька уроків танго і повчитися мистецтву верхової їзди у американських ковбоїв гаучо.
Визначні пам’ятки
Природні дива національних парків Вогняна Земля, Ігуасу, Лос-Гласьярес з їх екзотичним рослинним і тваринним світом можуть вразити найвибагливіших туристів, які побачили багато незвичайного. Так само як і рукотворні шедеври архітектури колоніальної епохи — Кафедральний собор, цвинтар Реколет, собор Святого Франциска та багато інших.
Найкращий час для відвідування Аргентини
Плануючи подорож, варто врахувати особливості клімату різних регіонів. Візит до Буенос-Айреса краще планувати на березень-квітень або вересень-жовтень, коли тут немає виснажливої спеки, а вологість досить низька. Вирушати до водоспадів Ігуасу варто з квітня до вересня, коли дощі вже закінчилися, але рівень води все ще високий. Ну а в Патагонію можна їхати у грудні, січні та лютому. Решта місяців погода тут порадує хіба що екстремалів.
