Болівія
Болівія – повна насолода самобутністю природи: гори, джунглі, вулкани, каньйони, солончаки – і це все в одній країні! Ще вона відома своєю столицею, розташованою високо в горах, високогірним судноплавним озером і найнебезпечнішою “Дорогою смерті”. Туристи також приїжджає сюди, щоб побачити величезний солончак Уюні та зробити фантастичні фотографії, сидячи на його дзеркальній поверхні.
Географія
Болівія розташована у центральній частині Південної Америки. На півночі та північному сході межує з Іспанією, на південному сході – з Парагваєм, на півдні – з Аргентиною, на південному заході та заході – з Чилі та Перу. Країна має вихід до Атлантичного океану — річкою Парагвай. Найвища точка Болівії – згаслий вулкан Сахама (6542 м.). Природа Болівії відрізняється величезним розмаїттям ландшафтних зон. Західне високогір’я країни, зокрема плато Альтіплано, розташоване Андах. Східні низькі рівнини — у тропічних лісах та Чако. На кордоні Болівії та Перу знаходиться озеро Тітікака – найбільше за запасами прісної води у Південній Америці. Болівія відома і найбільшим солончаком у світі, розташованому на околицях міста Уюні.
Офіційна назва Болівії – Багатонаціональна Держава Болівія. Воно посідає перше місце у світі за кількістю державних мов. За Конституцією 2009 року – їх 37. Понад 50 відсотків населення володіють іспанською, решта – мовами індіанців. Найбільш поширені – кечуа та аймара. Територіально-адміністративний поділ країни включає 9 департаментів та 112 провінцій, поділених на кантони.
Куди поїхати та що подивитися?
Сукре
Сукре є конституційною столицею Болівії, але основні держустанови розташовані в Ла-Пасі. Тут багато білих будівель з вогненно-червоними дахами, тому його часто називають “білим містом”. Архітектура не має аналогів у світі. 1991 року стару, історичну частину міста, внесли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У порівнянні з іншими містами Болівії він вражає туристів своєю чистотою та незвичайною красою архітектури. На головній площі розташований Палац уряду, збудований у бароковому стилі наприкінці 19 століття. Сьогодні тут знаходиться будівля префектури Департаменту Чукісака. Любителі більш відокремленого відпочинку можуть прогулятися околицями з чарівними вуличками, і відвідати замок La Glorieta — національне надбання з восьмикутними вежами, арочним портиком та високим мінаретом із куполом.
Ла-Пас
Ла-Пас (Нуестра-Сеньора-де-Ла-Пас) — фактична столиця країни, оскільки тут знаходяться резиденції президента та уряду Болівії, а ще вона має статус найвищої столиці у світі. Мільйони років тому на цьому місці на висоті 3600 метрів був кратер величезного вулкана. Збережений з того часу гірський рельєф надає місту унікальну особливість: він нагадує велику чашу, в яку через верх “втікають” дороги в місто, а вниз – “витікають” з нього. Якщо ви збираєтеся відвідати Ла-Пас – не забудьте взяти із собою теплі речі.
Середньорічна температура повітря коливається від +7°C до +11°C, а в липні – +4°C. З визначних пам’яток особливий інтерес у туристів викликає Паласіо Кемадо (ісп. Palacio Quemado), що означає “спалений палац”. В історичному центрі, на площі Мурільйо, розташовується Капітолій. Уздовж площі багато будинків та церков, прикрашених скульптурами. Особливого шарму місту надає невелика вуличка — Салле Хаен, яка славиться будинками в колоніальному стилі. Придбати сувеніри можна у магів та шаманів на Ринку Відьом (Меркадо-де-Брухас).
Кочабамба
Кочабамба – величезний мегаполіс, за 220 км на південний схід від Ла-Пас, затишно розташований у долині, оточеній горами. Його називають “місто-сад” – за численні парки та сади. М’який клімат дозволяє тут вирощувати виноград та зернові культури, а також цитрусові. Символ міста – статуя Ісуса Христа (Крісто-де-ла-Конкордія), встановлена на горі Сан-Педро. Висота монумента — 34,2 м. Піднятися на гору можна канатною дорогою, а на оглядовий майданчик, з якого відкривається чудова панорама міста, ведуть сходи з 1399 сходинками. Цікава центральна площа міста з колоніальними будовами, які з усіх боків оточені пальмами. Одна з найцікавіших будівель – Монастир Святої Терези. Щоб переглянути цю давню архітектурну конструкцію, варто взяти екскурсію. З вершини каплиці монастиря легко побачити всю красу міста.
Санта-Крус-де-ла-Сьєрра
Санта-Крус-де-ла-Сьєрра – найбільше місто країни та її економічний центр, розташований у східній частині, на річці Пірай. М’який передгірний клімат, велика кількість різних артефактів колоніальної епохи та статус «Ворота до Бразилії» – зробили місто великим туристичним центром. Однією з головних визначних пам’яток є Площа 24 Вересня. Оскільки тут заборонено рух автомобілів, прогулянки нею принесуть вам справжнє задоволення.
Ще одне надбання і головний католицький храм міста – базиліка Менор-де-Сан-Лоренцо (Basílica Menor de San Lorenzo). Відвідувачі можуть піднятися на його дзвіниці та помилуватися околицями. Усередині храму є музей церковного мистецтва з унікальними колекціями атрибутів церковного життя.
Місцеві жителі люблять проводити час в арці Ель-Ареналь, де розташований етно-фольклорний музей із колекціями побутового приладдя індіанських народностей. Любителі флори та фауни повинні обов’язково відвідати Біоцентр «Гуембе». Тут, під гігантським сітчастим куполом, розташований найбільший у світі розплідник метеликів. І, звичайно, нікого не залишить байдужим найбагатша колекція орхідей, якій відомий парк.
До речі, для відвідувачів створено всю необхідну інфраструктуру: з готелями, бунгало, наметовими містечками, кафе та ресторанами. У місті знаходиться і найбільший у Болівії аквапарк. для відвідувачів створена вся необхідна інфраструктура: з готелями, бунгало, наметовими містечками, кафе та ресторанами. У місті знаходиться і найбільший у Болівії аквапарк. для відвідувачів створена вся необхідна інфраструктура: з готелями, бунгало, наметовими містечками, кафе та ресторанами. У місті знаходиться і найбільший у Болівії аквапарк.
Таріха
Ще одне цікаве місто Болівії – Таріха. Якось, мандруючи країною, кочові індіанці знайшли гарну долину, яку згодом назвали Тариска (у перекладі — “щасливо знайдена”). Тут вони й оселились. Місто славиться “бодегами” – винокурнями, в яких роблять чудові вина, що займають призові місця на різних конкурсах. Оскільки місто знаходиться неподалік кордону з Аргентиною, то тут є парильяди — заклади, що спеціалізуються на приготуванні різних видів м’яса на грилі. Багато кафе та ресторанів розташовані на березі каньйонів, тому після смачного обіду можна покататися на човні, милуючись місцевими красами.
Національні особливості мешканців Болівії
- Куріння дозволене практично скрізь, крім тих місць, які мають спеціальні позначення. Корінне населення практично не курить, а знайти алкоголь на вулицях Болівії не так просто.
- Політичні демонстрації – звичні дії для болівійців. Вони абсолютно не конфліктні, тому за ними безпечно і навіть цікаво спостерігати, особливо з огляду на те, що на таких зборах з’являються представники різних верств суспільства зі своїми особливостями поведінки та манерою одягатися.
- У Болівії 37 державних мов, але більшість людей розмовляють іспанською.
- У країні мало супермаркетів, купівлі заведено робити на ринках, де продавці люблять торгуватися.
- Болівійці люблять коку — національну рослину, з якої мешканці роблять їжу, напої, солодощі та пиво. Але вивозити її за межі Болівії – порушення, яке суворо карається законом, оскільки в інших країнах вона дорівнює наркотику.
Визначні пам’ятки
Красива архітектура, яка зберегла автентичність після колонізації, первозданна природа та стародавні традиції індіанських племен спричиняють туристів досліджувати Болівію.
Найкращий час для поїздки до Болівії
Через близькість до екватора сезони в Болівії слабко виражені. На рівнинах – субекваторіальний та тропічний клімат, а ось у горах – різко континентальний. У період з травня по серпень температура може різко опускатися, що відбувається через холодний фронт з Патагонії. І це стосується всієї Болівії, навіть території Амазонських джунглів.
Високий сезон у країні триває з травня по жовтень, проте у червні-липні для відвідування озера Тітікака та солончака Уюні – досить прохолодно. Середнім сезоном вважаються жовтень, листопад та квітень. Опадів практично немає, туристів менші, ціни — нижчі. Наприкінці листопада і на початку квітня в Болівії часто трапляються повені, через які важко переміщення між містами.
Більшість туристів з усього світу приїжджають у цю чудову країну у серпні.
