Камакура
Камакура – затишне зелене місто за 50 км від Токіо і за 20 хвилин їзди від Йокогами. Оскільки йому вже понад 800 років, все тут дихає старовиною та сповнене величної краси. Зазивно височіють синтоїстські та буддистські храми в оточенні азалій, лотосів та гортензій. Ефектно доповнюють картину дерева з химерними стовбурами та куполоподібними кронами. Величезні статуї святих (у камені, дереві та позолоті) немов змагаються в розкоші. Це стародавнє місто сприяє неквапливому розміреному відпочинку і ніби насичує енергією зсередини. Побудови в стилі старої Європи та сучасної Японії створюють невимовний колорит. Кожна вулиця та всякий дворик на ній — міні-твори мистецтва.
Населення Камакури
Камакуру населяють понад 170 тис. Чоловік. Переважна більшість – японці (98%). Також тут мешкають корейці, китайці та представники інших етносів. Середня тривалість життя – 80 років (чоловіки) та 86 років (жінки).
Коротка історія Камакури
Колись на місці нинішнього міста знаходилося рибальське селище. Стрімкому перетворенню Камакури на неформальну столицю Японії сприяла звичайна для тих часів усобиця. У XII столітті найбільшою могутністю країни мав клан Тайра. Якогось моменту його главі вдалося зробити імператором навіть свого трирічного онука.
Однак, зрештою, Тайра програли боротьбу за владу клану Мінамото, і ті поставили на престол свого претендента, а голова клану Йорітомо Мінамото отримав від нового імператора титул сьогуна. Він вирішив, що розумніше розмістити свою адміністрацію подалі від імператорського палацу, що знаходився в Кіото, і створив на своїх землях (у Камакурі) польову ставку — бакуфу. Так, у 1192 році, невелике селище перетворилося на центр політичного життя Японії, а в історії з’явився «період Камакура».
За часів свого розквіту місто було найбільшим у країні, у ньому налічувалося близько 10 тис. будинків. Один за одним будували буддистські храми. Ішла бурхлива торгівля, розвивалася ковальська справа. Властивості та якість самурайських знарядь XII-XIII століть цінуються і досі. Найвідоміший коваль цього періоду – Масамуне, з провінції Сагамі.
Падіння міста було так само стрімким, як і його зліт. У 1274 та 1281 роках Японія пережила вторгнення монгольсько-китайських військ хана Хубілая. Країна вистояла, але економіка її була неабияк підірвана. Одночасно похитнувся і вплив військової адміністрації бакуфу — їй просто не вистачало грошей.
У 1333 камакурський сьогунат загинув у боротьбі з кланом Асікага. Після цього Камакура назавжди втратила статус політичного центру і знову стала невеликим селищем. Водночас релігійне значення міста завдяки численним храмам зменшилося ненабагато.
Після революції Мейдзі, в 1868 році, життя в Камакурі відродилося, оскільки в країні з’явився інтерес до історії та духовної спадщини стародавньої Японії.
У 1923 році Камакура, як і багато інших міст на східному узбережжі Хонсю, був ґрунтовно зруйнований внаслідок жахливого землетрусу. Але швидко було відбудовано.
Нальоти американської авіації під час Другої світової війни, на щастя, її минули. Весь наступний період місто активно розвивалося, а завдяки вцілілим історичним пам’ятникам стало популярним туристичним центром.
Бюджет поїздки
Перед поїздкою необхідно розрахувати приблизний бюджет, який знадобиться для подорожі:
| Бронювання готелю | Оренда квартири | Проїзд у таксі | Вартість бензину | Середній чек у ресторані |
|---|---|---|---|---|
| від 93 $/ніч | від 140 $/ніч | Посадка – 6.28 $, 1км – 5.16 $ | 1.27 $/літр | 43 $ за двох |
Найкращий час для поїздки в Камакуру
Камакура прекрасна будь-якої пори року. Весною тут цвітуть сакури. Влітку ваблять теплі пляжі. Найкращим місяцем для купання вважається серпень, коли вода прогрівається до +25°C. У жовтні в Камакурі розпочинається сезон червоних кленів момідзі. Коли температура повітря знижується до + 10°C, кленове листя забарвлюється в червоний і жовтий кольори, а коли стає ще холодніше – починає горіти. Це рай для тих, хто шукає ефектний сюжет для фотосесії.
У квітні та вересні у храмі Цуругаока Хатімангу проводяться знамениті камакурські змагання ябусаме. Їхні учасники одягаються в одяг стародавніх японських воїнів і стріляють із лука, сидячи на конях.
Щодругого вівторка серпня в Камакурі відкривається видовищний Фестиваль феєрверків. Тисячі вогнів злітають у небо над затокою Сагамі та приваблюють численних глядачів.
Що потрібно зробити туристу в Камакурі
- Оцінити велич і красу бронзової статуї Великого Будди (Daibutsu) – символ Камакури. Їй понад 750 років, і вона друга за величиною із подібних скульптур у Японії. Її висота становить 13, 35 м, а вага – 90 т. Усередині Будда порожнистий і доступний для огляду. Розташовується святиня біля храму Kotokuin Temple.
- Помилуватися цвітінням сакури в парку Генджіяма. У березні та квітні тут панує чарівна атмосфера. Її створюють прекрасні вишневі дерева та чисте повітря. Крім того, тут заведено розбивати пікніки.
- Оглянути буддистський храм Хасе-дера (Hasedera). Він один із найстаріших у Камакурі (будівля 736 року), а відомий тим, що на його території розміщується дерев’яна статуя одинадцятиголової богині Каннон. Кожен її образ наділений різними емоціями, які символізують шляхи просвітлення. Висота позолоченої статуї – понад 9 м. Це найвища у Японії дерев’яна скульптура. У Хасе-дері також знаходиться стародавній дзвін (відлитий у 1264). Він є найважливішою культурною цінністю держави.
- Пройти Барабанним мостом поблизу святилища Хатіман-гу (Tsurugaoka Hachimangu). Згідно з повір’ям, якщо вдасться це зробити без сторонньої допомоги (міст досить слизький), то на вас чекає довге життя. Сам храм збудовано у 1063 році. Він оточений сакурами та азаліями, а в ставках неподалік ростуть червоні та білі лотоси.
- Визирнути у кругле вікно головного залу буддистського храму Мейгецу-ін (Meigetsuin Temple). Весною погляду відвідувачів відкривається внутрішній сад, повний квітучих ірисів. Саме цей пейзаж став сюжетом для традиційних японських листівок. У червні тут все потопає у блакитних та рожевих гортензіях. Храм був побудований одним із воїнів у 1160 році, на згадку про свого батька, який загинув у боротьбі двох кланів – Тайра і Мінамото.
- Відпочинок на пляжі. Узбережжя Камакури омиває затоку Сагамі (Тихий океан). Пляжний сезон тут короткий – триває з кінця липня до початку вересня. Найпопулярніший великий пляж – Югіахама. Він плавно переходить в інший – Дзаймокудза, який простягся на 1 км. У самому кінці можна оглянути залишки древнього порту Вакаеджима 12-14 століть. А пляж Інамурагасакі цікавий тим, що з нього відкриваються мальовничі краєвиди. Вони неодноразово ставали частиною сюжетів японських фільмів.
- Заглянути на вулицю Komachi. Тут продають все й одразу — сувеніри, одяг, взуття та багато іншого. Популярністю у туристів користується сувенірне печиво у формі пташок. А за посудом ручної роботи можна зайти до Atelier & Gallery Ricochet.
- Спробувати пиріжки з рисового тіста із бобовою начинкою (сечі). Їх можна знайти у спеціальних закладах – сечових, а можна купити прямо на залізничних станціях. Головне, щоб вони були свіжоприготованими, тоді від них неможливо відірватися. На десерт рекомендуємо знамените японське морозиво з чорним кунжутом, зі смаком фіолетової японської картоплі або на основі зеленого чаю. Додайте до цього меню запечену солодку полуницю на крекері, яку продають на вулиці, і можна вважати, що ваша поїздка вдалася.
