Чернігів
Кожен, хто побував у Чернігові, каже, що це місто має особливу ауру. Можливо, справа в його стародавній історії, яка давно переступила тисячолітній поріг. Або в дуже вдалому географічному розташуванні на мальовничому та високому правому березі Десни. Чи в тому, що незважаючи на всі старання істориків та археологів, багато таємниць Чернігова ще не розгадані. А легенди та оповіді здаються настільки ж достовірними, як наукові факти. Коли гуляєш його древнім центром, мимоволі починаєш вірити в містику. Адже тільки дивом це казкове місто могло пережити стільки негараздів і так чудово зберегтися.
Райони Чернігова
З 1973 року місто адміністративно розділене на два великі офіційні райони — Деснянський та Новозаводський. Історично сформованих налічується понад 25. Більшість з них є спальними або промисловими і не становлять інтересу для туриста. До Деснянського належить центральна та найдавніша частина міста — Вал або Чернігівський дитинець. Його історичні будинки та храми входять до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
До останнього також відносяться споруди Єлецького монастиря та Болдина гора в історичній Лісковиці (Новозаводський адміністративний район).
На вулицях районів Березка та Ковальовка можна знайти багато красивих старовинних будівель. Кордівка знаходиться у заплаві Десни. Тут розташовані дві великі зелені зони – Міський сад та лісопарк. На території останнього є мальовничі озера.
Коротка історія Чернігова
Поява перших слов’янських родових поселень біля сучасного міста відносять до VII-VIII століть. Їх заснували представники племені сіверян. Поступово зливаючись, поселення виросли в досить велике на той час місто.
Перші його зміцнення звели на стику IX-X століть, та був неодноразово перебудовувалися і розширювалися. Внутрішня цитадель — дитинець — на той час займала 13 га. У XI столітті Чернігів отримав статус стольного граду Чернігово-Сіверського князівства – другого за значенням для Давньоруської держави після Київської. Правив їм молодший брат Ярослава Мудрого – Мстислав. Він активно займався містобудуванням — заснував княжий двір і наказав звести Спаський собор.
Після смерті Мстислава у 1036 році на престолі змінилася низка київських та чернігівських князів. У XI-XIII століттях місто неодноразово було розорене через міжусобиці, напади половців і монгольської орди. У XIV-XVII століттях він по черзі входив до складу Литовської та Російської держав, а також Речі Посполитої.
У ході Визвольної війни 1648-1654 років Чернігів став частиною Гетьманщини, а 1654 року (разом із усіма територіями Війська Запорізького) увійшов до складу Російської Імперії.
На початку XIX століття Чернігів – головне місто однойменної губернії. Він активно забудовувався новими житловими, казенними та храмовими будинками. Тут розвивалася промисловість, зростало населення. До кінця століття було введено в експлуатацію водогін та систему електричного освітлення, почали працювати банки.
У XIX і XX століттях у місті жила та творила ціла плеяда найталановитіших діячів української культури, у тому числі й письменник Михайло Коцюбинський. Після революції 1918 року та закінчення Громадянської війни тут встановилася радянська влада. У 1932 році було створено Чернігівську область у складі УРСР.
Друга світова війна зруйнувала Чернігів до руїн. Було розроблено генеральний план його відновлення та реконструкції. Старий центр зберегли, у місті звели нові житлові квартали, промислові підприємства та заклади культури, розбили сквери та парки.
У період незалежності України Чернігів продовжив розвиток як великий промисловий центр. Місто також стало популярним туристичним напрямом завдяки своїй історичній спадщині. Нещодавно його було визнано одним із найбільш екологічно чистих міст України.
Найкращий час для поїздки до Чернігова
Атлантико-континентальний клімат регіону подарував Чернігову помірно м’яку зиму та тепле літо. Найхолодніший місяць – січень, із середньою температурою -5 °С. Найбільше снігу випадає у лютому. Літні температури коливаються не більше +18-26 °С. У червні та липні часто йдуть дощі, але вони короткочасні. Серпень — найяскравіший і сонячний місяць для Чернігова. Осінь тут приємна, але досить прохолодна. У листопаді приходять перші заморозки, а найпохмуріший місяць на рік — грудень. Але для будь-якої погоди Чернігів має свої туристичні приманки, тому приїжджати сюди можна незалежно від сезону.
У місті з розмахом відзначають різдвяні та новорічні свята. Вони закінчуються 13-14 січня проведенням яскравого фольклорного фестивалю Коза на центральній Червоній площі. Літній захід, що запам’ятовується, — свято Івана Купала. А 21 вересня городяни весело та урочисто відзначають день народження коханого Чернігова.
Чим зайнятися у Чернігові.
- Прогулятися Валом і відвідати стародавні храми міста, зведені в X-XIII століттях. Будівництво Спасо-Преображенського собору почалося за велінням князя Мстислава. Не встигнувши побачити закінчений храм за життя, його поховали на його території. Це одна з найстаріших церков не лише в країні, а й у Східній Європі. П’ятницька церква та собор Бориса та Гліба є зразком симбіозу суворого та елегантного візантійського архітектурного стилю з більш вигадливим — романським. Різьблені капітелі собору прикрашені дивовижним рослинно-зооморфним декором, подібного до якого на території України не знайти.
- Відправитися на оглядову екскурсію Національним архітектурно-історичним заповідником «Чернігів стародавній». У цьому питанні краще довіритися професійному гіду, тому що об’єкти заповідника дуже різноманітні (світські будови, стародавні храми, охоронні споруди, монастирі) та розосереджені по всьому місту. А ще спілкування з екскурсоводом — це спосіб дізнатися безліч міських легенд.
- Дослідити Чернігівський курганний комплекс. Загалом на території міста раніше було близько 500 поховань, але, на жаль, не все вдалося зберегти. Популярність світового рівня отримали кургани Гульбище та Безіменний (кінця IX-початку X століть) та Чорна Могила (X століття). Згідно з легендами, в останньому покоїться князь Чорний – засновник міста, який дав йому своє ім’я. Археологічні дослідження поховань дозволили розкрити багато історичних секретів Чернігова.
- Перевірити, чи така гарна акустика, як про неї кажуть, у підземній церкві Феодосія Тотемського. Храм у стилі українського бароко знаходиться на території Антонієвих печер – комплексу ХІ-ХІХ століть. Підземні приміщення та переходи проникають на 350 м у товщу Болдиних гір. Вони розташовані на двох рівнях, на глибині до 12 м. Вважається, що існують ще два, але ще не досліджені. Крім названої, у печерах ховаються церкви Антонія Печерського та Миколи Святоші, а також каплиця, галереї та келії.
- Досить позасмагати і поплескатися в красуні Десні на єдиному офіційному міському пляжі «Золотий берег». Його довжина – 300 м. Щороку, перед початком купального сезону, пісок оновлюється, а дно обстежується та очищається. Біля пляжу – чудова інфраструктура. Поруч є платне паркування. Про безпеку відпочиваючих піклується команда чергових медиків та рятувальників.
- Відкрити для себе можливості активного туризму у Чернігові. А їх справді чимало — польоти над містом на повітряній кулі, прогулянки під вітрилами Десною, драгонбот (командне веслування на китайському човні «Дракон»), сафарі на бронемашинах, лазертаг, верхова їзда, картинг.
