Грінвілл
Грінвілл – невелике місто в Південній Кароліні (США). Він знаходиться на досить горбистій місцевості біля Блакитного хребта, що входить до системи Аппалачі. Через його центр протікає ріка Ріді. Грінвілл – відносно молоде місто, яке швидко розвивалося протягом всієї історії і практично не мало досвіду військових подій. Тут відчувається пряний дух південних штатів, прагматичність європейських колоністів та непересічність сучасних рішень — архітектурних, ландшафтних та дизайнерських.
Населення Грінвілла
У Грінвіллі проживає близько 68 тисяч людей. З них білого населення – 69%, афроамериканців – 26%, азіатів – 2%, метисів – 2%, корінних американців, гавайців та островитян – 1%.
Коротка історія Грінвілла
Спочатку на території сучасного Грінвілла проживали корінні племена черокі. В 1754 вірджинець Річард Піріс встановив з місцевими жителями мирні відносини. У 1770 році, завдяки тому, що у нього була дитина від індіанської жінки, він отримав від череки 40 тисяч гектарів землі. Піріс заснував тут свою плантацію. Однак під час американської революції її спалили супротивники його поглядів, а самого Річарда посадили у в’язницю у Чарльстоні. А 1777 року індіанці були змушені передати свої землі колонізаторам.
Округ Грінвілл був заснований у 1786 році і названий так через велику кількість зелених насаджень на його території. За іншою теорією назва пішла від імені генерала Натаніеля Гріна. У 1788 році до округу приїхав Лемуель Дж. Олстон, який купив частину колишньої плантації Піріс. За дев’ять років він заснував тут поселення Плезантбург і збудував величний особняк. У 1816 році цю землю викупив Вардрай Макбі, який став «батьком» Грінвілла і пожертвував своїми володіннями для будівництва церкви, академії та бавовняної фабрики. Також він перевіз сюди з Уінсборо Університет Фурмана і став його спонсором. У 1831 році Плезанбург переріс у Грінвілл. 1853-го тут почалося будівництво залізниці, завдяки якій населення міста виросло до 1000 чоловік і сюди потягнулися туристи.
У лютому 1869 року Грінвілл отримав статус міста. У 1870-х були побудовані міст, млини, нова гілка залізниці та заснована газета Greenville News. Наприкінці XIX-початку ХХ століть будувалися бавовняні фабрики і до 1915 Грінвілл став важливим центром легкої промисловості. До 2004 року тут проводилася знаменита Південна текстильна виставка.
Під час Першої світової війни у Грінвіллі розміщувався табір для новобранців, завдяки чому тут відкрилися нові кінотеатри та універмаги. У 1925 році на місці особняка збудовано готель «Poinsett». У 1930-х у місті відкрилися стадіон та середня школа, а у 1942 році – заснована авіабаза.
Після Другої світової війни міські кордони Грінвілла розширилися. Було відкрито нові вищі навчальні заклади та міжнародний аеропорт. Криза у 1970-х роках спустошила центр міста. Після його завершення мерія знову відродила історичний район, було збудовано Музей мистецтв та бібліотека.
У XXI столітті місто продовжило активно розвиватися, залучаючи до себе дедалі більше туристів.
Бюджет поїздки
Перед поїздкою необхідно розрахувати приблизний бюджет, який знадобиться для подорожі:
| Бронювання готелю | Проїзд у таксі | Вартість бензину | Середній чек у ресторані |
|---|---|---|---|
| від 89 $/ніч | Посадка – 3.38 $, 1км – 2.27 $ | 0.65 $/літр | 50 $ за двох |
Найкращий час для поїздки в Грінвілл
Грінвілл має вологий субтропічний клімат. Зима – коротка та прохолодна, з рідкими снігопадами та середньою температурою +6°C. Літо – спекотне та вологе. У липні стовпчик термометра сягає +27°C. Протягом року у місті випадає близько 1200 мм опадів. Найсухіший місяць – квітень. З травня до серпня Грінвілл приймає Upstate Shakespeare Festival. Під час проведення театральна трупа виступає з виставами відомого англійського драматурга. Він проходить на відкритому повітрі у Falls Park on the Reedy.
Наприкінці вересня у місті проходить фестиваль Euphoria Greenville. Це гастрономічний захід, у рамках якого відбуваються дегустації, винні семінари та виступи музикантів. Тут можна скуштувати страви різних ресторанів та гастропабів.
Що потрібно зробити туристу в Грінвіллі
- Покататися на вінтажному автобусі. Він курсує центром міста і дозволяє ненадовго поринути в атмосферу старого Грінвілла. Попереду автобуса розміщено «ловець корів», а всередині пасажири можуть посидіти на дерев’яних лавках.
- Прогулятися Falls Park on the Reedy – улюбленим місцем відпочинку місцевих жителів і одному з кращих парків США. Саме тут, за переказами, Вардрай МакБі встановив один з перших водяних млинів у Грінвіллі. У парку можна прогулятися вздовж річки, влаштувати пікнік або зайнятися йогою. Над річкою проходить пішохідний Міст свободи. Він виконаний у стилі хай-тек та з’єднує центр міста із сусіднім районом. Споруда дивує своєю незвичайною вигнутою формою та відсутністю масивних опор, що створює ефект ширяння.
- Спробувати страви південної кухні в ресторані City Range Steakhouse Grille. Тут можна спробувати позиції, відзначені нагородами від місцевих кухарів. Страви готуються з локальних продуктів за авторськими рецептами. Тут подаються пиріг із блакитного краба, курка із соусом із бурбона, лосось із манговою сальсою та кускусом. На десерт рекомендується скуштувати лаймовий пиріг з текілою та гарніром з малинового пюре.
- Відвідати єдиний у Північній Америці музей BMW (BMW Zentrum). Він знаходиться приблизно за 20 хвилин їзди від Грінвілла. Тут можна дізнатися всю історію компанії, подивитися на різноманітні експонати – від перших автомобілів до суперсучасних розробок. Тут є конференц-зал, кафе та сувенірний магазин. Поруч із музеєм розташований діючий завод BMW.
- Купити оригінальний грінвільський мікс попкорну у магазині Poppington’s. Це суміш із трьох смаків смаженої кукурудзи — карамель, білий та жовтий чеддер. Також є фірмовий солодкий смак Грінвілла – попкорн із м’ятним шоколадом.
- Заглянути в музей музики Кароліни та побачити колекцію з більш ніж 40 англійських, європейських та американських фортепіано та клавесинів. Усі клавішні виготовлені з 1570 до 1845 року. Тут відбуваються освітні заходи як для професійних музикантів, так і для дітей. Також у музеї проводяться концерти.
