Матера
Дивовижне скеле місто Матера розташоване на південному сході Італії. Це об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, унікальну стару частину якого називають підземним містом. Туристи з усього світу з’їжджаються в Матеру, щоб побачити свідчення неймовірної здатності людей адаптуватися до будь-яких умов. Фантастичні будинки-гроти, скельні церкви зі сталактитами замість колон, вкриті стародавніми фресками, тунелі та вулички, які проходять одна над іншою — мало де у світі можна ще побачити такі краєвиди. Матера — самобутній куточок Італії, який дбайливо зберігає свою історію і приваблює туристів незвичайними архітектурними пам’ятками.
Визначні пам’ятки Матери
Стародавнє скеле місто приваблює туристів безліччю унікальних історичних та архітектурних пам’яток, серед яких підземні будинки, дивовижні церкви та найцікавіші музеї. Краще заздалегідь скласти план знайомства з Матерою, щоб не проґавити нічого цікавого.
Населення
За даними 2018 року, у Матері проживає 60 404 особи. Більшість городян – італійці за національністю. Також тут мешкають вихідці з Румунії, Болгарії, Албанії, Китаю, Марокко та інших країн. Панівна релігія у місті – католицизм.
Коротка історія
Перші поселення людей на території сучасного міста з’явилися ще 9 тисяч років тому. Близько IV століття до нашої ери тут жили войовничі давньоіталійські племена луканів. Згідно з популярною версією, перше місто в скелях було засноване в III столітті до нашої ери. Це було давньоримське поселення Матеола. Місто знаходилося на важливих торгових шляхах, що сприяло його розквіту. Але багатство Матеоли приваблювало грабіжників. Для захисту від нападів навколо міста було зведено високі укріплення.
Після загибелі Римської імперії місто спочатку захопила Візантія, а згодом — лангобарди. У VII столітті Матера опинилась у складі Лангобардського королівства. У цей час у скелях було вирубано перші храми, що належали ченцям бенедиктинцям та василіанцям.
Протягом майже чотирьох століть місто завойовували війська різних королів та країн. Тільки після захоплення Матері нормандським графом Вільгельмом Залізна Рука тут встановився світ. На початку XVIII століття Матера стала столицею регіону Базилікату.
Місто поступово розвивалося до Другої світової війни. У 1943 році він став першим із населених пунктів Італії, що повстав проти нацистської Німеччини.
Місто в скелях проіснувало до 1950-х років. Більшість городян жили у злиднях, ведучи такий самий спосіб життя, як і 400 років тому. Все змінилося після виходу книги Карло Леві «Христос зупинився в Еболі», де описувалося життя матерянців. Деякі ЗМІ назвали тоді місто «ганебною плямою Італії». Після цього влада розпочала процес переселення мешканців із скельних жител до нових кварталів. А Старе місто залишилося дивовижною пам’яткою архітектури, занесеною до списку культурної спадщини світу.
Бюджет поїздки
Перед поїздкою необхідно розрахувати приблизний бюджет, який знадобиться для подорожі:
| Бронювання готелю | Оренда квартири | Середній чек у ресторані |
|---|---|---|
| від 87 €/ніч | від 73 €/ніч | 50 € за двох |
Найкращий час для поїздки в Матеру
Місто знаходиться у зоні помірного клімату. Основна кількість опадів випадає взимку. Середня температура повітря в цю пору року +4 ºС…+8 ºС. Літо – тепле та сухе, стовпчик термометра піднімається до +19 ºС…+ 23 ºС. Нерідко повітря прогрівається до +27 ºС.
Щороку 2 липня у Матері відбувається барвисте свято Мадонни-делла-Бруна. Він розпочинається «Процесією пастухів», під час якої мешканці несуть ікону Богоматері до собору Святої Меси. Потім із храму виносять старовинну статую Мадонни-делла-Бруна. Її встановлюють на візок із пап’є-маше та у супроводі вершників у традиційних костюмах везуть на площу Вітторіо Венето. Там починається найцікавіше. Кожен учасник свята намагається відламати собі шматочок візка. Вважається, що протягом усього року він приноситиме удачу. Завершується веселе свято грандіозним феєрверком.
Знайомитись із дивовижною Матерою можна у будь-яку пору року. Але взимку краще заздалегідь дізнатися про режим роботи основних визначних пам’яток міста.
Що потрібно зробити туристу в Матері
- Прогулятися Старим містом. Територія історичної частини Матери розділена на два райони – Сассо Кавеозо та Сассо Барізано. Між ними розташований древній район Чивіта, де можна побачити кафедральний собор і резиденції місцевої знаті. Найраніші печерні житла та римський амфітеатр знаходяться в Сассо Кавеозо. А придбати оригінальні сувеніри можна у Сассо Барізано. Тільки не забудьте про зручне взуття. Шлях скелястою місцевістю досить важкий.
- Захопитись церквою Святого Петра (San Pietro Barisano). Найбільший печерний храм міста було зведено у XII столітті. Головна цінність церкви – чудові фрески XV-XVI століть, на яких зображено Благовіщення та інші біблійні сюжети. Під підлогою церкви знаходиться гарна крипта – підземне приміщення зі склепіннями.
- Помилуватися кафедральним собором Матери. Сувора зовнішня краса храму XIII століття змінюється витонченим інтер’єром. Розгляньте стрункі колони з розкішними капітелями, багаті фронтони вівтаря, чарівні каплиці, майстерні фрески XII-XVII століть. Особлива гордість собору – фреска “Візантійська мадонна” XIII століття.
- Пройтися монастирським комплексом Мадонна справи Вірту Сан Нікола делла Гречі. Одна з головних пам’яток Матери є два монастирі, розташовані один над одним. Нижній ярус – монастир Мадонна справи Вірту X-XI століття. Верхній – бенедиктинський монастир XIII століття, декорований безліччю фресок. У цьому вся комплексі часто демонструються художні інсталяції знаменитих майстрів.
- Побачити церкву Санта Марія ді Ідріс. Невелика релігійна споруда у центрі району Сассо Кавеозо видається органічною частиною скелі. Ця церква з’єднана вузьким коридором із затопленим храмом Сан Джованні і знаменита красивими фресками XII-XVII століть. До неї ведуть кам’яні сходи. Під час частих посух жінки піднімалися її сходами до дверей храму навколішки, просячи святу Ідріс про дощ.
- Поринути у життя підземного міста в Будинок-Гротті ді Віко Солітарі. Не пропустіть унікальну можливість познайомитися з життям та побутом мешканців будинків-печер. Житло, в якому збереглася звичайна для цих місць атмосфера, розташоване на вулиці Бруно Буоцці. Тут можна побачити житлову кімнату з ліжком та ткацьким верстатом, сарай для осла та свині, підсобні приміщення.
- Вразити Паломбаро Лунго. Це гігантський кам’яний резервуар, один із багатьох, які використовувалися для зберігання водних запасів стародавнього міста. Зараз він осушений та доступний для туристичних екскурсій. Паломбаро Лунго нагадує величний собор, через верхні отвори якого проникає сонячне світло. Екскурсія в резервуар не рекомендується тим, хто страждає на клаустрофобію.
- Відвідати Національний художній музей сучасного мистецтва Базилікати у палаццо Ланфранкі. В елегантному бароковому будинку Сассо Кавеозо раніше знаходилися середня школа і семінарія. Нині тут представлені експонати найцікавішого музею, що складається з чотирьох залів: картинна галерея Камілло Д`Ерріко, демоетноантропологія, релігійне мистецтво та сучасне мистецтво. Не пропустіть знамениту картину Карло Леві “Lucania ’61”, розташовану на першому поверсі палаццо.
- Ознайомитись з експонатами унікального музею Мусма. Його експозиції знаходяться в палаццо Помариччі та поряд розташованих скельних приміщеннях. “Палац ста кімнат”, як називають його місцеві жителі, зберігає у своїх стінах рідкісні колекції артефактів, виробів із кераміки, скульптур та інших предметів мистецтва. Усі експонати умовно розділені на дві тематики: верхні поверхи віддано під експозиції з історії скульптури (починаючи з 1800 року), нижній — колекціям, знайденим під час розкопок.
- Спробувати страви місцевої кухні. Особливою популярністю тут користується знаменитий хліб Матери, який використовується у багатьох місцевих стравах. Замовте чаледа кальда (cialledda calda) – хліб, підсмажений з часником, яйцем та оливками. Ще одна популярна страва – ньюмаредд (gnumaredd) – запіканка з ягняти.
