Перуджа
Перуджа – адміністративний центр однойменної італійської провінції та столиця області Умбрія. Це дивовижна краса середньовічне місто розташоване в долині річки Тибр в самому центрі Італії, на високому пагорбі і його п’яти відрогах, які і утворюють основні райони Перуджі. Образ міста сформований стародавніми будинками, вузькими звивистими вулицями, численними сходами, чудовими площами та унікальними історичними пам’ятками. Вся ця краса наповнена специфічним італійським колоритом та незабутньою атмосферою.
Визначні місця Перуджі
Перуджа по праву вважається одним із найкрасивіших міст Італії. Стародавні храми та залишки фортечних стін, затишні готелі та численні кафе та ресторани, сучасні торгові центри та неонові вивіски чудово вживаються на схилах його пагорбів. Основна маса визначних пам’яток зосереджена у верхній старій частині міста, тоді як нижня є більш сучасною. Додатковий бонус для витривалих туристів – розкішні панорамні види, що відкриваються з верхніх оглядових майданчиків. Місто дарує мандрівникам чимало цікавих місць та розваг, тож планувати маршрут варто заздалегідь.
Населення
У Перуджі проживає близько 170 тисяч жителів, основна кількість серед них італійці. Частка іноземців становить близько 12%, у тому числі найбільше румунів, албанців та еквадорців. Більшість населення міста належать до католицького віросповідання. Протягом навчального року населення Перуджі поповнюють кілька десятків тисяч студентів з усього світу, які приїжджають сюди навчатись у двох місцевих університетах.
Коротка історія
За офіційною версією, місто Перуджа заснували етруски, а перша згадка про нього відноситься до IV століття до н. Довгий час Перуджа була одним із 12 союзних міст Етрурії. У 310 році до н. римляни захопили місто, перетворивши його на свою колонію, названу Перузією. У 40 році до н. Октавіан Август відвоював місто у брата Марка Антонія, причому Перуджа була спалена, а пізніше відновлена. Після розпаду Римської імперії у VI столітті місто безуспішно намагалися захопити готи. Після закінчення Греко-готської війни Перуджа стала частиною Равеннського екзархату.
У Середньовіччі Перуджа залишалася досить незалежною. У цей час (XIII-XIV століття) її політичний та економічний розвиток досяг апогею. Образ міста, що сформувався в цей період, зберігся до теперішнього часу практично незмінним. Однак у ті роки Перуджа не знала спокою — у місті точилася кривава боротьба за владу між сім’ями Одді та Бальйоні. Так тривало до 1540 року, коли Перуджа була приєднана до Папської області.
У період наполеонівських війн Перуджа недовго була столицею Тиберинської республіки. З вересня 1860, у складі Умбрії, вона стає частиною об’єднаного Королівства Італії.
Сьогодні Перуджа відома як один із головних центрів культури та освіти Італії. У місті розташовані Університет Перуджі – один із найдавніших у Європі, та Університет для іноземців. Саме ці навчальні заклади є джерелом поширення італійської культури у світі. Неабиякою мірою цьому сприяють місцева влада, яка робить багато, щоб показати іноземцям справжню Італію, розкрити перед ними культурні традиції країни, Умбрії та самої Перуджі.
Бюджет поїздки
Перед поїздкою необхідно розрахувати приблизний бюджет, який знадобиться для подорожі:
| Бронювання готелю | Оренда квартири | Проїзд у таксі | Вартість бензину | Середній чек у ресторані |
|---|---|---|---|---|
| від 53 €/ніч | від 75 €/ніч | Посадка – 4.01€, 1км – 1.8€ | 1.53 €/літр | 50 € за двох |
Найкращий час для поїздки в Перуджу
Для цієї місцевості характерний субтропічний середземноморський клімат, що відрізняється м’якою зимою та спекотним літом. Середньорічна температура в Перуджі – +17 °С. Найхолодніший час настає у лютому – температура вночі може опускатися до 0 °С. Сніг випадає рідко — раз на кілька років. Літо – спекотне, середня денна температура у червні-липні становить +27 °С, хоча часом може досягати +40 °С. Упродовж року випадає значна кількість опадів. Найсухіший місяць — липень, а дощовий — листопад. Зима в Перуджі триває недовго, але через високу вологість нерідко бувають тумани, а холод сприймається особливо гостро.
Тим, хто зібрався відвідати Перуджу заради екскурсій та огляду місцевих визначних пам’яток, краще орієнтуватися на весну, початок літа чи осені. Суха та тепла погода сприяє повільному знайомству з містом.
Шанувальникам джазової музики неодмінно слід відвідати фестиваль Умбрія Джаз, що проходить у середині липня. А ось шанувальникам солодкого краще приїжджати у жовтні — під час проведення фестивалю шоколаду. У квітні є чудова нагода стати учасником щорічного фестивалю журналістики.
Що потрібно зробити туристу в Перуджі
- Помилуватися фонтаном Маджоре, який відноситься до XIII століття і вважається одним із найкрасивіших італійських фонтанів. Він виконаний легендарними майстрами Миколою та Джованні Пізано у вигляді триярусної конструкції, прикрашеної по периметру чудовими барельєфами, що зображують сюжети Старого та Нового Завітів, язичницькі символи, сцени з умбрійських байок та міфів. У фонтан акведуком подавалася вода з джерел гори Паччіано.
- Пройти під аркою д’Агусто. Вона збереглася з ІІІ століття до зв. е. і була частиною оборонних споруд Перуджі. Це одна з семи воріт, що ведуть у стародавнє місто. Два яруси арочних перекриттів, що з’єднують дві потужні вежі, і сьогодні виглядають велично та неприступно.
- Відвідати стародавні храми, що вражають своєю величчю та майстерністю їхніх творців. За багато століть у них зібрано чимало святинь: обручку Святої Діви Марії в соборі Св. Лаврентія, усипальниця папи Бенедикта XI у церкві Сан-Доменіко, фрески роботи Рафаеля та Перуджино в Капела Сан-Северо.
- Окинути поглядом околиці міста на одному з численних оглядових майданчиків. З них відкриваються розкішні краєвиди на нижню частину міста, залиту сонцем долину річки Тібр і блискучу гладь Тразименського озера. Панорама «зеленого серця» Італії заворожує своєю красою.
- Спуститися до підземної частини міста. Це хороша можливість перейнятися його історією, глянувши на неї з іншого боку. Криниця етрусків, глибиною 40 метрів і діаметром близько 5 метрів, не залишається поза увагою туристів. Не менший подив викликає підземна частина фортеці Рокка Паоліна, що є сплетенням заплутаних ходів і кам’яних лабіринтів.
- Зануритися в потік туристів і місцевих жителів, що гуляють Корсо Ваннуччі — головною пішохідною вулицею Перуджі. Просуваючись по ній серед різноманітних бутиків, магазинів і лавок, можна вийти на площу 4 листопада, обрамлену величними фасадами стародавніх будівель. Звідси відкривається чудовий краєвид на місто та околиці.
- Покуштувати місцеві страви у затишному кафе чи ресторані. Хоча кухня Умбрії досить проста, мистецтво італійських кухарів та бездоганна якість інгредієнтів точно не залишать вас байдужими. Далеко не кожен турист зможе встояти перед молочною телятиною з чорними трюфелями, ароматною піцою, найніжнішим мигдальним морозивом чи знаменитими перуджанськими «піньолатами» — тістечками з кедровими горішками в карамельній глазурі.
- Купити щось на згадку про Перуджу. Неважливо, що ви оберете: найкраще в Італії оливкову олію, пляшечку тутешнього вина, ювелірну прикрасу від місцевих майстрів, одяг, взуття чи косметику. Список ваших покупок буде не повним без цукерок «Baci», що стали легендою, що в перекладі означає «поцілунок», від місцевої фабрики «Perugina». Це цукерки з м’якого шоколаду, щедро посипаного горіховою крихтою, начинкою з шоколадної пасти з меленим горіхом — джандуйї.
