Батьківщина кашеміру , юрт, великого хана та монгольського чаю
Улан-Батор
Батьківщина кашеміру, юрту, великого хана та монгольського чаю.
Улан-Батор — контрастне місто, де радянські будинки та сучасні будинки спокійно є сусідами з традиційними білими юртами на тлі величних гірських пейзажів. Розташувалося найхолодніше місто-столиця на Землі у долині річки Туул, поряд із священною горою Богд-Хан-Уул. Він є центром змішування культур Європи та Азії. Його називають «островом цивілізації» серед безмежних північних пустель, де природа, як і раніше, залишається недоторканою, суворі кочівники зігріваються у юртах, а холмистими степами гуляють дикі верблюди. Улан-Батор заворожує і тягне до себе тих, хто хоче відкрити для себе щось екзотичне, злитися з дикою природою, просочитися духом кочівництва та познайомитися з такою таємничою та невичерпною туристами Монголією.
Райони Улан-Батора
В Улан-Баторі лише 9 районів. Вони досить чітко розділені архітектурно.
Деякі просто обов’язкові відвідування. Наприклад, район Чингелтей, що на півночі — місцевість із особливо чистим повітрям, але щільно забудована будинками, де мешкають багаті жителі. Вирвавшись на один з невеликих холмів поруч, можна насолодитися чудовим краєвидом на гірські пейзажі та акуратні приватні дворики.
Центр – це Сухе-Батор, у якому зосереджені урядові будівлі, об’єкти культури та освіти. Через постійні пробки тут буває досить галасливо, але це єдине місце, яке схоже на типове та звичне місто.
Всього за кілька кілометрів від центру з’являються білі юрти, в яких, як і раніше, мешкає 30% населення, а поряд вигулюється худорлявість. Йдеться про район Сонгіно, де збереглася та сама традиційна Монголія з кочівницьким способом життя. Це місце підійде для туристів, які, приїжджаючи до Улан-Батора, не хочуть залишатися в готелях, а воліють повною мірою відчути культуру північного краю.
Баянзурх – найбільший район Улан-Батора. З визначних пам’яток тут можна знайти Асоціацію кінематографістів Монголії та православну Троїцьку церкву. Також у цьому районі галочкою у путівниках завжди відзначається Монгольський національний історичний музей.
Інші райони не вимагають особливої уваги приїжджих не лише через віддаленість від центру, а й тому, що в них розташовані переважно промислові підприємства.
Визначні пам’ятки
Улан-Батор – місто, в якому поруч із радянськими палацами височіють повітряні сучасні висотки. Шарм місту надає контраст двох яскравих культур, який так і хочеться шукати поглядом на широких проспектах та біля скромних дворів із панельками. Від центру можна йти пішими маршрутами, які обов’язково призведуть до культурно-історичного пам’ятного місця.
Населення
Жителі Улан-Батора – це половина населення Монголії. У місті проживає 1405000 осіб. Якщо звернутися до історії, то ще 1919 року на цій території (тоді ще Урги) мешкало 100 тис. осіб. З них лише 30 тис. були монголами, а решта 70 тис. – китайцями. Нині Улан-Батор можна вважати містом однієї нації. 85% корінних жителів – монголі, близько 20 тис. росіян і трохи більше за китайців Місто, як і держава загалом, вважається моноетнічним.
Коротка історія Улан-Батора
Улан-Батор виник у епіцентрі ойратсько-маньчжурської війни. У ті часи, а саме у 1639 році, місто було засноване як буддистський монастир і мало назву Урга. До проголошення незалежності Урга була виключно релігійним центром і знаходилася під правлінням імперії Цин. Але, з здобуттям незалежного статусу, місто було перейменовано на Улан-Батор і в ньому почали швидко розвиватися мистецтво та архітектура. Саме в цей період були зведені пам’ятники, які радять обов’язково подивитись, приїжджаючи в Монголію — Палац Богдо-хана з Тріумфальними брамами та Храм-музей Чойджин-лами.
Радянський період історії подарував Улан-Батору Палац Правительства та мавзолеї Сухе-Батора та Чойбалсана, які також відзначені у путівниках туристів. Ще одним доказом поєднання стародавнього та сучасного в монгольській культурі є трепетне ставлення до старомонгольського письма. Його й досі вивчають у школах, використовують при оформленні вивісок магазинів. Шукачі нових відчуттів будуть вражені органічним злиттям двох культур материка. Таке унікальне поєднання Азії та Європи не зустрічається у жодному іншому місті.
Бюджет подорожі
Перед поїздкою необхідно розрахувати приблизний бюджет, який знадобиться для подорожі:
Бронювання готелю |
Оренда квартири |
Проїзд у таксі |
Вартість бензину |
Середній чек у ресторані |
|---|---|---|---|---|
| від 49 $/ніч | від 49 $/ніч | Посадка – 0.37 $, 1км – 0.37 $ | 0.74 $/літр | 18 $ за двох |
Найкраща година для подорожі до Улан-Батора
Найкомфортніше адаптуватися до суворого клімату Улан-Батора можна з травня до жовтня, коли температура становить у середньому +20°C. У зимову годину морози бують до -40°C, але вони досить легко переносяться завдяки сухому клімату. Прекрасним вибором буде подорож на літній фестиваль Наадам, що проходитиме у липні. Це подія національного масштабу, на яке з’їжджаються найзатятіші мандрівники. Під час фестивалю можна спостерігати за монгольською боротьбою, яка зачаровує стріляниною з лука та стрибками.
У туристичний період (з травня по жовтень), виїхавши за місто, можна покататися на знаменитих конях Пржевальського чи верблюдах і заглянути в гості до корінних монголів, всю життя яких досі проходитиме у юртах.
Що потрібно обов’язково зробити в Улан-Баторі
- Познайомитися з одним із найголовніших місць міста – Палацом уряду Монголії, в якому розташовані Великий державний хурал та президентський офіс. Поруч із ним розташований пам’ятник Сухе-Батору.
- Перейнятися історією міста та побутом племен, які проживали на його території, у Національному історичному музеї. Дістатися до нього можна пішки прямо від площі.
- Вважаєте музеї надто нудними? Тоді вам потрібно вирушити до Національного парку неподалік міста, де встановлені фігури динозаврів. Більшість останків цих стародавніх копалин було знайдено саме на території Монголії. Це ще одна причина, з якої варто приїхати до Улан-Батора.
- Відвідати найвідоміший монастир Монголії – Гандан, щоб краще зрозуміти монголів і ближче познайомитися з їхньою вірою. При вході продаються спеціальні зерна, щоб годувати голубів. Ці птахи вважаються душами предків. Ще на території монастиря є стовп — місцева святиня ламістів, де кожен може загадати бажання. Для цього потрібно обійти його довкола, доторкнутися до нього та прошепотіти бажане. Усередині монастиря варто поглянути на золоту, інкрустовану дорогоцінним камінням 26-метрову статую Будди. Саме в цьому храмі, стикаючись з буддизмом, можна осягнути ближче і по-іншому поглянути на культуру монгол.
- Спробувати ситні національні страви. Ведення скотарства є одним з основних видів діяльності монгол, тому вся національна кухня побудована на використанні баранини та яловичини. Важливо пам’ятати, що рецепти страв створювалися для кочівників, щоб виживати в суворих холодних краях. Експериментувати можна з різними видами випічки, сирами. І куди ж без традиційного шокуючого зеленого монгольського чаю «сутей цай», з додаванням молока, солі, жиру і рису. У центрі Улан-Батора можна зустріти чимало ресторанів національної кухні, страви якої дуже смачні.
- Зустріти захід сонця біля Меморіалу радянським воїнам на горі Зайсан-Толгою. З нього відкривається чудовий вид на місто.
- Купити сувеніри. Особливо цінується монгольський кашемір. Він виготовляється з підшерстка овець, тому має особливу цінність і є одним із найдорожчих видів кашеміру.
