Ворохта
Ворохта — напрочуд гарне курортне селище України, яке зачаровує з першого погляду. Тут прозоре повітря, в якому невловимо перемішалися аромати хвої, ягід, квітучих трав та меду. Неповторна у своїй пишноті первоздана природа — гори, ліси, луки, мінеральні джерела та швидкі води річки Прут — зачаровує з першого погляду та назавжди. Затишно влаштувавшись на схилах Карпат біля Яблоницького перевалу, Ворохта манить своїм спокоєм. Іноді здається, що тиша тут порушується лише шумом вітру та щебетом птахів. Але при цьому тут створені абсолютно всі умови для того, щоб відпочинок на курорті був комфортним і для активних туристів, і для любителів екологічного відпочинку, і для спортсменів, і просто для людей, які втомилися від нескінченної суєти.
Коротка історія
Перші згадки про селище відносяться до XVII століття. У майже зітлілих паперах, виявлених у 60-х роках минулого століття в одному із старих будинків Ворохти, дослідники прочитали, що у 1568 році в цих місцях випасала худоба Василь Яник. Саме він заснував тут поселення, а за кілька десятків років сюди потрапив солдат Михайло Ворохта, який дезертував із імператорської армії. За розповідями місцевих жителів, він був людиною мудрою та працьовитою. Одружившись з однією з дочок Яніка, Ворохта залишився тут назавжди і не лише дав своє ім’я селищу, а й став засновником місцевого ткацького виробництва.
1884 року у Ворохту проклали залізницю, що досить непросто було зробити у гірській місцевості. У міжгірській долині звели кам’яні мости-віадуки. Вони досі входять до найскладніших подібних конструкцій у Європі і вважаються однією з головних пам’яток цих місць.
У тому ж XIX столітті селище набуває популярності як елітний курорт і спортивний центр. Вже в середині XX століття тут було відкрито гірськолижну школу.
Сьогодні Ворохта є гірським кліматичним курортом з цілющим хвойним повітрям, мальовничою природою та унікальними дерев’яними пам’ятками архітектури. Звідси стартують туристичні маршрути на найвищу гору українських Карпат – Говерлу.
Найкращий час для відвідування Ворохти
Клімат Ворохти – помірно континентальний, а завдяки захисту гір ще й досить м’який. Літо досить тепле, середня температура повітря становить +22-25°C. Але при цьому немає сильної спеки, а вологість помірна. Завдяки таким факторам, практично до осені, трави та дерева радують своєю свіжістю, а кущі — великою кількістю ягід.
Навесні Ворохта пронизливо-красива – все навколо цвіте і тішить буянням фарб. Не відстає у цьому й рання осінь. Фотографіям, зробленим у цих місцях, не потрібна жодна корекція кольору — такі вони виходять яскраві. Взимку Ворохта перетворюється на царство гірськолижників. Курорт давно вважається центром зимових видів спорту – тут тренувалися ще військові австро-угорської армії. Сніг тут лягає рано вже в середині листопада, а тримається до кінця березня. Хоча зими у цих краях досить м’які, із середньою температурою -6°C… -8°C. Незалежно від пори року, відпочинок у Ворохті буде незабутнім і повернутися сюди захочеться знову і знову.
Що потрібно зробити туристу в Ворохті
- Познайомитися з селищем, вирушивши на прогулянку його вуличками та милуючись старовинними гуцульськими спорудами та дерев’яними особняками польських та австрійських вельмож. А ще — старими санаторіями, корпуси яких також стали своєрідними місцевими архітектурними пам’ятками.
- Побачити справжнісіньке диво — стародавню дерев’яну церкву Різдва Богородиці, яка знаходиться на пагорбі у північній частині селища. Вона була перенесена сюди із сусіднього села 1780 року, хоча кажуть, що там вона стояла вже 1615-го. Культова споруда була споруджена без єдиного цвяха і сьогодні є одним з небагатьох зразків дерев’яної архітектури цього краю, що збереглися. В інтер’єрі храму збереглися й унікальні настінні розписи, що датуються початком ХІХ століття.
- Зробити селфі на фоні столітніх віадуків. Саме у Ворохті знаходяться цілих два з 6-ти арочних кам’яних мостів, що збереглися в Україні. 130-метровий Австрійський віадук навіть претендує на звання найдовшого в Європі. Унікальні масштабні споруди незмінно привертають увагу туристів.
- Вирушити на екскурсію до озера Несамовіт — одного з найвисокогірніших в Україні. Воно розташоване на висоті 1750 м-коду над рівнем моря. Дістатися до нього можна лише пішки, а дорога туди і назад займе весь день. Ось тільки викупатися в Несамовитому ризикнуть мало хто. Вода в ньому завжди крижана, хоч і кришталево чиста — озеро наповнюється завдяки таненню льодовиків. А ще місцеві легенди свідчать, що якщо заміж нестерпно, або одружуватися хочеться – потрібно зробити хоч кілька ковтків озерної води – результат гарантований.
- Сплавитися на байдарках або рафті по стрімких гірських річках. Крім адреналіну та гарного настрою подорож по воді принесе ще й естетичне задоволення – панорами відкриваються такі, що дух захоплює.
- Повечеряти в колибі, покуштувавши справжні гуцульські страви — деруни з грибним соусом, смачні каші з м’ясом, форель, фаршировану травами та баношами. А на десерт замовити млинці з начинкою із солодких лісових ягід. Не варто оминати і місцеві алкогольні напої — вина та пряні настоянки на травах та ягодах.
- Вибрати кілька сувенірів на місцевому ринку, який вважається одним із найбільших і недорогих у цих краях. Насамперед, це натуральна косметика, хвойний мед, вишиванки та в’язані шкарпетки. А ще — місцеве вино на розлив, аксесуари зі шкіри та дитячі іграшки.
