Янгон
Янгон… Здається, що час тут йшов дискретно, нарізуючи своєрідний листковий пиріг. Гуляючи містом ви постійно переходите від одного історичного періоду до іншого, від одного культурного прошарку до іншого. Але, звичайно ж, насамперед Янгон — місто Будди та фантастичних храмів, споруджених на його честь. Сюди варто приїхати хоча б для того, щоб насолодитися невимовною пишністю Шведагону, Чаут Хтат Гі, Ботатхаунга та Суле.
Райони Янгона
Янгон розділений на 4 округи, до яких входять 33 райони. З туристичної точки зору найбільший інтерес представляють Pabedan, Kyauktada і все, що на північ від них аж до вулиці Шведагон. Дуже популярне серед туристів озеро Інья, розташоване за 8 км від центру міста.
Визначні пам’ятки
У Янгоні чудових культурних пам’яток дуже багато, але головні — величні пагоди. Для знайомства з деякими знадобиться не одна година. Але місто не вичерпується лише буддійськими святилищами, в ньому досить багато цікавих зразків колоніальної архітектури, приємних парків, водойм та місць для шопінгу.
Населення
Янгон – найбільш багатонаціональне місто М’янми. Більшість його населення має бірманське коріння — бірманці (бама), шани, араканці, мони, карени. У місті досить великі китайська та індуська громади. Основна мова спілкування в місті – бірманська. Англійську знають не всі. Переважна конфесія в Янгоні, як і в усій країні, — буддизм. Є також прихильники християнства, індуїсти та мусульмани. Варто зазначити, що бірманці взагалі, і жителі Янгона, зокрема люди дуже ввічливі, спокійні та привітні.
Коротка історія
Історія Янгона сягає корінням у глибоку давнину. Вчені стверджують, що ще V столітті до нашої ери в цих місцях жили люди, які займалися в основному рибальством. Але відомо, що з початку XI століття в цьому районі проживала народність мон, а на місці нинішнього Янгона існувало поселення Дагон, центром якого була пагода Шведагон.
У середині XVIII століття Алаунпайя, правитель Шуебо, очолив боротьбу проти монської династії, об’єднавши навколо себе інші народи – бірманців та шанів. До 1755 він підпорядкував собі майже всю територію нинішньої М’янми і на місці поселення Дагон заснував місто Янгон, назву якого можна перекласти як «кінець ворожнечі».
У 1852 році Британія встановила контроль над усією Нижньою Бірмою, зокрема над Янгоном. Назва міста на англійський манер звучала як Рангун. У 1857 Рангун став адміністративним центром Британської Бірми. При цьому британці, по суті, збудували нове місто — строго за планом із прямокутною сіткою кварталів.
Незабаром він став економічним та культурним центром Бірми. Більше того, за велику кількість парків і озер, за гармонійне поєднання європейської архітектури з будівлями в східному стилі його стали називати «містом-садом Сходу».
Під час Другої світової війни місто було окуповане японцями та звільнене у 1945 році. Однак за час війни він був серйозно зруйнований.
У 1948 році Бірма здобула незалежність, а Рангун став столицею Бірманського союзу.
1989 року країну перейменували на М’янму, а Рангуну було повернуто його стару назву — Янгон.
У 2005 році столицю країни було перенесено до міста Нейп’їдо, спеціально побудованого для цієї мети поряд з містом П’їнмана. Проте Янгон і сьогодні залишається найбільшим містом країни, її економічним та культурним центром.
Бюджет поїздки
Перед поїздкою необхідно розрахувати приблизний бюджет, який знадобиться для подорожі:
| Бронювання готелю | Оренда квартири | Проїзд у таксі | Вартість бензину | Середній чек у ресторані |
|---|---|---|---|---|
| від 48 $/ніч | від 69 $/ніч | Посадка – 1$, 1км – 0.85$ | 0.71 $/літр | 23 $ за двох |
Найкращий час для поїздки в Янгон
Янгон знаходиться у зоні субекваторіального клімату. «Прохолодніше» всього тут у грудні та січні — в середньому +25°C. Найвища температура спостерігається навесні – в середньому +29°C, але може перевищувати +40°C. Сезон дощів триває з травня до жовтня, саме в цей період випадає більша частина річних опадів. Пік дощів посідає літні місяці. Найкращий час для поїздок — з грудня до лютого.
Але якщо ви відвідаєте Янгон у середині березня, зможете побачити дуже барвистий фестиваль пагоди Шведагон, на який з’їжджаються ченці з усієї М’янми. Їхні бордові та коричневі шати, зелені, рожеві, блакитні вбрання дівчат, які беруть участь у ході і все це — на тлі золотих стін храму… Коротше, це треба побачити на власні очі.
А в середині квітня тут відбувається надзвичайно незвичайне свято — фестиваль Тінджан. Він присвячений бірманському Новому році та завершенню сухого сезону. Це свято води, у місті панує загальна веселість і всі навколо обливають один одного з плошок та водяних пістолетів.
А взагалі святкування в Янгоні досить часті — кожен буддійський храм раз на рік проводить своє свято.
Що обов’язково потрібно зробити туристу в Янгоні
- Насамперед, потрібно відвідати пагоду Шведагон. Приїхати до Янгона і не побачити її, все одно, що побувати в Парижі і не поглянути на Ейфелеву Башту. Шведагон – одна з найшанованіших святинь буддійського світу. де зберігаються реліквії чотирьох Будд. Головна позолочена ступа комплексу височить на 98 метрів і видно здалеку, але навіть вона не передає всієї пишності храмового комплексу. Щоб оглянути його, хоча б поверхово, знадобиться кілька годин.
- Подумки поспілкуватися з лежачим Буддою, який відпочиває під куполом храму Чаут Хтат Гі. Грандіозна статуя має 65 метрів завдовжки і 16 метрів заввишки. Спробуйте вгадати, про що він замислився.
- Помилуватися пагодою Сулі, яка знаходиться у самому центрі міста. Свого часу британці використовували її як опорну точку для нумерації вулиць. Поруч із пагодою розташований симпатичний парк, неподалік можна побачити будівлю Вищого суду, збудовану в колоніальному стилі, а з іншого боку — вельми оригінальну мечеть. Тут же і сучасний хмарочос. Одразу кілька зразків архітектури зійшлися тут на одному п’ятачку!
- Прогулятися старими кварталами, розташованими вздовж узбережжя річки на схід і захід від пагоди Суле. Так, деякі будинки тут мають не дуже привабливий вигляд, потребують ремонту та порослі тропічними рослинами, але вони й сьогодні передають дух старого, колоніального Рангуна.
- Вивчити колекцію Національного музею Янгона. Це величезне зібрання найрізноманітніших предметів мистецтва, історичних текстів, вирубаних у камені, стародавнього та сучасного живопису, багато прикрашених музичних інструментів, ляльок-маріонеток, королівських регалій та старовинних предметів побуту.
- Побачити, як відображається головний купол Шведагону у водах Кандавгського озера (Королівського озера). Ця штучна водойма була споруджена британцями. Навколо нього розмістився тінистий парк. На одному з берегів знаходиться Каравейк – точна копія бірманського королівського судна, в якому знаходиться ресторан, до речі, недорогий.
- Помилуватися блиском самоцвітів, а, можливо, щось і купити в Музеї дорогоцінного каміння. Власне, це і музей із чудовою колекцією, та кілька десятків ювелірних магазинів, зібрані в одному місці. Деякі його експонати унікальні, наприклад, найбільші у світі сапфір та рубін.
- Здійснити шопінг-тур з ринку Bogyoke Aung San Market. Тут ви знайдете безліч магазинів та лавок, в яких можна придбати різноманітні сувеніри. Є тут і антикварні магазини, в яких завжди знайдеться щось незвичайне, і цілий ювелірний квартал, де, серед іншого, продаються предмети знаменитого бірманського нефриту. Тут же можна придбати національний одяг та інші ремісничі вироби.
- Заглянути до «вуличного ресторану» та скуштувати страви місцевої кухні. Йдеться про дві вулиці — 19-у та 20-ту, які знаходяться трохи на західній пагоді Сулі. Вздовж них простяглася безперервна низка своєрідних східних «мікро-кафе». Все, що можна сказати про це місце: «Тут їдять».
