Яремче
Яремче — невелике місто в Івано-Франківській області, розташоване в долині річки Прут біля підніжжя Карпат. Це останній великий населений пункт перед горами та перевалочна точка для туристів, які займаються походами та альпінізмом. Яремче оповитий легендами про мольфари, велетні та опришки.
Райони Яремче
Умовно Яремче можна розділити на 4 райони: Дора, Ямна, Багривець та центральний. Перші три — присілки Яремче, які входять до міста. Готелі, пансіонати та ресторани рівномірно розподілені по всьому місту. Уздовж Яремче проходить головна артерія міста – вулиця Свободи, завдовжки 12 кілометрів. Навколо неї розташовані всі головні пам’ятки.
Визначні місця Яремче
Яремче — невелике місто в Карпатах, яке ввібрало в себе дух і культуру гуцулів. Щоб повністю зрозуміти та відчути українські гори, свою подорож треба розпочинати саме звідси. Яремче підкорює своєю природою, затишною атмосферою та автентичними будівлями. Враження про місто не буде повним, якщо не скуштувати страви гуцульської кухні.
Населення
Населення міста становить близько 23 тисяч жителів. Більшість жителів зайнята у сфері туризму, який є основною статтею міського доходу.
Коротка історія
Історія Яремче розпочалася у 1895 році, після будівництва залізниці Делятин-Вороненко, але офіційний статус було набуто лише у 1909 році. До цього тут було два села (Дора та Ямна), де наприкінці XVII століття було поширено рух опришків проти кріпосного права. Їхній лідер Олекса Довбуш часто бував у Ямні, в гостях у своєї сестри та племінника. Яремче, як топонім, вперше згадується у 1787 році як присілок Дори. За однією з версій — назва «Яремче», походить від імені бідняка Яреми, який був першим мешканцем цієї місцевості.
Перший туристичний центр «Клуб Яремчанський» було збудовано 25 серпня 1896 року. Завдяки його діяльності було марковано перші гірські стежки для прогулянок, зроблено щаблі до водоспаду Пробою та визначено місця, де можна було рибалити.
До 1899 року у цій місцевості було збудовано 50 дерев’яних і кам’яних будинків, якими володіли багаті люди: князі, радники, лікарі, інженери та інші. З’явилася поштова контора і почала виходити газета (тільки під час літнього сезону), а 1902 року було відкрито фотосалони, де також продавалися листівки з видами міста. У 1905-1906 роках Яремче відвідало 1500 відпочиваючих. У 1907 році був випущений перший путівник по цих місцях, у туристичний сезон проходили фестивалі та концерти.
У 1912 році в Яремче приїжджав майбутній австро-угорський імператор Карл I. Розповідають, що його автомобіль (який уразив уяву яремчан) зупинився біля залізничного мосту і поки Карл Франц оглядав село, до автомобіля підійшов здивований місцевий житель. Архікнязь повернувся, поспілкувався з ним і навіть довіз його додому до сусіднього села.
Під час Першої Першої світової Яремче займали то австрійські, то російські війська. 1919 року сюди прийшли поляки. 22 березня 1928 року президент Польської Республіки надав Яремче статус курортної місцевості. До цього часу туристи вже могли відпочити у пансіонатах та віллах, у яких були як прості, так і люксові номери. Тут почали робити гідропатичні процедури, обладналися мінеральні та ароматичні ванни, інгаляторії та тераси для геліотерапії.
Під час Другої світової війни у Яремчі було зруйновано частину будівель, а населення зменшилось. Протягом трьох років тут розташовувалися німецькі окупанти.
Після війни Яремче став містом обласного підпорядкування та активно відновлювався за рахунок своєї туристичної ваги. До 1989 року його населення перевалило за 8 тис. осіб. Сьогодні Яремче також приваблює туристів і охочих підлікуватися в місцевих санаторіях.
Найкращий час для поїздки в Яремче
Клімат у Яремчі дуже вологий через гірське розташування (на рік може випадати до 2000 мм опадів). Зими м’які, із великою кількістю снігу. Середня температура у місті становить -4°С, а горах — від -6 до -12°С. Влітку в Яремче повітря прогрівається до +19 ° С (у горах до +13 ° С). Влітку (червень-липень) Яремче приймає байк-фест «Wild Fire», під час якого можна відвідати концерти рок-гуртів, взяти участь у конкурсах, потанцювати на дискотеках та з’їздити з гуртом у Буковель.
27-28 липня проводяться народні гуляння на честь Дня міста. На гостей чекають ярмарки місцевих еко-товарів, урочисті ходи, майстер-класи та безліч інших святкових заходів.
Наприкінці серпня — на початку вересня проводиться Міжнародний гуцульський фестиваль, який спрямований на розвиток та популяризацію традиційних видів народного мистецтва, обрядів та звичаїв карпатських жителів. Його програма включає танці, пісні, дегустації традиційних страв. Народні майстри продають свої сири, вироби з дерева, одяг та прикраси.
Що потрібно зробити туристу в Яремчі
- Продегустувати страви гуцульської та мадярської кухні у ресторані «Ведмежа гора». Тут можна скуштувати традиційну грибну юшку з вершками, банош, карпатську форель та домашні настоянки.
- Пройтися стежкою Довбуша до однойменних скель. Олексу Довбуша називають «гуцульським Робін Гудом», який грабував високопосадовців, віддавав золото бідним і вів опришок на повстання проти шляхти. Легенди свідчать, що карпатський мольфар наділив Олексу надприродною силою, яка дозволяла йому валити скелі, перекриваючи дорогу переслідувачам (одна з таких скель носить ім’я Довбуша). Також ходять чутки, що награбоване золото досі заховано у місцевих печерах.
- Закупитись сувенірами на гуцульському базарі. Тут продаються хенд-мейд товари: традиційна кераміка, шерстяні ковдри (ліжники), прикраси з бісеру (гердани), вишиванки, ткані килими. Також на ринку потрібно скуштувати карпатський мед та медовуху, купити збір гірських трав та сушені гриби.
- Подивитися на один із найвідоміших карпатських водоспадів — Пробій (5 метрів), що знаходиться біля гуцульського базару. Раніше він досягав висоти 25 метрів, проте його висадили в повітря, щоб звільнити шлях для сплаву колод. Водоспад можна розглянути з різних боків, стоячи на пішохідному мосту.
- Покататися взимку на лижах схилами гори Багривець. Траси підходять навіть для новачків. Тут знаходяться два спуски завдовжки 200 та 300 метрів із перепадами висоти 100 метрів. У підніжжя можна взяти напрокат спорядження та скористатися послугами інструктора.
- Заглянути у парк-музей «Карпати у мініатюрі», де зібрано моделі архітектурних пам’яток та об’єктів культурної спадщини регіону (монастирі та церкви, ресторан «Гуцульщина», Пробій, залізниця). Найкраще відвідати його з екскурсоводом, який докладно розповість про кожну мініатюру.
- Зайнятися рафтингом річкою Прут. Чистий час сплаву займає всього 30 хвилин, але цього достатньо для отримання дози адреналіну та незабутніх емоцій. У маршруті є кілька порогів з водою, що вирує, з них тільки пару відносно складних, тому рафтингом можуть зайнятися навіть новачки.
- Спробувати традиційний карпатський овечий сир будз, який готують на полонині гори Маковиця за старовинною технологією. Це досить щільний сир, який може довго зберігатися. Також буде іноді тримають над димом протягом 3-4 днів, для надання йому копченого присмаку.
