Каньйон Антилопі – справжнє диво, яке могла створити лише всемогутня природа. Піщані скелі, в яких мільйони років вода та вітер вирізали химерні щілини завглибшки кілька десятків метрів, пофарбовані у рудо-червоних тонах. Саме завдяки цьому поєднанню кольорів, що нагадує шкуру антилопи, каньйон і отримав свою назву. Сонячне світло, що проникає практично на саме дно каньйону, перетворює навколишню дійсність на абсолютно інопланетний краєвид. Заворожливі форми рельєфу, колір стін, гра світла та пісок здатні викликати естетичне захоплення навіть у найпрагматичнішої людини. А для тих, хто любить робити гарні фото, каньйон Антилопі вже давно став своєрідною меккою.
Розташування
Каньйон Антилопи знаходиться на південному заході США, в штаті Арізона. Своєрідним орієнтиром є велика вугільна електростанція. Каньйон розташований якраз між нею та містом Пейдж. Ця земля належить індіанцям племені навахо. Щоб побачити визначну пам’ятку, потрібно заплатити мито за вхід на індіанську територію та найняти провідника-навахо. І, так, насправді каньйонів Антилопи два – Верхній та Нижній. За легендою їх випадково виявила маленька індіанка, яка шукала тут козу, що заблукала. Адже згори ці каньйони майже невиразні.
Каньйон Антилопи © Sky Sajjaphot / Shutterstock
Верхній каньйони Антилопи
Верхній каньйон Антилопи індіанці навахо називають “Місце, де вода пробігає крізь скелі”. Його довжина близько 200 метрів, глибина 37 метрів. Верхній каньйон користується більшою популярністю у туристів. І причин цього кілька. По-перше, вхід до нього розташований на рівні землі та виглядає як звичайна щілина серед скель. До речі, саме через це такий вид каньйонів називають щілинними і в цій частині Арізони їх чимало. Хоча найчастіше вони заповнені або водою, або забиті піском, каньйон Антилопи серед них швидше виняток. По-друге, сонячне проміння проникає сюди набагато частіше і легше, та й природне освітлення дозволяє насолодитися видовищем і зробити гарні фото.
Нижній каньйон Антилопи
Нижній каньйон знаходиться на кілька кілометрів далі. Його назва в перекладі з мови навахо звучить “Спіральні арки скелі” і вона глибша. Колись спуститися в нього можна було лише в певних місцях мотузковими сходами, тепер замість них встановлені міцні залізні. Але це не спростило спуск. Довжина каньйону трохи більше 400 метрів — для екскурсії ним потрібні вправність і витривалість, адже в деяких місцях він занадто вузький і звивистий. І все це, як не дивно, робить його ще більш привабливим для туристів.
Як потрапити в каньйон Антилопи
Потрапити до каньйону Антилопи можна лише у складі групи. І кількість відвідувачів обмежена, причому обмежена фізично, стінами самої ущелини. Тому подбати про бронювання туру варто заздалегідь. У каньйон Антилопи продають два види турів – для звичайних туристів та для фотографів. Останній коштує дорожче і триває довше, адже щоби зробити знімки, потрібно виставити штатив, налаштувати апаратуру, почекати момент. Звичайним туристам не забороняють брати з собою фотоапарати, але штатив захопити вже не вийде, та й чекати, поки хтось зробить знімок гіди не стануть. Людей у турі для фотографів завжди менше, чоловік 5, а у звичайному – близько 15.
Найкращий час для відвідування
Плануючи поїздку до каньйону Антилопи, потрібно орієнтуватися насамперед на погоду. У сонячний час відвідування каньйону стане незабутнім, а фотографії – шедеврами. Тому найкращим часом для візиту буде весна та початок літа, коли ймовірність дощів досить низька, а світловий день є максимально тривалим. А ось найкращий час для зйомок – близько полудня, коли сонце знаходиться в зеніті і зазирає у вузьку щілину зверху. Ті, хто вже побував у каньйоні Антилопи, запевняють, що взимку він виглядає не менш цікаво. Гра світла і тіні, заворожує ще сильніше, а менша кількість туристів стає приємним бонусом і дозволяє насолодитися незвичайним пейзажем.
Корисна інформація та цікаві факти
- Незвичайні фотографії виходять, якщо жменю піску з дна каньйону підкинути нагору, щоб він потрапив у промінь світла. Подібні фото охоче купують усі фотобанки. Дуже красивими виходять великі плани. Та й взагалі, унікальною особливістю цього каньйону є те, що на фотографіях він виглядає зовсім інакше, ніж тоді, коли дивишся на нього на власні очі.
- Влітку, особливо під час ранкових екскурсій, у каньйоні можна зустріти отруйних павуків і навіть змій. Тому не варто забувати про безпеку і все-таки дивитися, куди ставиш ноги, і за що хапаєшся руками.
- Спускатися в каньйони Антилопи під час навіть незначного дощу категорично заборонено через високу ймовірність раптової повені. Поглиблення у землі вода заливає буквально за хвилини. тому вибратися назовні практично неможливо. Так, у 1997 році в Нижньому каньйоні Антилопи потоком води змило групу з 12 туристів. Врятуватися вдалося лише одному з них.
- Повені є своєрідним очищенням для Антилопи, потоки води вимивають пісок, який там накопичується. Після того, як у вересні 2002 року каньйоном пройшов селевий потік, той став глибшим майже на 2 метри. Якби не повені, каньйони просто засипало б піском.
- За спостереженнями вчених, повені в каньйоні останнім часом відбуваються все частіше і стають дедалі сильнішими. Так, повінь, що сталася 30 жовтня 2006 року, тривала цілих 36 годин. Після нього Нижній каньйон Антилопи було закрито п’ять місяців.
- За всього дефіциту корисної площі каньйон Антилопи багато разів ставав знімальним майданчиком. Тут знімали рекламні ролики, художні фільми та навіть музичні кліпи. Так, як знімальний майданчик його використовували в 1996 році режисери фільму “Зламана стріла” за участю Джона Траволти та Крістіана Слейтера. Дія кліпу на пісню Брітні Спірс 2001 року I’m Not a Girl, Not Yet a Woman також відбувається у Верхньому каньйоні Антилопи.
