Арабською мовою Сахара звучить як «цукра», і означає саме «пустеля». Прислухайтеся до звучання цього слова, чи не правда в ньому є, щось від скрегота піску на зубах?
Здавалося б, що цікавого там де «порожньо»? Однак щороку в пустелю Сахару прагнуть тисячі туристів, які їдуть заради сюрреалістичних пейзажів, подібних до яких не зустрінеш ніде.
Де знаходиться пустеля Сахара
Займаючи більшу частину Північної Африки, пустеля Сахара простягається від Атлантичного океану на заході до Червоного моря на сході, і від Середземного моря на півночі приблизно до 16 паралелі північної широти на півдні. І лише порівняно вузькі смуги вздовж узбережжя Середземного моря та Атлантики, а також заплава Нілу успішно протистоять задушливому впливу пустелі.
Протяжність Сахари із заходу Схід – близько 4800 км із півночі на південь – від 800 до 1200 км. Площа її перевищує 8,6 млн кв. км, це понад 30% усієї площі континенту. Сахара розташовується на території 10 держав та однієї спірної зони (Марокко, Алжир, Лівія, Туніс, Єгипет, Мавританія, Малі, Чад, Нігер, Судан та Західна Сахара). Пустеля постійно збільшує свою площу щороку, захоплюючи на своїх південних рубежах, по 5-10 метрів родючих земель.
Ландшафти у Сахарі досить різноманітні. Піщана пустеля займає приблизно чверть усієї площі Сахари, решта – кам’яниста поверхня, гори, солончакові пустки.
Як утворилася пустеля Сахара?
Одинадцять мільйонів років тому, там, де зараз простягається пустеля, вирували води древнього океану Тетіс. Нині про нього нагадують лише Середземне та Чорне моря. Але ще десять тисяч років клімат у цих місцях був набагато вологішим, а на місці нинішньої безводної пустки, розташовувалися степи та савани. Посуха, яка перетворила більшу частину Північної Африки на пустелю, почалася лише 5 тис. років тому.
Як утворилася пустеля Сахара? © Manamana / Shutterstock
Клімат
Клімат Сахари дуже суворий. Опади вкрай рідкісні, а ось сильні сухі вітри дмуть майже постійно. Періодично виникають піщані бурі, швидкість вітру може перевищувати 50 км на годину. У Єгипті такі вітри називають “самум”, у Лівії – “гинули”, у Тунісі – “чілі”.
У Сахарі зазвичай виділяють дві кліматичні зони: субтропіки на півночі та сухі тропіки у південній частині. Влітку північ від пустелі може перевищувати 40°C, а взимку середньомісячна температура тут лише 13°C. Найвища у пустелі Сахара температура спостерігалася у Лівії – +57,8 °C. Але при цьому поверхня ґрунту може прогріватися до 80 °C.
Добові коливання температури великі, як улітку, і взимку. Взимку місцями можуть бути заморозки. Та й сніг у пустелі Сахара, як не дивно, буває. Більше того, у гірських масивах Тібесті та Ахаггар він випадає майже щороку. Тож узимку без теплого одягу в Сахарі не обійтися. У південній частині Сахари та річна різниця температур та добові її коливання нижче. Загалом можна сказати, що погода в пустелі Сахара “балує” мандрівників своєю різноманітністю.
Вода у пустелі
У Сахарі є дві великі багатоводні річки – Ніл та Нігер. Ніл, перетинаючи Єгипет з півдня північ, створює навколо себе зону придатну для землеробства. Нігер бере початок недалеко від Атлантичного океану, тече на північний схід, але потім різко повертає на південний схід і впадає в Гвінейську затоку. Тобто Нігер лише стосується пустельних районів Сахари з півдня (у Малі).
Водночас у пустелі є підземні резервуари води, які місцями виходячи на поверхню, створюють оази. Крім підземних джерел оази можуть підживлюватися і короткочасними дощами.
Флора і фауна
Рослини пустелі Сахара можна умовно розділити на дві групи: ті, які ростуть поруч із джерелом води, і власне пустельні. В оазах і на берегах річок ростуть фінікові пальми, оливи, цитрусові та кипариси… Вдалині від джерел виживають тільки особливі рослини, які навчилися використовувати воду вкрай економно.
У Сахарі мешкають близько 4 тисяч різних видів тварин, але більшість із них – комахи та павукоподібні. Хребетні представлені насамперед плазунами – зміями та ящірками. Типові пустельні ссавці – дрібні гризуни – піщанки, тушканчики, з хижаків – фенеки та оксамитові коти. Практично всі тварини пустелі Сахара ведуть нічний спосіб життя, оскільки вдень дуже спекотно. Неподалік джерел води можна зустріти антилоп і баранів.
Люди та пустеля
Цукру зовсім не безлюдна територія, тут мешкає 2-2,5 мільйона людей. Здебільшого живуть вони в оазисах, але дехто веде кочовий спосіб життя. Багато кочівників належать до етнічної групи берберів (туарегів). Саме бербери – корінний народ у пустелі Сахара, араби прийшли сюди набагато пізніше. Незважаючи на те, що практично всі туареги – мусульмани, в їх суспільному укладі зберігаються риси матріархату. Цікаво, що туарегів називають часто синім народом, це тому, що синій і блакитний колір в одязі у них є традиційним.
Наскальний живопис свідчить про те, що колись життя в пустелі Сахара було іншим. Фауна була набагато різноманітнішою, а люди займалися тут і полюванням і осілим сільським господарством. На лівійських та алжирських петрогліфах можна бачити і жирафів, і стада корів, і великих хижаків.
Люди та пустеля © Olena Z / Shutterstock
Цікаві факти про пустелю Сахара
- Сахара не найбільша пустеля планети, Арктична пустеля більше.
- Сахара – суха пустеля, в середньому за рік тут випадає лише 76 мм опадів. Але в пустелі Атакама (Південна Америка, Чилі) ще сухіше – там є місця, де опади взагалі ніколи не фіксувалися.
- Найвища точка Сахари – вулкан Еммі-Кусі (нагір’я Тібесті, Чад) – 3,4 км. над рівнем моря.
- У мавританській частині пустелі знаходиться унікальна геологічна освіта – Рішат. З космосу воно виглядає як низка концентричних кіл. Діаметр найбільшого – 50 км. Рішат іноді називають «очем пустелі Сахари».
У якій країні пустеля Сахара найпривабливіша?
Незважаючи на те, що Сахару можна побачити в одинадцяти африканських країнах, впевнено рекомендувати для відвідування можна лише три з них.
Єгипет
Традиційно до Єгипту більшість туристів їдуть для морського відпочинку та знайомства із старовинами. Але й пустеля Сахара в Єгипті дуже мальовнича. Власне пустель тут кілька. Наприклад, чорна пустеля розташована на шляху від оази Бахарія до оази Фарафра. Вона являє собою низку високих пагорбів, вулканічного походження. Пустеля розфарбована в темно-коричневий, помаранчевий та чорний кольори. Там же можна знайти і кришталеві гори – на сонці їхня поверхня грає тисячами вогнів.
Але, мабуть, наймальовничіша пустеля Єгипту – «біла», що розкинулася на південний схід від Фарафра і на північ від оази Дахля. Вона відома своїми незвичайними карстовими утвореннями, що створюють фантастичні, неземні краєвиди. Причому і природні статуї, і ґрунт – білого чи ніжно-кремового кольору.
Подорож у пустелю починається зазвичай у великій оазі Бахарія, найближче розташованому до Каїру. Нещодавно тут були виявлені золочені мумії, місце знахідки так і називається – Долина золотих мумій. Звідти можна їхати до чорної та білої пустель, а можна вирушити на північний захід – до оази Сіва, де можна побачити Храм Амона, в якому, за переказами, Олександра Македонського було оголошено законним володарем Єгипту.
Єгипет © yakthai / Shutterstock
Туніс
Для туриста пустеля Сахара в Тунісі зазвичай починається з міста Дуз. Він знаходиться в центрі країни на межі величезної оази та піщаної пустелі. Як правило, саме звідси вирушають екскурсії до південної, пустельної частини Тунісу. Дуз – велике місто, у ньому мешкає близько 40 тис. осіб. Цікаво, що в самому Дузі і навколо нього росте 500 тис. пальм фініків, але зовсім поруч починається великий ерг – піщане море – територія, повністю вкрита піском.
На півдні, приблизно за 150 км від Дуза, в серці пісків, розташований найвіддаленіший оазис – Ксар Гілан, неподалік якого руїни римського форту Тисавар.
Крім суто пустельної екзотики – барханів, верблюдів, солончаків, фантастичних світанків і заходів сонця, в туніській пустелі можна виявити ще вцілілі декорації відомих кінофільмів. Наприклад, неподалік міста Таузар, у пустелі для «Зоряних війн» було збудовано ціле «неземне» містечко Мос-Еспа. Він чудово зберігся досі.
Марокко
У Марокко пустеля Сахара здебільшого кам’яниста. Але на південь від долини Драа і на схід від долини Зіза простягаються піщані ландшафти з класичними дюнами та барханами.
Зазвичай подорож у піщану пустелю починається від селищ Мерзуга або М’Хамід, що лежать на сході від Марракеша, неподалік кордону з Алжиром. Тут туристи можуть побачити величезні дюни, висота яких перевищує 150 метрів.
Щоб доїхати сюди, потрібно перетнути кряж Високого Атласу і долину річки Драа, яка простягається вздовж південного краю гір. Долина Драа аж ніяк не пустеля – це мальовнича оаза, що простяглася на сотні кілометрів. Тут турист виявить і фінікові плантації, і середньовічні замки. Між іншим, саме в цих місцях було знайдено «Венера з Тан-тану», яка є найдавнішою в історії (300 – 500 тис. років) пам’яткою мистецтва.
«Інша» Сахара
На жаль, багато краси Сахари туристам не доступні. Суть у тому, що Лівію, Чад, Нігер, Судан та Малі стрясають громадянські війни. Західна Сахара частково розділена між Марокко та Мавританією, а ще на її території створена самостійна держава. У Мавританії були випадки викрадення туристів. В Алжирі війни немає, але громадянський конфлікт може спалахнути будь-якої хвилини.
Усе це дуже сумно саме собою, і робить відвідування цих країн небезпечним. А подивитись тут є що.
Алжир. У цій країні піщаний океан Сахари найбільший, а пейзажі тут просто чудові. Особливо дивовижні види відкриваються мандрівникові в нагір’ї Ахаггар та на плато Тассілін-Анжер. У горах Тассілін у великій кількості було знайдено наскельні розписи, що належать до різних періодів існування людства, деякі датуються сьомим тисячоліттям до нашої ери.
Лівія могла б тішити мандрівника фантастичними видами скель та ущелин гір Тадрарт-Акакус. Вони входять до списку ЮНЕСКО як природний заповідник, і завдяки виявленим тут петрогліфам, вік яких досягає 12 000 років!
У Нігері туристів приваблює плато Аїр, а деяких – найсуворіший район Сахари – Тенере, який іноді називають «пустелею в пустелі». У Чаді варто з’їздити до гірського плато Тібесті з його гейзерами та термальними джерелами. У Малі Сахара представлена переважно кам’янистими ландшафтами, але туристів не може не залучити унікальна глинобитна архітектура древнього міста Тімбукту.
