Путівник Боснією та Герцеговиною: що подивитись, корисні поради

Боснія і Герцеговина

Боснія та Герцеговина — дивовижна країна, яка зуміла пережити громадянську війну та зберегти свої історичні та природні цінності. Це справжнє перехрестя культур, де мечеті мирно межують із православними церквами та католицькими храмами. На звивистих середньовічних вуличках старовинних міст життя ніби застигло багато століть тому, а поруч — енергією пульсують сучасні квартали.

Над чудовими зеленими долинами тут височіють не менш прекрасні снігові вершини, а між ними ховаються озера дивовижної синяви. Найвищі вершини оточують унікальний тропічний ліс Перучиця, і тут же ховається чудовий водоспад Скакавац. Місцеві жителі нікуди не поспішають, нічого не планують заздалегідь та люблять туристів. Вони щасливі тут і зараз, і завжди готові навчити цій мудрості метушливих мандрівників.

Географія Боснії та Герцеговини

Боснія та Герцеговина – невелика європейська держава на заході Балканського півострова. Воно є конгломератом територій Федерації Боснії та Герцеговини, Республіки Сербської та округу Брчко. До воєнних подій 1991-1992 р.р. держава входило до складу Югославії як одна з республік. Площа країни становить 51,1 тис. км.

Боснія та Герцеговина на півночі, заході та півдні має спільний кордон з Хорватією, сусідить із Сербією на сході та з Чорногорією – на південному сході. Країна має вихід до Адріатичного моря, але протяжність узбережжя становить лише 20 км.

Північні та південні області території держави належать до Республіки Сербської. Її частини з’єднує “перешийок” – округ Брчко. Центральні та західні райони належать Федерації Боснії та Герцеговини. Перша розташована на північ від у долині річки Сава. Герцеговина знаходиться ближче на південь – у басейні річки Неретви.

Близько 90% країни займає Динарське нагір’я — ланцюжки невисоких гірських хребтів, що тягнуться із північного заходу на південний схід країни. Найвищий пік – Магліч (2386 м). Низини розташовані на півночі (Савська рівнина) та на півдні, поряд з Адріатичним узбережжям.

У країні багато річок. Їхня загальна довжина налічує 2000 км. Найбільша з тих, що відносяться до Дунайського басейну – Сава. Її притоки – Уна, Сана, Врба, Босна та Дріна. Ще одна значуща водна артерія – Неретва. Вона впадає у Адріатичне море. Требишниця – найбільша річка, що зникає у світі. Частина її русла перебуває під землею.

Гірський рельєф країни сприяв утворенню багатьох озер. Глибина більшості з них не перевищує 3 м. Найбільш значуще озеро льодовикового походження – Борачко. Воно знаходиться між вершинами Біляшниця, Прень, Височиця та славиться своєю красою.

Складну адміністративну структуру країни було визначено Дейтонським мирним договором, який у 1995 року дозволив припинити військове протистояння. Мусульмано-хорватський ентитет – Федерація Боснії та Герцеговини – ділиться на 10 кантонів, а ті – на 79 громад зі своїми органами самоврядування. Сербський ентитет – Республіка Сербська – складається з 6 регіонів, поділених на 57 громад. Округ Брчко належить одночасно обом ентитетам і є самоврядним, але при цьому перебуває під міжнародним наглядом.

Куди піти і що подивитися в Боснії та Герцеговині

Сараєво

Столиця країни — Сараєво — стародавнє місто, яке ніби вийшло з казки «1000 і 1 ніч». Гуляючи знаменитою площею Бащаршія і оточуючими її кварталами, ніби потрапляєш на справжній східний базар — яскравий, галасливий і метушливий. Тут достатньо сувенірних лавок, традиційних османських кав’ярень, красивих старовинних мечетей та будівель. На кожній вуличці знайдеться своя дивина, але особливо примітна Чулхан — одна з найвужчих у Європі (86 см). Впирається вона в популярний ресторан із забавною назвою «Двері». Ще одне улюблене туристами місце та символ Сараєво – фонтан Себіль на Бащарші, завжди оточений голубами.

Річка Міляцька ділить місто навпіл. Через неї перекинуто 35 гарних мостів. Найзнаменитіший — Латинський, біля якого було застрелено австро-угорського принца Франца Фердинанда, що й спровокувало Першу світову війну. На правому березі знаходиться європейська частина міста, забудована будинками класичної архітектури XIX століття і сучаснішими. Серед них особливо вирізняється величний кафедральний собор Святого Серця Ісуса. А з оглядового майданчика хмарочоса Avay Twist Tower відкривається вид на всю чудову столицю, оточену смарагдовими горами.

Життя у старовинному місті здається спокійним і розміреним, але це не так. На туристів тут чекає безліч культурних заходів (фестивалів, виставок, концертів, кінопоказів) та нічних розваг у барах та клубах. оточену смарагдовими горами. Життя у старовинному місті здається спокійним і розміреним, але це не так. На туристів тут чекає безліч культурних заходів (фестивалів, виставок, концертів, кінопоказів) та нічних розваг у барах та клубах. оточену смарагдовими горами. Життя у старовинному місті здається спокійним і розміреним, але це не так. На туристів тут чекає безліч культурних заходів (фестивалів, виставок, концертів, кінопоказів) та нічних розваг у барах та клубах.

Мостар

Історія міста Мостара, як підказує сама його назва, почалася з мосту. Гарний і по-середньовічно величний, він і донині сполучає два береги річки Неретви. А по його краях збудовані мовчазні охоронниці — вежі Тара та Халебія. На східному березі знаходиться мусульманська частина міста з базарами та мечетями. Найзначніші з них — найстаріша в Герцеговині Караджезбегова джамія і мальовнича кіска Мехмед-паші. Західний берег – християнський. Тут височіють церква Святого Петра та Павла, кафедральний собор Діви Марії та Соборна православна церква.

Ще один відомий символ міста – будівля гімназії на Шпанському тргу (Іспанській площі), збудована у неомавританському стилі. Три будинки-музеї османського періоду — Кайтаза, Бішчевича та Муслбеговича — розповідають про побут та культуру того періоду. У перших двох досі живуть люди, а третій – частина діючого готелю. Найкращим у місті рестораном традиційної кухні вважається невеликий сімейний заклад Tima-Irma. А щоб навчитися пити каву по-боснійськи та дізнатися про особливості її приготування, треба заглянути до Cafe de Alma.

Найкращі види на місто та його передмістя відкриваються з пагорба Хум. На його вершині встановлено хрест заввишки 33 метри. У великі християнські свята його масово відвідують віруючі. Дорога позначена барельєфами з головними сценами шляху Христа на Голгофу.

Баня-Лука

Баня-Лука – друге за розміром місто країни та столиця Республіки Сербської. На жаль, частину його архітектурної спадщини було зруйновано під час військових подій 1993 року. Тоді сербські ополченці висадили в повітря 16 старовинних мечетей. Наразі ведуться роботи з відновлення мечеті Ферхата-паші, яка знаходиться під захистом ЮНЕСКО. Головні християнські пам’ятки міста — храм Христа Спасителя, церква Святої Трійці, собор святого Бонавентури та два монастирі (Траппістський та Гоміоніца). На березі річки Врбас, що протікає через місто, збереглася фортеця XVI ст. Головну вулицю Баня-Луки городяни називають Панською. Нею дуже приємно прогулюватися.

Тут зосереджені найкращі магазини, сувенірні лавки, кафе та ресторани. Гурмани обов’язково повинні скуштувати в одному з них «банялучки чевап» — найсмачніші пряні котлети, приготовлені на грилі. Головна площа міста – Трг Српських володаря. Тут знаходиться Банський двір – культурний центр з цікавою архітектурою. У зеленому місті країни дуже багато парків. Особливо мальовничим є той, що розташований на пагорбі Бань-Брдо. Любителі активного відпочинку можуть зайнятися рафтингом річкою Врбас або скелелазінням на природній скельній освіті Кам’яний міст.

Тузла

Тузла – місто біля підніжжя гори Маевиця на північному сході країни. Він вважається одним із найдавніших поселень у Європі. Багато століть місто розвивалося як промисловий центр завдяки видобутку солі. А сьогодні — перетворюється на улюблене туристами місце для тихого, повільного відпочинку. Він забудований красивими невисокими будинками класичної європейської архітектури, але на площі Старого міста можна побачити білосніжну мечеть і традиційний питний фонтан Османа – себіль. Унікальна пам’ятка Тузли – Pannonica або, як називають його місцеві жителі – Солоне Тріо. Це комплекс озер з водоспадами, пляжами, безліччю кафе та ресторанів. Знаходиться він у самому серці міста.

Туристи поспішають сюди, щоб оздоровитись, освіжитися у спеку та просто відпочити всією родиною. Головна площа міста – Свободи (Trg Slobode). Вона оточена гарними історичними будинками, в яких багато розважальних закладів. А в її центрі — великий фонтан із незвичайною чашею, оздобленою зображеннями епохи неоліту. Його Тузлі подарувало італійське місто Равенна. За 15 хвилин ходьби від площі, на гостей чекає Міжнародна портретна галерея. Тут є кілька тимчасових експозицій та постійно діюча виставка (близько 2500 експонатів). Відвідування — безкоштовне, а як сувеніри можна придбати красиві тематичні листівки.

Тут є кілька тимчасових експозицій та постійно діюча виставка (близько 2500 експонатів). Відвідування — безкоштовне, а як сувеніри можна придбати красиві тематичні листівки. Тут є кілька тимчасових експозицій та постійно діюча виставка (близько 2500 експонатів). Відвідування — безкоштовне, а як сувеніри можна придбати красиві тематичні листівки.

Зіниця

Зіниця – місто з великим туристичним потенціалом на берегах річки Босна в самому серці Боснії та Герцеговини. Стара його частина дуже цікава гостям, оскільки в ній збереглися історичні будівлі та архітектурні пам’ятки кількох епох – Середньовіччя, османського панування та австро-угорського періоду. На вулицях Зениці мирно межують величні християнські храми (церкви Різдва Пресвятої Богородиці та святого Іллі Пророка), старовинні мечеті (Сейменська, Чарсійська та Султана Ахмеда) та колишня синагога, де зараз розміщена художня галерея.

У міському музеї представлено три експозиції: археологічна, історична та етнологічна. У красивому будинку-музеї Hadzimazica Kuca (1835), побудованому як резиденція для мера, можна помилуватися історичними інтер’єрами та цінними рідкостями. За 14 км від Зениці знаходиться фортеця Врандук, яку називають «Воротами Боснії». Це дуже атмосферне місце, де можна дізнатися про побут знатних панів XV століття, пройти захисною стіною, зробити фото приголомшливих видів і навіть постріляти з лука.

Що врахувати, вирушаючи до Боснії та Герцеговини

• Національна валюта Боснії та Герцеговини – конвертована марка (KM). Її курс прив’язаний до євро (1€ = 1,95 KM).
• Використання банківських карток у країні дуже обмежене, особливо поза головних туристичних центрів. Термінали для оплати можна зустріти лише у великих магазинах, популярних готелях та ресторанах. В інших закладах воліють оплату готівкою у місцевій валюті. Як виняток, можуть прийняти і євро, але тільки купюри, а не монети.
• Обмінні пункти тут називаються Mjenjacnica. Вони є у кожному місті та розташовані найчастіше в районі ринку.
• Зручніше мати при собі дрібні гроші та монети, тому що у невеликих магазинах та кафе можуть виникнути труднощі з розміном купюр, номіналом понад 20 марок.
• Краще витратити місцеву валюту до від’їзду, оскільки обміняти її за межами країни дуже складно.
• Після громадянської війни тут залишилося дуже багато замінованих зон. Відхилятися від туристичних маршрутів, щоб помилуватися дикою природою ризиковано. Небезпечні місця позначені забороняючими та попереджувальними табличками.
• У столиці країни персонал та населення англійською володіють непогано. За її межами ситуація інша. Російську мову тут теж розуміють погано. Розумним буде вивчити кілька простих фраз сербською та хорватською або запастися розмовником.
• Рівень злочинності країни низький. Але краще не носити при собі цінних речей та великих сум грошей у Сараєві. Тут часто орудують кишенькові злодії.
• Важливо пам’ятати, що теми війни та релігії для місцевих жителів дуже болючі. Говорити про них не заведено. А перед відвідинами мусульманських святинь, треба одягнутися відповідним чином.
• Улюблений напій місцевих жителів – кава. Подають його в джезві із традиційними солодощами, які дуже нагадують турецькі.
• Національна кухня – змішання кулінарних традицій південних слов’ян, німців та османів. Тут дуже люблять м’ясо та вміють його готувати. У меню туриста обов’язково входять «чевапчичі» (ковбаски з рубаного м’яса), величезна котлета «плескавиця», пироги «зеляниця» та «сірниця». Перший начиняють шпинатом, другий сиром. Запивати їжу слід пивом, бузою (хмільним напоєм з проса) або вином місцевого виробництва, яке роблять на півдні.

Визначні пам’ятки Боснії та Герцеговини

У цій країні зовсім не хочеться метушитися та поспішати. Краса її природи просто зачаровує, архітектурні пам’ятки середньовічних міст так і просять затриматися тут довше, а жовтий пісок пляжів Неума та хвилі Адріатичного моря так і манять розслабитися та забути про всі турботи.

Найкращий час для відвідування Боснії та Герцеговини

Туристичний сезон у Боснії та Герцеговині триває цілий рік. Зима тут досить м’яка та снігова. На рівнинах показники термометра рідко опускаються нижче -4 ° C, на морському узбережжі набагато тепліше (+2-8 ° C). Зимова температура в горах коливається від -7 до 0 °C. Сніг тут випадає наприкінці осені, відкриваючи лижний сезон і лежить до квітня. Максимальна температура середини літа в долинах – + 27 ° C, у гірських районах – від + 10 ° C до + 26 ° C (залежно від висоти). Дощовий місяць — листопад.

Найкращий період у Боснії та Герцеговині для прогулянок та екскурсій, а також пляжного відпочинку на курорті Неум триває з травня до вересня. Час ідеального снігового покриву для фанатів гірськолижного спорту – грудень-лютий.