Чернівці
Столиця Буковини — поліетнічна та різностильова, але при цьому напрочуд гармонійна, гостинна та щедра. Складний історичний шлях міста подарував йому унікальне архітектурне обличчя, яке можна порівняти за красою з найпопулярнішими столицями Європи. Століттями у Чернівцях проживали пліч-о-пліч представники 65 різних національностей, створюючи приголомшливий культурний коктейль. На його вулицях мирно є сусідами храми різних конфесій, а будівлі в стилі модерн анітрохи не дисонують із розкішшю бароко. І практично у кожного куточка міста є своя містична таємниця чи легенда.
Райони Чернівців
З 1965 року місто адміністративно ділилося на три райони – Первомайський, Шевченківський, Садгірський. Але у січні 2016 року їх було скасовано рішенням сесії міської ради. Закономірно, що найцікавіші пам’ятки розташовані у серці міста. Від Центральної площі тягнеться улюблена туристами вулиця, названа ім’ям Ольги Кобилянської. Тут найвища концентрація гарних будівель, кафе, ресторанів та магазинів.
Біля парку ім. Тараса Шевченка є історичний район, який городяни називають «Квартал вілл». Він з’явився на початку ХХ століття під час активної приватної забудови місцевості. Тут і зараз можна знайти гарні вілли, шале та котеджі австрійського та румунського періодів. Квартал окреслено вулицями Ю. Федьковича, О.Щербанюка, Героїв Майдану та Садової.
Коротка історія
Північна територія сучасних Чернівців у X-XII століттях належала Київській Русі, згодом увійшла до складу Галицько-Волинського князівства. Після розпаду останнього, у середині XIV століття, місто отримала Угорщина, за нею — Польща, а 1359 року — Молдавське князівство. У рукописах саме цієї держави у 1408 році зафіксовано першу згадку про Чернівці. Відлік віку міста заведено вести від цієї тимчасової позначки. У середині XV століття, завдяки розташуванню на перетині торгових шляхів, він став адміністративним центром регіону та місцем проведення ярмарків.
Через 100 років Молдавське князівство потрапило у васальну залежність від імперії Османа. Чернівці не раз страждали під час військових сутичок з польськими, турецькими та татарськими агресорами. У 1768-1774 роках місто було окуповане Росією. А 1775 — разом із усією Буковиною перейшов у владу Австрії.
Правління Габсбурзької монархії (1775-1914) стало золотим часом для Чернівців. З містечка з невигадливими дерев’яними будинками він перетворився на справжній культурний, економічний та науковий центр із вишуканою архітектурою. Його населення різко виросло і було багатонаціональним. У місті активно зводилися промислові об’єкти та храми, відкривалися культурні та освітні заклади. Найголовнішим із останніх став Чернівецький університет, започаткований 4 жовтня 1875 року за указом імператора Франца Йосипа.
У період Першої світової війни російські війська захоплювали місто кілька разів. Після остаточного звільнення Чернівців у 1917 році жителі влаштували триденне свято.
Коли розпалася Австро-Угорська імперія, було зроблено спробу приєднання Буковини до України, але її окупувала армія Румунії. Як частина цієї держави з 1918 по 1940 рік, Чернівці продовжували виконувати роль столиці регіону та центру української культури.
У ході Другої світової війни Північна Буковина була зайнята радянськими військами, а пізніше приєднана до Української РСР. 1940 року утворилася Чернівецька область.
У повоєнні роки СРСР взяв курс на промисловий розвиток регіону. Тут розпочали роботу великі машинобудівні та хімічні підприємства, активно розвивався науковий потенціал обласного центру.
Сучасні Чернівці у незалежній Україні не втратили свого статусу економічного, культурного, освітнього та релігійного оплоту Буковини. Неповторна міська архітектура, цікава історія, незвичайні традиції та гарна природа приваблюють сюди багато туристів.
Найкращий час для поїздки до Чернівців
Клімат у місті – помірно континентальний. Зима – м’яка, з цілком щадними морозами (середні показники – від -2 ° C до -6 ° C) і невеликими снігопадами. З квітня до липня тут часто йдуть короткострокові дощі. Літо – тепле, але не спекотне – +18-25°C. Осіння прохолода приходить у середині вересня, але ще півтора місяця погода цілком сприяє прогулянкам. Але у Чернівцях стільки цікавих місць та розваг, що невдалого часу для поїздки сюди просто немає. Гостям міста просто необхідно повеселитись на зимовому фестивалі «Маланка». Його триденна програма розпочнеться 13 січня.
А на початку липня у Чернівцях проводиться Петрівський ярмарок, і цій традиції вже понад 200 років.
Чим зайнятися у Чернівцях
- Рівно опівдні опинитися на площі біля Ратуші — гарної будівлі в стилі пізнього класицизму. У цей час на її вежу за будь-якої погоди піднімається трубач, одягнений у парадний національний костюм, щоб зіграти мелодію пісні «Марічка». Вона вважається неофіційним гімном Чернівців. Ця традиція виникла 2004 року. І за цей час лише одного разу над площею не розносилася музика. Так місто вшанувало пам’ять музиканта, який почав першим виконувати цей важливий ритуал і робив це протягом 14 років.
- Пройти незвичайним туристичним маршрутом «Відкрий для себе Чернівці». Він з’явився у 2015 році. У бруківку біля головних визначних пам’яток були вбудовані таблички з QR-кодами. Вважаючи їх смартфоном або планшетом, турист отримує фото об’єкта, що цікавить, і його докладний опис, включаючи захоплюючі міфи і легенди. А стрілка неподалік вказує напрямок до наступного міського скарбу.
- Дослідити архітектурні ансамблі найкрасивіших площ Чернівців. А їх тут чимало – Центральна, Театральна, Соборна, Турецька (Пресвятої Марії) та Філармонії. Прогулянка від однієї до іншої – відмінний спосіб побачити найбільш незабутні міські будівлі. До них відносяться дивовижний будинок-корабель (або Шифа), розкішний музично-драматичний театр, витончений і світлий Художній музей з прекрасним майоліковим панно на фасаді, що віддзеркалюють один одного будинки-близнюки, Турецька криниця, величезний кований велосипед та багато інших.
- Втратити голову від краси українського Гоґвортсу. Так називають центральний корпус Чернівецького національного університету. Він розташований у будівлі, збудованій знаменитим чеським архітектором Йозефом Головком як резиденція митрополитів Буковини та Далмації. Приголомшливий архітектурний ансамбль отримав не одну світову премію і зараз перебуває під захистом ЮНЕСКО. Він виконаний у дивовижному еклектичному стилі, що поєднує елементи візантійської та романської архітектури із суто буковинськими мотивами. Яскравим доказом цього є дах університету, вкритий білою, блакитною, зеленою та коричневою глазурованою черепицею. Чергування квітів створює візерунок, що дуже нагадує орнаменти буковинської народної вишивки.
- Дізнатися міфи та легенди найцікавіших храмів цього багатонаціонального міста. Наприклад, чому собор Святого Миколая у народі називають «п’яною церквою». Як з’явився сонячний годинник на стіні базиліки Воздвиження Всечесного Хреста. Чи правда, що перед освяченням Вірменської церкви в ній повісився священик і чому її використовують як органну залу. Якого кольору споконвічно був кафедральний собор Святого Духа. І що заважає реставрації гарного неоготичного костелу Успіння Серця Ісуса.
- Випити філіжанку кави по-віденськи на вулиці імені Ольги Кобилянської — розкішному міському променаді. Втім, можна і не обмежувати себе тільки цим ароматним напоєм. У Чернівцях є безліч чудових ресторанів, де гостям пропонують скуштувати найсмачніші страви української, молдавської, румунської, турецької та єврейської кухонь. І деякі з них знаходяться саме на цій вулиці.
- Побувати на справжньому гірськолижному курорті, не виїжджаючи із міста. На його західній околиці в історичній місцевості Роша знаходиться гора Цеціно. Тут обладнана траса завдовжки 600 м із бугельним витягом. На вершині гори знаходиться панорамний бар, а біля її підніжжя — 2 туристичні комплекси та готель. З додаткових послуг – школа верхової їзди та прокат квадрациклів.
