Бішкек
Аламедін, Ала-арча, Іссик-Ата. За казковим звучанням цих слів ховаються велична монументальність гірських вершин, кришталева чистота рік і буйні фарби передгірських лісів. Серед цієї пишноти, в Чуйській долині, оточеної горами Тянь-Шаня, розташувалося місто Бішкек. Це не лише столиця Киргизстану та центр його культури, це – серце країни. Не балує великою кількістю історичних пам’яток, але милий, затишний і колоритний місто, порадує своїх гостей тінистими алеями та парками, фонтанами та екзотикою середньоазіатських базарів.
Райони Бішкека
Бішкек адміністративно поділено на чотири райони. Але для туристів цей поділ не становить інтересу. Більшість визначних пам’яток зосереджена в центрі міста. У прямокутнику, обмеженому з півдня вулицями Льва Толстого та Путепровідної, з півночі – пр. Жибек-Жолу, а також бульваром Молодої гвардії із заходу та вул. Ібраїмова зі сходу, ви знайдете практично все, крім Центральної мечеті (вона трохи на схід від вул. Ібраїмова).
Визначні пам’ятки
Не можна сказати, що Бішкек дуже багатий на пам’ятки, але подивитися в цьому місті є на що. Наприклад, вишуканий та трохи незвичайний Воскресенський собор, монументальна арка Перемоги, чудовий Ботанічний сад (один із найбільших на пострадянському просторі). Ну, а первозданна природа околиць Бішкека – просто диво.
Населення
Сьогодні більшість населення Бішкека – киргизи (74%), ще близько 16% – росіяни. Ще є уйгури, узбеки, корейці, казахи, татари та інші національності. Майже всі городяни знають російську мову. Більшість жителів міста – мусульмани, але близько 16% городян – православні.
Коротка історія
На тому місці, де сьогодні знаходиться місто Бішкек, у VII-XII століттях знаходилося городище Джуль. Повз нього, через Чуйську долину, проходили каравані шляхи, а міське населення займалося торгівлею та землеробством. Але, зі зміною торгових маршрутів, життя городища занепало і з XV століття тут розташовувалися лише кочові поселення.
На початку ХІХ століття цю територію захопили війська Кокандського хана. У 1825 році, за наказом Мадалі хана, на території нинішнього Бішкека було споруджено кокандську фортецю, яку назвали Пішпек. Вона контролювала караванний шлях на Ташкент і біля неї швидко виникло кокандське поселення.
Цю фортецю двічі захоплювали російські війська – в 1860 і в 1862 роках, причому вдруге фортеця була зруйнована. 1863 року територія Чуйської долини увійшла до складу Російської імперії, а ще через рік біля руїн фортеці було встановлено козачий пікет. Незабаром біля ташкентської дороги утворився базар, а в 1868 році тут було засновано поселення.
У 1878 році велика повінь практично знищила повітове місто Токмак і повітові установи переїхали до Пішпеку. Так майбутній Бішкек набув статусу повітового міста. У цьому ж році було ухвалено план забудови міста, і почалося будівництво. При цьому місто, яке створювалося за планом, мало швидше європейський тип і вигідно відрізнялося від більшості східних міст Російської імперії з їх вузькими викривленими вуличками.
У 1925 році Пішпек стає адміністративним центром Киргизької автономної області. А ще за рік став носити ім’я відомого революціонера і радянського воєначальника Михайла Фрунзе, який народився в Пішпеці. З 1936 року місто Фрунзе було столицею Киргизької РСР. 1991 року, після оголошення незалежності Киргизії, був перейменований ще раз і став Бішкеком. Сьогодні він є столицею держави, центром економічної діяльності, культури та науки.
Найкращий час для поїздки в Бішкек
Клімат міста – різко континентальний. Середня температура влітку +25°C, однак, у деякі періоди може перевищувати і 40°C. Взимку, як правило, середня температура -3°C, але іноді бувають морози до -30°C. Найкращий час для поїздок – квітень-травень, а також кінець літа та початок осені. Багато хто приїжджає сюди наприкінці квітня і на початку травня, щоб помилуватися незвичайним цвітінням тюльпанів і маків. Місто, оточене полями цих дивовижних за красою та соковитістю кольорів, виглядає дуже казково.
Що туристу потрібно зробити у Бішкеку?
- Прогулятися серед оригінальних фонтанів площею Ала-Тоо. Це центральна площа Бішкека, довкола якої розташовані кілька цікавих пам’яток. У південній частині площі встановлено пам’ятник чудовому письменнику Чингіз Айтматову. А в її північній частині знаходиться двадцятиметровий пам’ятник герою киргизького епосу Манасу. Поруч із ним – пам’ятник раднику Манаса Бакаю. Варто згадати, що киргизький епос «Манас» вважається найбільшим у світі.
- Відпочити у тінистому Дубовому парку. Частина парку займає музей скульптур просто неба. Крім того, тут встановлено пам’ятник ватажку алайських киргизів Курманжан Датке, відомої також як «Алайська цариця» та «Королева гір».
- Оцінити лаконічну, але яскраву естетику киргизьких килимів у Національному музеї образотворчих мистецтв. У ньому представлені цікаві зразки ала-кіїзів та ширдаків – повстяних килимів, якими застилають юрти, а також настінні килими туш-кіїзи, ювелірні та декоративні прикраси та полотна киргизьких художників.
- Насолодитися первозданною красою дикої природи в ущелині Ала-Арча. Свіже, п’янке повітря гір, аромати хвої і диких трав, грайлива гірська річка, струмки з м’якою водою, безліч майже ручних білок, які чекають на частування – все це чекає мандрівників в Ала-Арчі. Ущелина знаходиться за 25 км. від Бішкека, але подорож туди запам’ятається вам надовго.
- Придбати вироби місцевих майстрів, які підкорюють своїм колоритом. Це можна зробити на ринку Дордою або на Ошському базарі. Там можна купити і справжній ак-калпак (повстяний капелюх, який киргизи носять у будь-який сезон), і килими, і шарфи, і всілякі, дуже якісні вироби зі шкіри.
- Здивуватись величі та витонченості Центральної мечеті Бішкека. Це не історична пам’ятка, мечеть побудована зовсім недавно, але вона вражає своєю красою. І це найбільша мечеть у Середній Азії.
- Покуштувати традиційні страви киргизької кухні, наприклад, бешбармак (у цій частині Киргизії його готують по-особливому), лагман, шорпо, курута, а також оригінальні національні напої – кимиз, максим, чалап.
