Софія, як справжня жінка, свій справжній вік воліє приховувати. Навіть на її гербі є напис: «Зростає, але не старіє». І вірно, вік болгарської столиці у вічі не впадає. Але якщо придивитися уважніше, то він стає очевидним. Минулі тисячоліття виглядають з очних ямок храмових вікон, підморгують вцілілою мозаїкою на підлозі, гукають глухим стукотом каменів бруківки вузенької вулички. Софія багатогранна і багатолика, вона зачарує і здивує. Гуляючи її вулицями, перестаєш відчувати біг часу і, здається, що теж перестаєш старіти. Софія багато чого побачила за своє життя і завжди готова поділитись тим, що їй відомо.
Райони Софії
Адміністративно Софія поділена на 24 райони, або як їх тут називають – громади. Кожна з них має свою адміністрацію. Майже у кожному районі можна знайти щось примітне, але по-справжньому цікавими для туристів є центральні райони. Вони ж найстаріші. Середник – саме в ньому зосереджені найрозтиражованіші пам’ятки Софії, в тому числі і одна з символічних – храм Св. Софії, що дав своє ім’я місту. А ще руїни античної фортеці Сердика.
Район Банку варто відвідати тим, хто хоче зміцнити своє здоров’я, адже саме тут розташований найкращий термальний курорт Болгарії.
Найбільший район Софії називається Люлін. Він настільки великий, що там є свій центр, а жартома його називають третім за величиною містом Болгарії. Тут мешкає понад 110 тисяч людей.
Визначні пам’ятки Софії
Унікальна церковна архітектура, мальовнича природа та цілюща вода – столиця Болгарії знає чим привабити туриста та здивувати його. Обов’язково варто переглянути найстарішу будівлю міста — Ротонду Святого Георгія Побідоносця, легендарний храм Святої Софії, церкву Святого Миколая Чудотворця, мечеть Баня-Баші, помилуватися чудовими фонтанами та відвідати цілющі джерела.
Населення Софії
Основну масу населення столиці (понад 96 %) складають етнічні болгари. На другому місці залишаються турки. Ще однією значущою за чисельністю нацією в Софії є роми. Деякі райони, через велику кількість їх поселень, навіть називають «циганськими гетто». Гендерна складова тут не відрізняється від інших сучасних великих міст — чоловіків трохи менше, ніж жінок. Так, у Софії, на 1000 чоловіків припадає 1106 жінок. Найбільш численною віковою групою є люди віком від 18 до 64 років.
Коротка історія Софії
Сердика – так у 1 столітті нашої ери назвали невелике римське поселення. Воно й започаткувало історію сучасної Софії. Аж до 4 століття місто було адміністративним центром римської провінції Фракія. У ньому розташовувався імператорський двір, а імператор Костянтин I Великий керував своєю імперією. Він так полюбив Сердику, що навіть планував облаштувати тут столицю — «Новий Рим». У 4 та 5 століттях місто переживає навалу варварських племен. Його руйнують спочатку готи, а потім гуни, але за імператора Юстиніана I Великого, він знову відновлюється.
У 809 році місто входить до складу Болгарського царства під назвою Середець, а в 1382 його знову захоплюють, тепер османи. Він стає частиною імперії Османа і залишається під її пануванням майже на 500 років. Хоча болгари змогли зберегти свою національну та культурну ідентичність.
У другій половині 19 століття Софії розгортається визвольний рух, але тільки після російсько-турецької війни вона стає столицею відродженої держави Болгарії. Ще одним важким випробуванням для Софії стала Друга світова війна, коли під час бомбардувань було зруйновано багато історичних пам’яток.
У повоєнні роки у місті активно розвиваються промисловість та транспорт. У 1998 році запрацювали перші 5 станцій метро, (у 2018-му їх було вже 35). Побудовано аеропорт та залізничний вокзал, а у 2004 році відкрито найбільший у Болгарії автовокзал.
Сьогодні Софія не лише сучасна столиця, а й великий туристичний центр Болгарії, де завжди раді гостям.
Бюджет поїздки
Перед поїздкою необхідно розрахувати приблизний бюджет, який знадобиться для подорожі:
| Бронювання готелю | Оренда квартири | Проїзд у таксі | Вартість бензину | Середній чек у ресторані |
|---|---|---|---|---|
| від 39 €/ніч | від 51 €/ніч | Посадка – 0.41€, 1км – 0.41€ | 1.16 €/літр | 26 € за двох |
Найкращий час для поїздки в Софію
Період із середини травня і до кінця вересня є оптимальним для поїздки до столиці Болгарії. У цей час тут досить тепло, але спеки, що виснажує, зазвичай не буває. Єдиний мінус — велика кількість туристів і, відповідно, черги до визначних пам’яток та музеїв. Другий пік активності збігається з гірськолижним сезоном та триває з кінця грудня до початку квітня. Оскільки Софія з усіх боків оточена горами, зима тут досить м’яка, морози рідко бувають сильнішими за -10 °C. А ось сніговий покрив — стійкий, що, власне, й потрібне гірськолижнику.
Що потрібно зробити туристу в Софії
- Оглянути руїни античної фортеці Сердика, які, на диво, гармонійно вписуються в центр сучасного мегаполісу. Її частини тепер знаходяться в метро та підземних переходах, над амфітеатром височіє готель, а два античні храми і зараз діють.
- Відвідати храм Святої Софії. Це вельми незвичайна будова, стіни якої не знали розпису, форми суворі, а дзвіниця зовсім відсутня. Але саме цей храм, який подарував ім’я столиці Болгарії, є величезною культурною та історичною цінністю всього православного світу.
- Зробити фото на тлі найзнаменитішого храму Софії – собору Олександра Невського – символу визволення країни від османського ярма. Його висота – понад 50 метрів.
- Побувати у церкві Святого Георгія, унікальній пам’ятці стародавньої Сердики. За свою історію, що налічує близько півтори тисячі років, будівля неодноразово змінювала своє призначення та планування. У ньому були мавзолей, лазня, хрестильня та навіть мечеть. Сьогодні тут можна побачити чудові давні фрески.
- Оздоровитися рідкісною болгарською мінералкою. У Софії налічується понад 40 термальних джерел, які цілющу силу оцінили ще древні римляни. Поруч із центральною мінеральною лазнею облаштовано спеціальне джерело, де завжди можна набрати цілющої вологи із собою. А ось саму лазню, яка працювала з 1913 року і була дуже популярною, закрили у 80-х роках минулого століття. Партійні функціонери вирішили, що болгари мають митися вдома. Наразі будівлю перетворюють на виставковий центр, але інтер’єр обіцяють зберегти.
- Побувати у Національному історичному музеї. Його колекція справді унікальна і складається з 650 тисяч експонатів. Зброя, предмети побуту, національний одяг, старовинні монети, карти та рідкісні історичні фотографії — залами цього музею можна блукати годинами.
- Покататися на ретро-трамвайчику. Спинки його сидінь не зафіксовані і перекидаються на інший бік, можна сидіти один навпроти одного. Щоправда, самі сидіння дерев’яні та з незвички може розтрусити. Але колорит того вартий.
- Піднятися на гору Вітоша. Взимку тут можна долучитися до гірськолижного спорту, причому траси є будь-якого рівня складності, а влітку любителям активного відпочинку пропонують цікаві маршрути для пішої ходьби.
- Юних туристів обов’язково потрібно привести в найнезвичайніший музей Софії «Музейко». З його експонатами можна робити все, що завгодно — чіпати, грати, експериментувати. Адже головне завдання цього музею — довести, що науку можна перетворити на захоплюючу гру.
