Вільнюс
Столицю Литви — Вільнюс можна назвати одним із найкрасивіших міст Європи, а його історичний центр (Старе місто) по праву внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Багато туристів, одного разу побувавши в цьому затишному і зеленому місті, хочуть повернутися сюди знову і знову, щоб поринути в атмосферу його старовинних вулиць, вимощених бруківкою, помилуватися достатком архітектурних стилів будівель та чисельних храмів, на собі відчути магічну ауру міста, описану Максом Фром . “Сказках старого Вільнюса”. Тут гармонійно поєднуються старовинні будинки з новими спорудами сучасної архітектури, місцями проглядаються будинки, що залишилися з радянських годин. До речі, саме вони, а також інші будинки столиці того часу стали “героями” відомого серіалу “Чорнобиль”. Більшість зйомок проходила у Вільнюсі і це додало йому популярності. Щорічно понад мільйон туристів відвідують цей чистий, спокійний, доброзичливий, багатонаціональний місто.
Старий Вільнюс має багато таємниць, відкрити які за одну поїздку навряд чи вийде. Сюди приїжджати варто будь-якої пори року.
Районі Вільнюса
Територія Вільнюса ділиться на 20 районів (старств), відповідно до історично сформованих частин міста, його передмістя та районів новобудов.
Насамперед, увагу туристів привертає центральний район Вільнюса Старе місто (Senamiestis), його історичний, адміністративний та культурний центр. Ужупіс – з його чисельними музеями, майстернями та галереями. Любителям барокової архітектури буде найцікавіший район Antakalnis. У районі Науяместіс актуальним є відвідування «Open Gallery» – галереї просто неба у постіндустріальній среді. Район Фабійонішкес став користуватися у туристів особливою популярністю після зйомок телевізійного міні-серіалу «Чорнобиль».
Щодо небезпечних районів, то таких у Вільнюсі у принципі немає. Але, як і в будь-якому місті, потрібно бути обережним у спальних районах, особливо вночі.
Визначні пам’ятки
Чарівність старого Вільнюса надовго залишиться у вашому серці, якщо ви відкриєте для себе найзаповітніші його куточки. Поблукайте вузькими вулицями, загляньте у затишні кафе та відчуєте собі справжнім героєм “Сказок старого Вільнюса” сірка Макса Фрая.
Населення
Вільнюс – будинок усіх народів. Він завжди був і залишається відкритим та дружнім для людей різних національностей. До середини 20 століття тут литовці були навіть у меншості. Основне населення того часу — поляки, євреї, росіяни та білоруси. Сьогодні литовці становлять уже більшу частину населення, решта (за даними 2011 року) – представники 128 національностей, що становлять понад 30 відсотків жителів столиці. Здебільшого це – поляки, росіяни, білоруси, українці та євреї. З 2013 року у Литві щорічно відзначається День національних громад.
Коротка історія
Історія багатьох стародавніх міст найчастіше починається з легенди і Вільнюс у цьому не виняток. Проте, це лише легенди, перші ж документальні згадки про Вільнюса належать до 1323 року. Тоді князь Гедимін написав листа, де він називає Вільнюс, який мав тоді назву Вільна, своїм “стильним градом”. Археологічні ж розкопки свідчать, що поселення в цій місцевості були ще в 5-6 століттях.
Пік розвитку міста настав під час правління Сигізмунда Старого, що влаштувався тут зі своїм двором у 1544 році. А за кілька десятиліть, за короля Стефана Баторії, Вільна став великим науковим і культурним центром і першим містом у Великому князівстві Литовському, де було засновано Академію, яка пізніше стала Віленським університетом.
Але не минуло й ста років, як на Вільнюс обрушилися лиха. Він страждав від епідемій та руйнівних пожеж, а в ході війни між Росією та Річчю Посполитою (1654—1667 р.), місто було пограбовано, спалено, а третину його мешканців – убито. Вільнюс багато разів переходив від однієї держави до іншої, а після розпаду Речі Посполитої (1795) відійшов до Росії.
На рубежі 19-го та 20-го століть Вільнюс активно розвивався у сфері культури та духовності і це стало штовхачем до відродження литовської державності. Під час Першої світової війни у 1915—1918 роках місто було окуповане німецькими військами і було значно зруйноване. Потім знову переходив від однієї влади до іншої, поки наприкінці 1940 року не ставши столицею Литовської РСР. З того часу місто почало носити своє нинішнє ім’я – Вільнюс.
Чимало випробувань довелося пережити місту під час Другої світової війни. На згадку про жертви того часу у місті створено Меморіальний ансамбль на Антакальнісі.
Сьогодні Вільнюс є процвітаючою столицею незалежної Литовської Республіки, куди із задоволенням їдуть гості.
Бюджет подорожі
Перед поїздкою необхідно розрахувати приблизний бюджет, який знадобиться для подорожі:
Бронювання готелю |
Оренда квартири |
Проїзд у таксі |
Вартість бензину |
Середній чек у ресторані |
|---|---|---|---|---|
| від 48 €/ніч | від 50 €/ніч | Посадка – 1€, 1км – 0.6€ | 1.2 €/літр | 35 € за двох |
Найкращий час для подорожі до Вільнюса
Завдяки помірно-континентальному клімату, у Вільнюс можна приїжджати будь-якої пори року. Але туристичним сезоном вважається період із травня до вересня. Взимку середня температура становить -7 °С, влітку +23 °С. Зима відносно м’яка та снігова, літо – коротке та прохолодне. Опади рідко випадають, погода часто буває похмурою.
Що потрібно зробити туристу у Вільнюсі?
- Прогулятися пішохідною вулицею Pilies gatve – найбільш туристичним місцем Вільнюса. Заглянути до сувенірних лав, випити чашку кави біля місцевого затишного кафе, переглянути роботи вуличних художників. Не пройти мимо Forto Dvaras, де готують чудові страви литовської кухні в автентичній обстановці.
- Побачити одну з головних пам’яток міста – Гостру браму або ворота Аушрос Вартай (Ворота Зорі) – єдину частину старовинної фортечної стіни, що збереглася. Це не лише пам’ятка архітектури, а й місце релігійного поклоніння. Відразу за брамою, у каплиці, знаходиться чудотворна ікона Божої Матері Остробрамської — символ Вільнюса, який відзначається як католиками, так і православними.
- Насолодитися панорамою з холма Трьох Хрестів. Звідси місто видно як на ладоні, але щоби дістатися вершини, потрібно витратити чимало сил.
- Піднятися на Замкову Гору. З цього місця бере свій історичний початок Вільнюс. Тут можна побачити рештки Верхнього замку. Найкраще збереглася його західна частина, відома як вежа Гедіміна. Тут знаходиться музей, присвячений історії міста. На вершині будівлі розташована оглядова площадка, з якої відкривається чудовий краєвид.
- Загадати бажання біля головного католічного Кафедрального собору Святого Станіслава: станьте перед собором на плитку з написом “Stebuklas” і зробіть оберт навколо своєї осі.
- Відвідати найстаріший у Східній Європі університет, збудований у 16 столітті. Оглянути 12 дворів та піднятися на дзвіницю.
- Помилуватися величною готичною архітектурою найкрасивішого у Вільнюсі костелу Святої Анни. Говорять, що цей будинок настільки вразив Наполеона, що він хотів перенести його до Парижа. Але це лише легенда, а ось те, що при його будівництві використовувалися 33 види цегли – документально підтверджено.
- Поблукати районом Ужупіс. Це територія вільних художників, поетів, музикантів та інших людей творчих професій. Раніше тут проживала міська біднота та процвітала злочинність, доки 1997 року митці не оголосили тут незалежну “Республіку Ужупіс” із власним прапором, конституцією та президентом. Символ Ужупіса – Ангел із трубою, що стоїть на кулі. Тут до цього дня розташовуються галереї, майстерні, бари та кафе, де збираються художники, музиканти та інші представники мистецтва.
- Відпочинок у Бернардинському саду. Щоб прийти до тями від насичених прогулянок, зайдіть у цей милій і чарівний куточок старого Вільнюса. Тут є дитяча площадка, а літом часто проводять концерти. Після реконструкції, що тривала більше року, у парку відновлено автентичну атмосферу ХІХ ст. з ботанічним садом та співаючий фонтан.
- Заглянути до музею грошей. Тут оригінальна експозиція, небайдужі екскурсоводи, подарунки та безкоштовний вхід.
- Вид на Вільнюс з висоти польоту на повітряній кулі. Різнокольорові кулі злітають у вільнюське небо практично щодня (крім дуже похмурих і вітряних днів) з середини весни і до жовтня і дозволяють втілити в життя мрію про незабутнє романтичне побачення або задовольнити жажду екстриму.
- Спробувати найвідомішу національну страву – цепеліни. Це картопляні зрази з різноманітними начинками (грибами, м’ясом, сиром), що подають під різними соусами. З інших картопляних страв, які тут дуже популярні, можна замовити млинці з жемії та кугеліс. Любителям перших страв обов’язково потрібно скуштувати знамениті супи: грибний, що подається у хлібі, пивний та “шалтибарщай” – холодний борщ на кефірі. А на десерт спробуйте оригінальний яєчний торт “Шакотіс”, який готується на рожні на відкритому вогні і може зберігатися до півроку.
- Спеціально приїхати у Вільнюс на Різдвяні та Новорічні свята, щоб насолодитися барвистим оздобленням міста, стати учасником різдвяних чудес на Кафедральній площі, покататися з дітьми на диво-паровозику святково прикрашеними вулицями, зігрітися чашкою глінтвейну чи гарячого шоколаду та гарячого шоколаду торгових центрів.
