Ясіня
Мальовниче селище Ясіня розташувалося в долині між Свидовецьким та Чорногорським хребтами, біля підніжжя гір Петрос, Говерла та Близниця. Це місце полюбилося туристам своєю умиротвореною атмосферою, багатством природних ресурсів та кількістю напрочуд гарних місць. Тут хочеться забути про міську повсякденність, перейнятися місцевим колоритом, відчути себе вільніше і по-справжньому відпочити. Приїжджаючи в Ясіня, обов’язково досліджуйте гірські маршрути, спробуйте витвори кулінарних майстрів, дізнайтеся цікаві легенди від місцевих жителів і просто спонукайте наодинці з дикою природою.
Коротка історія
Перша згадка про Ясін з’явилася в документах у другій половині XVI століття. Тоді територію здебільшого займали гуцули, а належало село угорському феодалу Драгфі. 1583 року Ясіня стали власністю шляхтича Каролі, а з 1672 року — Бичківської казенної домінії. Місцеві жителі займалися в основному лісорозробкою та лісосплавом.
У другій половині XVIII століття село переселили сім’ї німецьких колоністів. Вони займали кращі землі і отримували позики для господарювання. Гуцули багато разів організовували збройні повстання проти чинної влади. Відомо, що у 1743 та 1745 роках Ясіня неодноразово відвідував ватажок опришківського руху – Олекса Довбуш.
На початку ХІХ століття тут відкрилися перші церковно-парафіяльні школи. Згідно знайденим документам, навчання в них велося церковнослов’янською мовою.
Наприкінці XIX століття на території села було збудовано залізницю. 1919 року, за Сен-Жерменським договором, Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини — селище Ясіня стало прикордонним. У цей час у ньому почали розвиватися торгівля та сільське господарство. Також надавалися кредити на землю, ремонтувалися дороги та будувалися нові.
17 березня 1939 року Ясіня окупували угорські війська. 1978 року тут діяли лісокомбінат, фабрика штучного хутра, ткацький цех Рахівської фабрики художніх виробів та дві туристичні бази. Сьогодні у селищі активно розвивається туризм.
Найкращий час для відвідування Ясинею
Найчастіше мандрівники обирають Ясіню для відпочинку влітку та взимку. Літо в цих краях порадує туриста м’якою, теплою погодою із середньою температурою повітря +25-26°С. У цей час на вас чекатимуть неймовірно красиві зелені схили та квітучі луки з унікальними рідкісними рослинами, а також захоплюючі походи в гори. Крім того, літо в Карпатах – це сезон грибів та ягід!
Зимовий відпочинок у Ясинях зазвичай віддають перевагу любителям гірськолижного спорту та атмосфери новорічних свят. Саме взимку тут вирує динамічне, активне життя і ллється гарячий глінтвейн. Температура повітря рідко досягає позначки нижче -2°С. У грудні та січні настає пік сезону, тому ціни в цей період можуть бути вищими за звичайні.
Якщо ви хочете застати осінню природу Карпат, найкраще приїжджати наприкінці вересня-початку жовтня, коли погода ще досить тепла, а опадів не так багато. Середня температура повітря у вересні становить +17-20°С, а жовтні — +15-17°С.
Навесні планувати відпочинок краще на кінець квітня-початок травня. У квітні стовпчик термометра найчастіше показує близько +14-16°С, а травні — +18-20°С.
У селищі часто проходять народні гуляння та з розмахом відзначаються свята. Наприклад, влітку турист може застати святкування Івана Купала, яке супроводжується різними ритуалами, ворожіннями та обрядами. Розважальні програми завжди чекають гостей на Різдво, Новий рік, Великдень та День селища, а також у період проведення різноманітних гастрономічних фестивалів та ярмарків.
Чим зайнятися в Ясинях
- Відвідати місцевий Краєзнавчий музей, щоб познайомитись з історією та традиціями Закарпатського краю.
- Зайти до Струківської церкви, яка входить до найдавніших святинь Карпат.
- Здійснити похід на гору Петрос, Близнюку або Говерлу, щоб захопитися навколишніми красами.
- Послухати заспокійливий шум води, стоячи біля водоспаду Труфанець.
- Влаштувати привал біля загадкового озера Несамовитого. За легендою, тут збираються душі грішників, які скоїли самогубство.
- Зайти на Єврейський цвинтар, який був заснований у XIX столітті.
- Встановити пікнік на природі з видом на гори. Місцеві пейзажі нікого не залишать байдужими.
- Заглянути до місцевого ресторанчика та скуштувати страви традиційної кухні.
- Ознайомитись із рідкісними природними багатствами у Карпатському біосферному заповіднику.
- Сходити у лазню чи викупатися у знаменитому Карпатському чані.
- Придбати керамічні або дерев’яні вироби місцевих ремісників як сувеніри.
- Назбирати карпатських трав і заварити запашний чай.
