Гранд-Опера (Grand Opera) або Опера Гарньє (Opera Garnier) у Парижі — один із найвеличніших храмів мистецтва в Європі та світі. На її сцені виступали сотні блискучих та талановитих артистів. Пишність грандіозних залів щороку захоплює тисячі туристів. А про таємниці тутешніх підземель ходять легенди. З 1923 будівлі Гранд-Опери знаходиться в списку історичних пам’яток Франції. Навіть після втрати статусу основного будинку Паризької національної опери вона продовжує залишатися однією з визначних пам’яток світового значення.
Історія Опери Гарньє
Історія Гранд-Опери почалася в 1858 р. за Наполеона III, який вирішив побудувати в Парижі нову, вже 13-ту на той момент, будівлю для опери та балету. У конкурсі взяло участь понад 170 проектів, серед яких були роботи відомих на той час архітекторів. Несподівано для всіх схвалили план маловідомого архітектора Шарля Гарньє. Пояснювалося це тим, що його робота відповідала головним критеріям тієї епохи — що розкішніше і шикарніше, то краще.
Через нестабільну політичну ситуацію у країні будівництво, розпочате 1860 року, розтяглося на 15 років. Урочистості на честь відкриття нової Паризької опери відбулися на початку 1875 року за участю президента Франції Мак-Магона та архітектора проекту Шарля Гарньє.
Помпезність будівлі та химерність інтер’єрів Оперного театру кружляли голову. Здавалося, що під час будівництва використовувалися всі відомі на той момент людству архітектурні вишукування. За шикарним оформленням фасадів і казково багатим оздобленням внутрішніх залів новий храм мистецтва перевершував імператорські палаци.
Зовнішній вигляд будівлі
Зовні будівля Гранд Опери з усіх боків прикрашена хитромудрими фризами, які підпирають колони. Між колон на головному фасаді встановлені бронзові бюсти всесвітньо відомих композиторів, які зробили неоціненний внесок у розвиток світової музики. Внизу фасад оформлений багатофігурними скульптурами роботи талановитих майстрів. Дах будівлі також прикрашають скульптурні групи. На вершині фронтону в компанії муз застиг Аполлон, що підняв над головою арфу. А на кінцях фронтону стоять бронзові постаті Пегаса. На верхівках ризалітів будівлі красуються позолочені скульптурні композиції Гармонія та Поезія.
Інтер’єр Палацу Гарньє
Зовні Гранд-Опера нагадує майстерно виконану скриньку. Усередині це відчуття багаторазово посилюється. На кожному кроці зустрічаються оксамит, позолота, чудовий розпис, бюсти відомих артистів та композиторів, вироби з кришталю та мармуру. Увагу відвідувачів більше привертає внутрішнє оздоблення залів Гранд-Опери, ніж театральна вистава.
Одне з найчарівніших місць у будівлі — величезний вестибюль із парадними сходами. Внизу відвідувачів зустрічають бронзові торшери у вигляді жінок, що тримають букети, що світяться. Далі чудова 30-метрова біла мармурова драбина з балюстрадою з червоного і зеленого мармуру, розгалужуючись посередині, широкими склепіннями, прямує до фойє. Стеля вестибюля розписана кількома сюжетами, пов’язаними з музикою та театральним мистецтвом.
Фойє паризької Гранд-Опери прикрашене позолотою, мозаїкою та дзеркалами. Стелі декоровані художнім розписом, основним сюжетом яких є музичні сцени. Ліра – найчастіше зустрічається деталь в інтер’єрі. Вона є практично скрізь: у розписі, ліпнині, куванні. Фойє виходить на зовнішню лоджію та оточене двома восьмикутними салонами з розписаними стелями. Пройшовши вглиб, можна потрапити в Дзеркальний салон. Так називається ротонда з розписною стелею, на якій зображені фавни та менади.
Інтер’єр Палацу Гарньє © Gilmanshin/Shutterstock
Зал для глядачів Опери Гарньє
Театральний зал Палацу Гарньє, розрахований на майже 2000 місць, має класичну форму підкови. Тут в інтер’єрі також вистачає позолоти, а крісла крісла обтягнуті бордовою оксамитовою тканиною, що лише посилює відчуття розкоші та шику. Підтримує загальну картину та червону завісу із золотистими пензлями та орнаментом.
Особливий і купол залу – він мимоволі змушує підняти очі нагору. У 1964 році для розпису стелі Гранд-Опери був запрошений Марк Шагал. Полотно, на якому зображені сцени з різних опер 14 відомих композиторів, встановлено на раму поверх оригінального малюнка Льонєві. Все дійство, зображене на стелі, відбувається навколо 7-тонної кришталевої люстри, автором якої був Гарньє.
За величезною сценою розташоване танцювальне фойє. Він призначений для розігріву артистів перед виходом на сцену. Раніше сюди часто навідувалися власники абонементів, щоби пофліртувати з актрисами та завести нові потрібні знайомства. У фойє також вистачає розкоші як і весь театр має ознаки розкішного оформлення: колони, величезне дзеркало, припорошені позолотою стіни з портретами найкращих танцівниць театру.
Оперна бібліотека-музей
Щоб зберегти історію. у західній ротонді Гранд-Опери було створено бібліотеку-музей. Поступово колекція книг, костюмів, партитур, афіш та інших театральних речей зайняла 5 залів та налічує понад 8,5 тис. предметів. Це постійно діюча експозиція, до того ж тут часто проводяться виставки, присвячені театральним подіям.
Легенди та цікаві факти про Оперу Гарньє
- У романі Г. Леру «Привид Опери» розповідається про озеро під будинком. Звичайно, його там немає, але протипожежне водоймище є. Щоправда, стеля над ним така низька, що на човні, як у романі, не поплаваєш.
- Самі співробітники, свідомо чи ні, підживлюють легенду про приведення Еріка – квитки до 5 ложі ніколи не продаються.
- Наприкінці 1907 р. для нащадків було запечатано 24 платівки з композиціями у виконанні кращих співаків того часу: Таманьо, Карузо, Кальве та ін. Через 100 років капсули були розкриті, а платівки перезаписані на 3 CD-диски.
- На даху Опери Гарньє мешкають бджоли. Пасіка знаходиться тут із 2000 р. Тоді в рамках міської програми понад 300 вуликів розмістили на дахах паризьких будівель.
- Зі східної частини будівлі працює ресторан Опера (L’Opéra), відкритий у 2011 р. Хоча такий заклад був ще у проекті Гарньє, але плани підкоригував обмежений бюджет. У меню ресторану є мед від бджіл із даху опери.
Про будинок Опери Граньє можна багато писати. Але в жодному творі неможливо передати тієї краси, розкоші і пишноти, які панують у залах і фойє палацу. Як кажуть, краще один раз побачити. Якщо ви не поціновувач оперних виступів та балету, то можете просто сходити до театру на екскурсію.
