Вердонська ущелина одна з головних природних пам’яток Франції. Горж-дю-Вердон (Gorges du Verdon), як називають його самі французи, – місце унікальне, що зберегло всю міць первозданної природи. Тут, у самому серці старої Європи, подібної краси залишилося вже не так багато, і заради неї варто забратися до гор Провансу.
Загальна інформація
Вердонську ущелину часто називають Великим каньйоном Європи. Його глибина місцями сягає 800 м, а загальна протяжність — понад 20 км. У деяких місцях відстань від однієї до іншої стіни становить 1500 м-коду.
250 мільйонів років води річки Вердон, що бере початок високо в Альпах, пробивали собі дорогу крізь м’які вапнякові породи. Хоча в це складно повірити, але фактично до 19 століття дивовижна краса Вердонської ущелини нікого не цікавила. В історичних документах про нього згадується в основному як про непереборну перешкоду на шляху. Сюди спускалися хіба що жителі довколишніх сіл, що видобувають дичину, та лісоруби у пошуках цінних порід дерев.
А ось на початку 20 століття потягнулися вчені-ентузіасти. Так, 1905 року експедиція на двох каное під керівництвом геолога Едуарда Мартеля змогла пройти майже весь каньйон. Навіть так званий «Стікс», ділянка, де річка звужується до 6 метрів і з шаленою швидкістю петляє серед гігантських валунів. Саме після цієї експедиції з’явилася перша детальна карта Вердонської ущелини.
Єдине місце, яке не здолала експедиція Мартеля, це «Воронка». Тут річка певну відстань долає під землею. У 30-ті роки, скориставшись водолазним обладнанням, це зробив Робер де Жолі.
У середині 20 століття річку перегородили 5 гребель, через що під водою опинилися кілька сіл. Однак у результаті цього утворилися мальовничі штучні озера, зокрема й красиве озеро Сент-Круа. До речі, важкодоступність ущелини успішно використовують військові — наприкінці 70-х років минулого століття тут було збудовано великий тренувальний військовий табір, площею 35 000 га. У ньому тренуються як французькі, а й іноземні підрозділи.
Вердонську ущелину часто називають Великим каньйоном Європи © Grisha Bruev / Shutterstock
Маршрути по Вердонській ущелині
Уздовж каньйону є три основні маршрути, які дозволять з максимальним комфортом насолодитися красою навколишньої природи.
- Південний маршрут іде лівим берегом ущелини, від села Егіна до Кастеллана дорогами D71, D90 і D995. Це добротна двосмугова дорога з дерев’яними огорожами. У сезон тут повно туристичних автобусів. На цьому маршруті дуже багато зелені і іноді вона загороджує навіть види на ущелину.
- Північний маршрут проходить північною стороною каньйону, дорогою D952 від містечка Кастеллан до села Мустьє Сен Марі. Найкрасивіші види відкриваються на початку дороги та наприкінці, а посередині вона трохи відхиляється від ущелини убік. Зелені на цьому маршруті поменше, проте тут дуже мальовничі скелі, які періодично просто нависають над головою.
- Критська дорога, на думку місцевих жителів, є найбільш мальовничим маршрутом. Він кільцевий, дорога тут крутіша і вужча, часто односмугова. Багато обривів, іноді без огорож, але саме звідси відкриваються найкращі краєвиди на каньйон. Дорога D23 тут робить два обороти, на кожному оглядовому майданчику. Крім того, існує ще кілька винятково пішохідних маршрутів, для яких прокладено спеціальні туристичні стежки.
- Стежка Мартель, що носить ім’я дослідника Вердонської ущелини, тягнеться на 15 км і є найпопулярнішим з пішохідних маршрутів. Але не найлегшим. На ній чимало сходів, вирубаних просто у скелях, кілька тунелів — холодних, сирих та темних. Тому навіть у літню спеку варто захопити куртку та ліхтарик.
Активний відпочинок у Вердонській ущелині
Можливостей для активного відпочинку Вердонський каньйон пропонує справді багато. Рафтинг, каякінг, скелелазіння, парапланеризм, катання на катамаранах, велосипедні та піші прогулянки. Незабутні враження подарує політ на повітряній кулі. Особливо, якщо підгадати до світанку чи заходу сонця і поєднати його з цвітінням лавандових полів. Скелелазів сюди приваблюють високі стрімкі скелі, а м’який вапняк, готовий будь-якої миті зірватися вниз каменепадом, лише додає адреналіну. Сплав на байдарках або каное стрімким Вердоном дозволяє проникнути в саме серце каньйону і навіть дослідити печери, що сховалися в скелях.
Активний відпочинок у Вердонській ущелині © Marina VN / Shutterstock
Що подивитися
У 1997 році на території Вердонської ущелини було створено регіональний парк, в якому представлено третину всієї флори Франції. Та й місцева фауна вражає. До речі, у річці Вердон досі водиться форель, лосось, вугор та бичок, що приваблює сюди ще й рибалок. Крім природи, на увагу туристів заслуговують розкидані навколо мальовничі села та містечка з неповторним прованським колоритом.
Де знаходиться Вердонська ущелина і як до неї дістатися
Вердонська ущелина знаходиться на півдні Франції у Верхньому Провансі, неподалік Французької Рів’єри. Географічно воно є своєрідним кордоном між департаментами Вар та Альпи Верхнього Провансу. Як відправна точка для подорожі до каньйону найкраще підійде Кастеллан. Рейсові автобуси до нього ходять із Гренобля, Ніцци, Авіньйона. З Кастеллана до Горж дю Вердон ходить маршрутний автобус.
Якщо їхати машиною, варто пам’ятати, що гірські дороги вимагають особливої уважності, а погода тут змінюється досить різко.
