Безшабашне свято, всепроникні веселощі і тисячі мерців, що ожили, заполонили місто — нічого дивного. Це Мексика відзначає Dia de los Muertos (День Мертвих).
Все перевертається з ніг на голову. Ніч стане днем, цвинтар — найпопулярнішим місцем у місті, живі нарядяться мертвими, а померлі — оживуть.
Історично так склалося, що в Мексиці зовсім інше ставлення до смерті, ніж у звичній для нас Європі. Смерть їм не кінець, а продовження життя в іншому світі. Мертвих тут не поминають, а зустрічають із радістю. Адже це єдиний день, коли улюблені родичі, які покинули цей світ, можуть відвідати їх.
Dia de los Muertos: історія
Святкування Дня мертвих своїми традиціями йде ще до давніх ацтек і майя. Система їх вірувань була міцно пов’язана з ритуалами смерті та воскресіння. Ще до завоювання Мексики іспанцями ацтеки зберігали у себе вдома черепа родичів і використовували їх у символічних церемоніях.
Влітку протягом одного місяця влаштовувався розгул у вигляді низки кривавих жертвопринесень, тим самим віддавалася шана мертвим, потойбіччю і його покровительці — богині Міктлансіуатль.
Вже першим завойовникам Мексики здавалося, ніби ацтеки у своїх обрядах глузують із смерті. Ритуали вважали блюзнірськими. Корінне населення Центральної Америки примусово перетворювали на католицизм, але їх традиції було не так просто викорінити. Звичайно вдалося скасувати криваві жертвопринесення та скоротити місячний розгул до 3-х днів. Але замінити радість на скорботу, а череп (один із головних символів Day of the Dead) на хрест не вийшло.
Коли відзначається День мертвих у Мексиці
Язичницьке свято спробували максимально вписати у християнський канон. Раніше Dia de los Muertos відзначали на 9-му місяці ацтекського календаря, але його перенесли на 1-2 листопада, коли католики святкують День усіх Святих та День усіх покійних. Іноді відзначати його розпочинають раніше, 31 жовтня.
Dia de los Muertos — національне свято в Мексиці, тож ці дні вважаються вихідними, школи та підприємства не працюють.
- 1 листопада – День маленьких ангелів (Día de Angelitos), коли вшановують померлих дітей та немовлят.
- 2 листопада – власне сам Dia de los Muertos, коли згадують померлих дорослих.
Традиції Day of the Dead
За віруванням мексиканців вважається, що мертві продовжують жити в потойбічному світі — Міктлані, а смерть лише перехід від одного життя до іншого. І через рік після смерті померлі повертаються до своїх домівок, щоб відчути радість життя, побачитися з родичами та друзями, отримати те, що любили.
У великих містах Dia de los Muertos готуються за кілька місяців. У школах, інститутах та місцевих спільнотах починають виготовляти маски та костюми, ростові ляльки. Музиканти щодня репетирують. Малюється дизайн вівтарів, замовляються вантажівки свіжих квітів.
Вівтар та підношення
Вівтар із жовтих чорнобривців — це символічні двері між світами, які покликані допомогти душам побувати вдома. Саму квітку часто називають квіткою мертвих — flor del muerto. Вівтар має стояти у кожному будинку. В останні роки їх встановлюють навіть на площах, школах, магазинах та ресторанах, лікарнях, готелях та аеропортах.
До вівтаря покладаються подарунки: квіти, свічки, тамалі (страва з кукурудзяної муки), фрукти, іграшки для дітей, алкоголь для дорослих. Обов’язкові атрибути – вода, оскільки духів мучить спрага після подорожі, і спеціальний солодкий хліб мертвих (pan de muertos).
Жінки цілий день готують їжу, яку найбільше любили покійні. У будинках заправляється ліжко, де померлі могли б відпочити. Друзі та родичі збираються разом для радісної зустрічі із покійними.
Черепа, скелети та інше
Напередодні свята мертвих прилавки магазинів заповнюються мініатюрними черепами, скелетами та трунами, які виготовлені з шоколаду, глини або картону. На вітринах часто стоять пірамідками, віддалено нагадуючи ацтекські цомпантлі — стіни з черепів переможених, як символ нерозривної пари смерті-життя.
Черепи та скелети всюди: у вікнах, дверях, на вулицях, намальовані на одязі, стінах та асфальті. Часто вони посміхаються, виконані у яскравих життєрадісних кольорах. Вам навіть можуть подарувати череп або труну з вашим ім’ям, не дивуйтеся – це від щирого серця. Їх прийнято дарувати родичам та друзям. А діти взагалі можуть ласувати такими чупа-чупсами у вигляді черепів.
Калавера Катріна
Скелет, одягнений у багатий жіночий одяг з крислатим капелюхом, також один із незмінних символів Дня мертвих. Дехто вважає, що саме так мала б зараз виглядати богиня Міктлансіуатль. Але насправді цей символ прийшов з гравюри художника Хосе Гуадалупе Посади La Calavera de la Catrina (1913 рік). Художник прагнув показати, що багаті та успішні також схильні до смерті. Але так чи інакше, згодом образ Катрини міцно увійшов до атрибутики Дня мертвих.
Відвідування цвинтаря – кульмінація свята
Паркування біля цвинтаря зайняті на кілометри довкола, а люди стікаються до нього щільним потоком.
Могили упорядковують. Їх усипають пелюстками, вінками та букетами з жовтих чорнобривців, прикрашають свічками, приносять улюблену їжу та напої покійного, його фотографії. Тут же влаштовують пікнік та танці під музику маріачі.
Нічний похід на цвинтар — не сумна подія, а довгоочікувана зустріч із рідними, можливість провести з ними час, а заразом і повеселитися, добре поїсти та випити у колі рідних та друзів. Біля кожної могили сімейна ідилія. Чоловіки розмовляють, жінки метушаться біля закусок, старші родичі розповідають смішні історії з життя покійного, вбрані діти грають, а немовлята сплять на руках батьків.
Парад мерців
Проте традиція задушевних нічних посиденьок на цвинтарі швидше властива жителям невеликих міст і сіл. А ось у великих полісах дедалі частіше влаштовують справжній карнавал.
В Оахака де Хуарес Dia de los Muertos влаштовують з великим розмахом. Це місто танцюючих скелетів, яскравих черепашок, духових оркестрів та маріачі.
Пустельний удень місто ближче до ночі раптово заповнюється бродячими оркестрами. Класичні та народні інструменти створюють неймовірний музичний мікс мотивів, які й мертвого піднімуть із могили, а вже живих змусять танцювати всю ніч.
За оркестрами збираються довгі ходи ряжених і просто роззяв — це так звана компарса. Дивно, але така хода виникає спонтанно і не має чіткого маршруту, ні розкладу. Ви будь-якої миті можете приєднатися до танцюючого натовпу і в музичному безумстві нарізати кола по місту.
Карнавал проникає всюди. Але безумство, що очищає розум, піде з першими променями сонця 3 листопада, до наступного року.
Регіональні відмінності
У наш час розмах святкування Дня мертвих у деяких місцях Мексики затьмарює Різдво. Але традиції часто варіюються від регіону до регіону. Ми згадаємо про них лише коротко.
- В Оахака-де-Хуарес віддають перевагу карнавальним ходам.
- У долині Мехіко домінує прикраса вівтарів та будинків померлих.
- У місті Помуч ще дотримуються традиції більш характерні для доколумбової культури. Тут щороку ексгумують останки своїх близьких та очищають від плоті, а наступні роки й протирають. Наступне відео слабонервним не дивитися.
- У районі Тлахуак у м. Мексика зберегли сільські народні традиції. Саме тут ви зможете побачити один з найяскравіших цвинтарів.
- В Окотепеці влаштовують величезну кількість жертвопринесень. А від будинків, де за останній рік померли люди, до цвинтаря веде дорога устелена квітами.
Хелловін та День мертвих
Обидва ці свята проводяться практично одночасно, і на перший погляд мають багато схожого. І Хелловін, і День мертвих походять із ранніх культур і пізніше змішалися з християнством. Також обидва ґрунтуються на вірі в те, що у ці дні мертві повертаються у світ живих. Дуже схожа й атрибутика із символами смерті. Але цьому загальні риси закінчуються.
Хелловін — це скоріше страх смерті. Свято рясніє негативними персонажами: демонами, відьмами, вампірами, зомбі і так далі. Маски надягають, щоб злі духи прийняли живих за своїх і не завдали їм шкоди.
А День мертвих — це скоріше любов до близьких, радість зустрічі з померлими, їхнє шанування. У Dia de los Muertos смерть – це те, що треба відзначати, а не боятися.
