Бутан
Бутан – екзотичне східне королівство, яке відкрилося для зовнішнього світу лише 1972 року. Це високогірна країна з усміхненими жителями, непростим кліматом, гострими стравами та сотнею буддистських святинь. Сюди не можна приїхати просто так і коли заманеться — лише з групою та з дозволу туроператора. Саме тому Бутан досі залишається маловідомим напрямом для туризму, оповитим таємницями та легендами.
Загальна інформація
Географія Бутану
Бутан – невелике азіатське королівство, розташоване на південному схилі Великих Гімалаїв. Воно причаїлося між Індією та Китаєм.
Бутан вважається однією з найбільш важкодоступних країн світу через його складний рельєф. У країні, площею трохи меншою за Словаччину, перепад висоти становить 6840 метрів. Досі триває суперечка, яка ж вершина є найвищою — Кула-Кангрі чи Канкар-Пунсум. Складнощі пов’язані з нечіткістю кордонів з Китаєм та різницею вимірів з боку бутанців та китайців. Так чи інакше, висота цих гір становить близько 7550 метрів. Загалом у Бутані налічується 19 вершин-семитисячників.
У країні є гірські річки, що з’явилися внаслідок танення льодовиків, які займають 10% території країни. Усі вони утворюють чотири річкові системи — Дрангме, Пуна-Цанг, Ванг-Чу та Торса (Амо) та несуть свої води до сусідньої Індії. Чорні гори у центральній частині Бутану є природним вододілом. Також у королівстві є високогірне озеро Тортормі та безліч невеликих водосховищ.
Центральна частина держави вкрита лісами, а південна відрізняється своїми родючими землями і масштабними джунглями, де мешкають тигри, леопарди і навіть слони.
Бутан ділиться на чотири дзонгдеї (Західний, Центральний, Південний, Східний), до складу яких входять 20 дзонгхагів. Вони, у свою чергу, поділяються на дунгхаги та гевоги.
Куди податися і що подивитися в Бутані
Тхімпху
Тхімпху. Столиця та найбільше місто Бутану. Туристів у ньому приваблює, передусім, Фортеця благословенної релігії (Трашинчхо-дзонг). Вона була побудована в 1216 як буддистський монастир, де проживали 2000 ченців. У середині минулого століття храм відновили після пожежі та розмістили в ньому уряд та робочий кабінет короля. Ще одна визначна пам’ятка – Меморіальна ступа Тхімпху-Чортен – важливий релігійний об’єкт не лише столиці, а й усієї країни. Його звели 1974 року, на згадку про третього короля Бутану. Чортен виконаний у стилі Тибету, у вигляді класичної ступи з вівтарем. За традицією, щоб виконалися всі бажання, ступу потрібно обійти за годинниковою стрілкою, при цьому не забуваючи крутити колеса молитов.
Пхунчхолінг
Пхунчхолінг. Друге за величиною місто Бутану, на кордоні з Індією, через яке проходить єдине в країні шосе, що з’єднує ці дві країни. Більшість населення у Пхунчхолінгу становлять індійці. Саме тут було відкрито перше у країні поштове відділення. На відміну від інших міст, у ньому найсучасніша архітектура — без монастирів та дзонгів. Пхунчхолінг славиться своїм центром розведення крокодилів Amo Chuu. Причому їх вирощують не для комерційної вигоди, а для збереження популяції цих рептилій. Дорослих особин із центру випускають на волю.
Паро
Паро. Це єдине місто в Бутані, де є міжнародний аеропорт — одне з найважче у світі. Паро – великий релігійний та культурний центр королівства. Головна буддистська святиня Бутану – високогірний монастир Гніздо тигриці. Він розташований на висоті 3000 метрів, на стрімкому схилі і складається з семи храмів та чернечих хатин. Дістатися до нього можна лише пішки, або до половини шляху проїхати конем, а потім все одно підніматися самостійно. Гніздо тигриці було знищено пожежею у 1998 році та відновлено лише у 2005. Цей храм є одним із небагатьох монастирів, відкритих до відвідин.
Пунакха
Пунакха. Стара зимова столиця, розташована в долині річки Вангду. Місто відрізняється м’яким кліматом, із субтропічними рослинами — бананами, апельсинами та кактусами. Тому тут розташована зимова резиденція глави бутанського буддизму Дже Кемпо. У місті є свій монастир – Пунакха-дзонг. Він стоїть біля злиття двох гірських річок — Мо-Чу та Пхо-Чу. Через річку Мо-Чу проходить пішохідний міст, який зустрічає туристів на під’їзді до храму. У Пунакха-дзонзі розташовані велике дерево бодхі, традиційна ступа Тибету, бібліотека з 108 томами Канджура (тибетський канон, написаний золотими літерами) і мавзолей засновника королівства Бутан.
Джакар
Джакар. Ще один великий релігійний центр, де знаходиться старовинний храм, збудований у VII столітті – Джамбей-лакханг. За легендою, цар Сонгцен Гампо наказав збудувати за один день 108 монастирів, щоб пригвоздити до землі всі частини тіла демониці, яка закривала собою Тибет та Гімалаї, тим самим заважаючи поширенню буддизму. Також у Джакарі варто уваги монастир Курджей-Лакханг, де зберігся відбиток тіла знаменитого гуру Падмасамбхави. Цей комплекс складається з трьох малих королівських монастирів та великого чортена.
Що врахувати, вирушаючи до Бутану
- Бутан виступає проти масового туризму, з метою збереження своєї особливої культури та довкілля. Він контролює потік іноземців, щоб не допустити навантаження туристичних можливостей країни. Потрапити сюди як самостійний турист неможливо. Поїздка заздалегідь узгоджується з бутанськими туроператорами, які бронюють житло, забезпечують харчування та супровід гіда. При цьому кожен приїжджий (крім жителів Індії, Бангладеша, Мальдівських островів) повинен заплатити спеціальний збір – 250 $ на день у березні, квітні, травні, вересні, жовтні та листопаді і 200 $ на день – в інші місяці. Максимальний термін перебування у Бутані – 15 діб.
- У Бутані заборонено продаж тютюнової продукції, але іноземці можуть курити сигарети, які привезли із собою. Це можна робити лише у спеціально відведених місцях, інакше потрібно буде сплатити штраф.
- Як і у всій Азії, у Бутані готують досить гострі страви. Найпоширеніше – емо датші. Це пряна вогненна суміш із сиру та перцю чилі. Найпопулярніші напої – маслянистий чай черенгма, рисове пиво та домашні настоянки.
- При відвідуванні монастирів варто одягати одяг, який закриває шию, коліна, плечі та лікті. Всередину не можна заходити у взутті, тому варто прихопити із собою пару теплих шкарпеток, щоб не замерзли ноги на холодній підлозі. Обходити ступи потрібно лише за годинниковою стрілкою.
- Для в’їзду до Бутану не потрібна вакцинація. Але все-таки не зайвим буде зробити щеплення від поліомієліту, правця, тифу, холери та гепатиту А. Також можна пропити курс препаратів проти малярії.
Найкращий час для відвідування Бутану
Клімат Бутану відрізняється залежно від висоти над рівнем моря. У східних, центральних та західних районах країни панує континентальний клімат. Влітку повітря прогрівається до +26°C, а взимку температура може опускатися до -6°C. На півдні країни клімат спекотний та вологий, річна температура становить +15…+30°C. Влітку показники в долинах можуть сягати +40°C.
Рівень опадів залежить від району. Так, у північній частині Бутану в рік випадає близько 40 мм, а на півдні ця цифра може досягати 7800 мм. Сухий сезон триває з грудня до березня. Мусонні дощі йдуть з липня до вересня.
