Ганновер
Це місто, наче жива ілюстрація до казок братів Грімм – фахверкові будинки, церковці з червоної цегли, замки, бруківки. На деяких вуличках здається, що хтось перевернув сторінки історії назад, на пару-трійку століть і ось-ось попереду з’являться вершники в довгих плащах або карета з дамами в бальних сукнях. Зробиш ще два десятки кроків, повернеш за кут і розумієш, що Ганновер, це сучасне ділове місто з солідною репутацією, яке щороку збирає на свої виставки мільйони бізнесменів. А ще, це дуже зелене місто, з величезною кількістю паркових зон, скверів та лісів, де на вулицях можна запросто побачити білку або їжачка. Ганновер належить до тих міст, які поступово проникають у серце і залишаються там надовго.
Райони Ганновера
Ганновер найчастіше ділять на Старе та Нове місто. Старий, з небагатьма будівлями, що збереглися після війни, представляє для туристів найбільший інтерес, хоча безліч визначних пам’яток є і в новій частині міста. У Ганновері 13 адміністративних районів та 49 – історичних.
Визначні місця Ганновера
Незважаючи на те, що місто дуже сильно постраждало під час війни, тут вдалося зберегти чи відновити чимало пам’яток – Ринкова церква, церква св. Егідія, Нова та Стара ратуші, площа Кріпці, будівля міської опери, сади Херренхаузен, зоопарк.
Населення Ганновера
87% мешканців Ганновера – німці. Найбільш численною діаспорою у місті є турки, останнім часом зростає також кількість мігрантів із країн Азії та Африки. Що стосується ґендерного співвідношення, то, як і в більшості міст Європи, кількість жінок перевищує кількість чоловіків. Незалежно від статі, всі жителі Ганновера славляться своєю пунктуальністю та педантичністю, а також повагою до закону. Щодо віросповідання, то 28,5% ганновірців є євангелістами, 12,5% – католиками, а переважна більшість взагалі не належить до якоїсь великої конфесії.
Коротка історія
Перша згадка про місто в літописах відноситься до 1150, коли герцог Генріх Лев побудував замок на лівому березі річки Лайне. Звідси й почалася назва Ганновер, яка з старонімецької мови перекладається – “на високому березі”. Вдале місце розташування на перетині торгових шляхів досить швидко зробило його центром торгівлі, де навіть почали карбувати власні гроші.
1241 року Ганновер отримав Магдебурзьке право, а 1386 року вступив до Ганзейського союзу, хоча єдиним внеском міста у міжнародну торгівлю було… пиво. Найчисленнішим станом у Ганновері було купецтво, що впливало призначення і бургомістра і міської ради, практично керуючи містом. У 1626 році тут, як і в багатьох інших містах Європи, лютувала чума, від якої загинуло близько третини населення. З 1814 по 1866 місто було столицею Королівства Ганновер.
Але незабаром воно припинило своє існування в результаті австро-пруссько-італійської війни і місто стає частиною Пруссії. Це стало періодом економічного розквіту – розвивається машинобудування та металургія, почав працювати перший у країні конвеєр, винайдено грамофон, самохідний пожежний екіпаж.
Під час 2-ї світової війни Ганновер був практично стертий з лиця землі в результаті обстрілів і бомбардувань. Загинуло багато історичних пам’яток, але, в результаті, світ дізнався про “Ганноверське диво” – новаторську концепцію відновлення міста. Це стало періодом економічного розквіту – розвивається машинобудування та металургія, почав працювати перший у країні конвеєр, винайдено грамофон, самохідний пожежний екіпаж.
Найкращий час для поїздки в Ганновер
Клімат міста м’який, помірний, тому їхати сюди можна будь-якої пори року. Взимку температура дуже рідко знижується до -10 ºС, зазвичай стовпчики термометрів фіксуються в районі 0 º. До того ж, Різдво в Ганновері справді казковий час. Літо може бути дощовим, але опади рідко бувають тривалими. А довгий світловий день, якнайкраще підходить для огляду архітектурних та природних пам’яток. Навесні зелене та квітуче місто особливо прекрасне. Найбільша кількість туристів у Ганновер приїжджають із травня по вересень.
Що потрібно зробити туристу в Ганновері
- Прогулятися “Червоною ниткою”. Це спеціальний маршрут для туристів, який дозволяє їм самостійно ознайомитись із основними пам’ятками Ганновера. Наслідуючи вказівники, нанесені прямо на тротуарах Старого міста, вдасться побачити оперний театр, кілька храмів, садово-парковий комплекс, знамениту “Розу вітрів” на головній площі міста, статуї та просто цікаві старі будівлі. Початок маршруту, завдовжки близько 4-х кілометрів, біля головного вокзалу. Щоб повністю пройти ним, знадобиться близько 2,5 години. Але це, якщо всі визначні пам’ятки оглядати швидко – у деяких обов’язково варто затриматися!
- Варто зупинитися та дуже уважно оглянути церкву св. Егідія, побудована у 1347 році. Будівля була частково зруйнована під час війни, залишилися лише дзвіниця та частина каркасу. Відновлювати його повністю не стали, залишивши в такому вигляді для того, щоб воно нагадувало про ті жахливі часи. Усередині знаходиться дзвін, який було передано в дар Ганноверу Хіросимою.
- Зайти в ще одну дуже гарну церкву – Ринкову. Це головна лютеранська церква міста. Вона була збудована у 14 столітті і теж дуже серйозно постраждала під час війни. Її відновлення тривало близько 10 років і сьогодні вона є однією з найцікавіших пам’яток Ганновера. Висота західної вежі разом зі шпилем майже 100 метрів. На дзвіниці – 11 дзвонів, найбільший із них важить 10 тонн, а найстаріший був відлитий у 1650 році. Вівтар церкви взагалі є артефактом, оскільки зберігся з 1480 року. Перед Різдвом на площі біля Ринкової церкви відбуваються ярмарки, які вже стали традиційними.
- Оглянути Стару та Нову ратуші. Так, у Ганновері їх дві! Стара виявилася малою для зростаючого міста, всі чиновники там просто не містилися, тому довелося будувати нову будівлю. Але воно, дуже гармонійне, стилізоване під середньовіччя. Там же представлені панорами Ганновера у різні періоди його історії, у тому числі й у післявоєнний період. Вхід до ратуші вільний. Варто також піднятися на оглядовий майданчик на незвичайному ліфті, який їде під кутом.
- Погуляти площею Кріпці, зайти в кафе, під тією ж назвою, яка працює тут з 1869 року. Призначити побачення у годинника, вік якого теж перевалив далеко за сотню років. До речі, тут завжди багато наречених. У Ганновері є традиція – весільний кортеж має простояти під годинником довше 5 хвилин, тоді на подружжя чекає довге і щасливе життя.
- Доторкнутися живої природи можна у садах Херренхаузена. Оглянути їх за один день, звісно, не вдасться, але побувати тут треба обов’язково. Вони розкішні. Виділити час для походу до зоопарку теж варто обов’язково. Це один із найкращих зоосадів Європи.
- Зробити селфі зі смішними товстушками – незвичайними скульптурами Нікі де Сен-Фаль, створеними нею до однієї з виставок. Вони тепер теж стали своєрідною “візиткою” Ганновера, хоча спочатку жителі сприйняли їх “в багнети” і навіть виходили на акції протесту проти такої “прикраси”. На вулицях міста взагалі дуже багато дивних та дивовижних пам’яток, а також інсталяцій, гідних селфі.
