Путівник Канарськими островами: що подивитись, корисні поради

Зміст

Канарські острови

Усі 13 островів Канарського архіпелагу створено завдяки вулканічній активності. На деяких із них ці вогняні гори досі не заснули, підігріваючи ґрунт зсередини. Кожен острів може похвалитися тільки йому властивими рослинами-ендеміками, унікальними пейзажами та найцікавішими природними заповідниками. Будь-яке село, від двох столичних міст до маленьких рибальських сіл, дуже акуратно вписано в навколишній ландшафт. Тут майже не будують навмисне сучасних будівель, щоб наголосити на красі архітектурної спадщини епохи конкістадорів. Пляжі островів покриті чорним та білим піском. А жовті дюни сюди приніс вітер Харматан із серця спекотної Сахари. І є великий ризик, що прилетів відпочити на тиждень, захочеться залишитися тут назавжди.

Географія

Канарські острови розташовані у східній частині Атлантичного океану. Від них до північно-західного узбережжя Африки всього 150 км. Батьками архіпелагу стали вулкани. Він складається з 7 великих островів (Тенерифе, Гран-Канарія, Ла-Пальма, Ла-Гомера, Ель-Йерро, Лансароте і Фуертевентура) і 6-ти — зовсім маленьких. Серед останніх живемо тільки один – Грасіос.; По воді острова межують з Кабо-Верде та Мадейрою. Найближчі сусіди на материку – Марокко та Західна Сахара.

Острови архіпелагу покривають згаслі вулкани. Але є й такі, які тільки сплять. До них відноситься і пік Тейде на Тенеріфе (3718 м) – найвища гора Іспанії. Незвичайна геологічна будова, особливості клімату та повна відсутність річок сформували унікальну екосистему Канарських островів. 36% території архіпелагу належать до заповідних зон.

Міста та курорти Канарських островів

Для опису острова Тенеріфе чудово підходить слово “най”. Найкрупніший. Найбільш густонаселений. Найбільш відвідуваний туристами (від 4 до 6 мільйонів гостей на рік). На його території розташовано цілих 12 природних зон. На схилах вулкана Тейде розкинувся Національний природний парк Тено. На західному узбережжі панують скелі Лос-Хігантес. За кількістю та різноманітністю пляжів Тенеріфе обганяє всіх своїх побратимів по архіпелагу. Поціновувачі комфорту полюблять Лас-Тересітас. Ель-Больюльйо та Ель-Анкон зачаровують дикою красою. А вітряні Монтанья Роха та Фаньябе приваблюють кайтсерферів та віндсерферів з усього світу. Столиця острова та провінції — Санта-Крус-де-Тенеріфе — місце проведення наймасштабнішого та найколоритнішого карнавалу в Іспанії. Ла-Оротава — місто в однойменній долині, яке збудували конкістадори ще 1502 року. Будинки з кольоровими фасадами та різьбленими балконами потопають у зелені виноградних лоз та плодових дерев. Коста Адехе і Плайя-де-Лас-Амерікас – наймодніші та найгучніші курорти Тенеріфе. Останній славиться своїми нічними розвагами в районі Веронікас.
На острові Гран-Канарія мешкає майже половина населення архіпелагу. А ще тут знаходиться друге столичне місто та адміністративний центр провінції – Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія. Він славиться своїми шикарними пляжами, розкішними готелями та красивою архітектурою історичних районів Ла-Вегуета та Тріана. А найкращі вечірки на острові влаштовують у частині міста під назвою «Меса-і-Лопес». Сан Агустін – зовсім інший курорт. Сюди приїжджає солідна публіка, щоби зайнятися своїм здоров’ям у найбільшому центрі таласотерапії в Європі — Талассо Глорія. Маспаломас-Коста-Канарія – туристична зона на півдні острова. Вона складається з курортів Маспаломас, Плайя-дель-Інглес, Сан-Агустін та Мелонерас. Її козирі – чудово розвинена інфраструктура і приголомшлива природа. Тут знаходиться одна з головних визначних пам’яток Гран-Канарії – природний заповідник Дюни Маспаломас. Ще одне особливе місце на острові — гарна ущелина Барранко де Гуайадек, з вирубаними в скелях доісторичними будинками-печерами.
Ла-Пальма – найзеленіший з усіх островів архіпелагу. Його столиця – Санта-Крус-де-Ла-Пальма – невелика за розміром, але може похвалитися багатим історичним минулим. Вона була заснована у 1493 році. Тут знаходиться незвичайний музей острова — точна копія корабля «Санта Марія», яким подорожував Христофор Колумб. Через скелясту берегову лінію, на Ла-Пальма не так багато пляжів. Але ті, що є, прекрасні. Найбільший із них — Пуерто-Наос. За чистоту та кращу інфраструктуру він відзначений Блакитним прапором. Гірські пейзажі Ла-Пальма ідеальні для хайкінгу. Та й весь острів – чудова приманка для любителів активного відпочинку. Сюди з’їжджаються дайвери, парапланеристи та маунтінбайкери. А ще, як це не дивно – любителі астрономії. Все тому, що у національному парку Кальдера де Табурієнті на висоті 2, 4 км знаходиться обсерваторія Роке-де-лос-Мучачос. Південна частина острова – справжній центр виноробства. Тут спить вулкан Тенегія. На його схилах і зростають виноградні лози.
На Ла-Гомера прагнуть ті, хто хоче відпочити від галасу багатолюдних курортів. Сюди можна за годину дістатися від Тенеріфе на поромі. І пришвартуватись у порту міста Сан-Себастьян-де-ла-Гомера, як колись це зробив Христофор Колумб перед відкриттям Америки. У будинку, де жив великий мандрівник, міська влада відкрила невеликий музей. Національний парк Гарахонай займає 10% території острова. Тут, у вологих лаврових лісах, збереглося багато рослин-ендеміків. Один із найкращих видів на Ла-Гомера відкривається з майданчика Пальмарехо. Звідси чудово можна розглянути величну ущелину Вальє-Гран-Рей. Його схили посипані терасами, світлими будиночками з яскравими дахами та пальмовими оазами. У північній частині острова, на скелястій скелі, влаштувалося мальовниче містечко Агуло. А над ним знаходиться Мірадор-де-Абранте — ресторан та оглядовий майданчик зі скляними стінами та підлогою. Він буквально нависає над прірвою 625 метрів. Особлива визначна пам’ятка острова – скеля Лос-Органос. Її можна побачити лише з моря. Багато стовпів застиглої колись магми здіймаються на 800 м з води. Здалеку це справді схоже на величезний орган.
Лансароте – Стародавній острів трьохсот вулканів. Їхні темні піки та лавові поля роблять пейзажі Лансароте абсолютно інопланетними. А ще, цей острів унікальний тим, що в другій половині XX століття він весь став величезною творчою майстернею для Сезара Манріке. Геніальний скульптор, художник та архітектор як полотно використовував ландшафти Лансароте. У гротах вулканічних печер Хамеос-дель-Агуа їм було збудовано концертний зал, підземний ресторан, тропічний сад із озером та науковий центр. На півночі острова, у селищі Гуатіса, знаходиться Парк кактусів. Тут, на темних кам’янистих терасах, висаджено близько півтори тисячі видів цих рослин. Неподалік розташований оглядовий майданчик Мірадор-дель-Ріо, вбудований у стрімку скелю. Звідси видно просто чарівні краєвиди. Міжнародний музей сучасного мистецтва Лансароте збудовано Сезаром Манріке на руїнах замку Сан-Хосе. Окрім оригінальних архітектурних рішень та пізнавальних експозицій, на гостей тут чекає елегантний ресторан з видом на порт Арресіфе. А справжні природні скарби острова – пляжі бухти Папагайо та Національний парк Тіманфайя.
Ель-Йерро – дивовижний і багатоликий острів. Будь-який мандрівник буде здивований тим, як швидко пейзажі тут змінюють один одного. Пустельні пагорби та густі ліси, суворі скелі та мальовничі плато, зелені поля та пишні виноградники. З 2000 року острів та його прибережні води оголошено біосферним заповідником під захистом ЮНЕСКО. А важлива позиція його мешканців — збереження природної краси Ель-Йєрро. Тому тут обмежене будівництво, використовуються відновлювані джерела енергії та зовсім немає штучних пляжів. Та вони й не потрібні, адже заховані між скелями природні басейни просто прекрасні. У долині Ель-Гольфо знаходяться наймальовничіші з них Ла-Масета, Чарко Лос-Саргос і Чарко Азул. А оцінити чудовий вид на долину можна з оглядового майданчика Мірадор-де-ла-Пенья, збудованого Сезаром Манріке. Ель-Єрро – просто скарб для дайверів. Тут знаходяться 46 чудових локацій для занурень. Найпопулярніша – територія морського заповідника Ла-Рестинга. Сільський парк Фронтера дуже схожий на зачарований ліс. Тут зростають пригнуті до землі ялівці, висотою до 8 метрів. Вони вважаються символом Ель-Єрро.
Усю територію острова Фуертевентура визнано ЮНЕСКО біосферним заповідником світового значення. А ще завдяки постійним вітрам він просто створений для віндсерфінгу. Щорічно на пляжі Сотавенто проводиться чемпіонат світу з цього виду спорту. Райони Морро-дель-Хабле та Плая-де-Корралехо популярні у любителів глибоководної риболовлі. Для дайвінгу чудово підходять води протоки між островами Фуертевентура та Лобос. А найкрасивіші краєвиди варто пошукати у природному парку Корралехо. Він відомий своїми мальовничими дюнами. Пляжі Корралехо-Дюнс та Ла-Кала-де-Котільйо дуже популярні у нудистів. Неподалік розташований вулкан Монтанья-Роха. З його вершини відкриваються розкішні панорамні краєвиди. Курортне місто Корралехо славиться чудовим пляжем, аквапарком Баку та бурхливим нічним життям. Півострів Хандія та його пляжі з білим піском – чудове місце для неспішного відпочинку. Село Бетанкурія колись було столицею острова. Білі будиночки з яскравими дахами сховалися прямо в кратері вулкана. Тут збереглося багато пам’яток архітектурних часів конкісти.

Коротка історія

До приходу на Канари європейців, острови були заселені корінним народом — племенами гуанчів (II в. е.). В Античну епоху тут побували фінікійці та греки. Вважається, що саме в цей час архіпелаг і отримав свою назву. У перекладі з латинського воно означає “Собачі острови”.

У 1344 році ця територія була подарована Кастилії Папою Клементом VI. Активна їх колонізація розпочалася 1402 року французом Жаном де Бетанкуром. Але племена, що живуть на Тенеріфе, намагалися чинити опір захопленню їхніх земель. Через 2 роки кастильський король Генріх III проголосив Жана де Бетанкур королем Канаров. А в 1495 іспанці остаточно придушили опір гуанчів і повністю колонізували архіпелаг.

Після відкриття Америки Колумбом, Канари перетворилися на важливий транзитний пункт на шляху зі Старого світу до Нового. Тут почалися активне виробництво та торгівля тростинним цукром, а також міцним вином – мальвазією. Вигідне географічне становище островів століттями провокувало безліч битв них. Але зрештою — архіпелаг залишився під керівництвом Іспанії.

У 1821 році острови набули статусу провінції Іспанії. Столицею було призначено Санта-Крус-де-Тенеріфе. У 1927 році суперництво між двома найбільшими містами архіпелагу призвело до його поділу на дві провінції. І Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія також став столицею.

Перша та Друга світові війни, а також диктаторський режим Франка підірвали економіку островів. Але в 60-х роках минулого століття було прийнято рішення фінансово стимулювати розвиток тут туристичної сфери.

1982 року архіпелаг був визнаний автономною областю Іспанії, а 1995 — членом Євросоюзу. Туризм на островах залишається основним сектором економіки. Але забудова та розвиток інфраструктури проводяться дуже акуратно. У пріоритеті – збереження унікальної екосистеми архіпелагу.

Що потрібно зробити туристу на Канарських островах

Дослідити вулкани на острові Тенеріфе. Спуститися в кратер Тейде (третього за величиною у світі). Або вивчити Куева-дель-В’єнто – найбільшу систему лавових труб у Європі. Вони утворені виверженням вулкана Піко В’єхо.
Знайти собі улюблений пляж на Канарських островах. Усі вони дуже різні. Але при цьому абсолютно прекрасні від оксамитових жовтих пісків південного узбережжя Гран-Канарії до кам’янистих природних басейнів Ель-Йерро.
Приборкати хвилі Атлантичного океану на віндсерфі або кайте. Для цього чудово підходять вітряні береги Фуертевентура та Лансароте.
Побачити унікальний наскальний розпис у Музеї та археологічному парку Куева Пінтада на Гран-Канарія. До приходу іспанців тут була столиця древнього королівства гуанчів. Шість гротів печери зберегли рідкісні свідчення про побут та звичаї зниклого народу.
Покуштувати традиційні канарські страви з м’яса та риби, приготовані на вогні із жерла вулкана. Їх подають відвідувачам ресторану «Ель-Дьябло» у Національному парку Тіманфая на Лансароті. Це сюрреалістичний будинок з величезними панорамними вікнами посеред вулканічної пустелі.
Підкорити найвищу точку острова Ла-Пальма – Роке-де-лос-Мучачос, щоб «скупатися» у морі хмар. З собою варто взяти теплий одяг та фотоапарат, щоб, з настанням темряви, сфотографувати неймовірне зоряне небо над гірським піком.
Зняти номер у найменшому готелі на планеті – “Пунта Гранде”, що на лавій косі острова Ель-Йерро. На першому поверсі цього «малютка» розташований чудовий рибний ресторан, а на другому — всього 4 затишні номери.
Вирушити на екскурсію в реліктовий ліс Монтеверді на Тенеріфе. Листяні дерева, що панували на Землі ще в Крейдовий період, ростуть тільки тут.
Взяти напрокат яхту в одній з марин Тенеріфе, Гран-Канарія чи Ла-Гомера. І побачити красу островів зовсім інакше — з моря.

Найкращий час для поїздки на Канарські острови

Кліматична зона архіпелагу – Північний тропік. На узбережжі островів завжди тепло завдяки Гольфстріму. Коливання температури повітря на канарських пляжах з кінця весни і до середини осені перебувають у межах +22-27°C, решта часу – +17-21°C. А океан тут завжди теплий (+20 ° C і вище).

Східна частина архіпелагу (Фуертевентура та Лансароте) — більш посушлива. Вітер Харматан приносить сюди «подарунки» із Сахари — спеку та пісок. Температурні показники узбережжя гористих островів Тенеріфе, Ла-Пальма та Гран-Канарія не опускаються нижче +17°С цілий рік. А у горах може лежати сніг навіть у червні.

Високий сезон на архіпелазі триває з липня до жовтня. Але на лютий-березень припадає ще одна хвиля відпочиваючих. Вони з’їжджаються на карнавал у Санта-Крус-де-Тенеріфі.

У січні на архіпелазі проводиться Міжнародний музичний фестиваль. Концерти відбуваються у всіх значних містах островів. За тією ж схемою у жовтні проводиться Masdanza — Міжнародний фестиваль сучасного танцю. А у листопаді з марини Гран-Канарія стартує щорічна трансатлантична регата.