Путівник по Трінідаду: що подивитись, корисні поради

Зміст

Тринідад

Острів Тринідад знаходиться в теплих водах Карибського моря і є частиною республіки Трінідад та Тобаго. Це райський куточок, де в незайманій природі мешкають рідкісні представники флори та фауни, прекрасні пляжі приваблюють білосніжним піском, а теплі бірюзові води приваблюють багатим підводним світом. Нечисленні міста острова цікаві неповторним колоритом – переселенці з різних країн принесли свою культуру сюди. Старовинні колоніальні споруди гармонійно доповнюються хмарочосами, що упираються у хмари. Туристи приїжджають сюди відпочити на розкішному узбережжі, здійснити захоплюючі подорожі національними парками та заповідниками, насолодитися дивовижними стравами місцевої кухні та побачити незвичайні місцеві пам’ятки.

Географія

Тринідад – острів материкового походження. Він розташований у південній частині Карибського моря, за 11 км від північно-східного узбережжя Венесуели. Від Південної Америки його відокремлюють протоку Бокас-дель-Драгон, затоку Парія і протоку Бока-де-ла-Сьєрпе. Головна особливість острова – гірський хребет на півночі, який є продовженням Андських гір у Венесуелі. Найвища точка – гора Аріпо (940 м). Її підкорення не важко навіть для новачків. Серед зелених пагорбів, у районі північного хребта, є багато красивих водоспадів.

На півдні Тринідада розташовуються грязьові вулкани та мангрові ліси. Найбільша водна артерія – річка Ортуар.

Міста та курорти острова Тринідад

Порт-оф-Стейн – столиця республіки Трінідад і Тобаго, його політичний, економічний та культурний центр. Це приємне місто, в якому архітектура несе відбиток колоніальної спадщини та змішування культур. Тут на одній вулиці можуть розташовуватися храми різних конфесій, а поряд з ними височіє хмарочос. Місця для відпочинку та розваг у готелі, що влючають у себе Королівський ботанічний сад, зоопарк Емпауер-Веллі, Національна академія театрального мистецтва, замок Stollmeyer, торгово-розважальний центр MovieTone.
Чагуанас – сільськогосподарський та туристичний центр, який славиться своїми колоритними ринками з відмінною продукцією. Це найдавніше місто в Південній Америці. Європейці тут оселилися ще до появи на острові іспанських колоністів. Довгий час він був відомий як центр вирощування цукрової тростини. На околицях Чагуанаса знаходиться місцевість, яка називається «тринідадський Ганг». Тут, у водах затоки Парія, проходять жертвопринесення та ритуальна кремація за всіма канонами індуїзму. Найвідоміша місцева визначна пам’ятка – білий мармуровий храм Ватерлоо. Також цікава колоніальна архітектура старовинних котеджів. Всесвітню славу місту приніс його уродженець — Відьядхара Сураджпрасада Найпола — лауреат Нобелівської премії з літератури (2001 рік).
Сан-Фернандо – індустріальний та комерційний центр острова, який зачаровує колоніальною архітектурою, первозданною красою природи та чудовими пляжами. Він розташований на схилах двох пагорбів – Сан-Фернандо та Олександр Хілл. З останнього, за хорошої погоди, можна побачити венесуельський берег. А на іншому пагорбі розбитий один із найкращих парків острова, де в природних умовах мешкають рідкісні тварини. У передмісті є унікальна пам’ятка – асфальтове озеро. Місто славиться своїми ресторанами, а найпопулярніша страва тут – запечена акула.
Сент-Джозеф — перше місто, яке було засноване на острові європейськими колонізаторами. Він залишався його столицею до 1783 року. Поселення неодноразово зазнавало нападів і було спалено. Нині це чарівне містечко із цікавою колоніальною архітектурою. Однією з головних визначних пам’яток є красива мечеть Мохаммед Аль-Джинна. Її мінарети видно навіть із інших населених пунктів острова. Всього за 8 км від Сент-Джозефа розташовується найбільший водоспад — Маракас (висота падіння води 91 м).

Коротка історія

Острів Тринідад населяли індіанці араваки. Але в 1498 його відкрив Христофор Колумб – іспанці поневолили корінне населення або переселили в інші американські колонії. Спроби освоїти нові землі не мали успіху — корисних копалин тут не знайшли, а тютюн і какао на його бідних землях не зростали. Перше поселення білих людей на Тринідаді заснували лише 1592 року. Ще два століття іспанські колонізатори безуспішно намагалися отримати тут прибуток. Після цього вони покинули колонію, і вона перейшла під юрисдикцію британської корони.

1830 року скасували рабство. В результаті виникла потреба у працівниках на бавовняних та цукрових плантаціях. Тому на острів стали прибувати наймані робітники з Індії, Португалії, Китаю, Франції та Англії. Їхні нащадки тепер становлять місцеве населення.

1962 року острів отримав незалежність від Сполученого королівства Великобританія.

У сучасному Тринідаді домінуюча галузь економіки — нафтова. Тут видобувають та переробляють чорне золото. Крім того, на острові є родовища природного газу, вугілля, гіпсу, залізняку та вапняку. Туризм також становить значний сектор економіки.

Що потрібно зробити туристу в Трінідаді

Побачити червоний ібіс у пташиному заповіднику Кароні Болотний. Ця симпатична пташка є національним символом держави Тринідад і Тобаго. Крім неї, тут мешкають близько 100 видів птахів. У заповіднику облаштовані оглядові майданчики, звідки можна спостерігати за пернатими та його мешканцями.
Побувати на найбільшому у світі асфальтовому озері Піч-Лейк. Воно знаходиться поблизу населеного пункту Ла-Брея (передмістя Сан-Фернандо). Унікальне озеро було відкрито у 1595 році. Бітуму одразу знайшли застосування – їм осмоляли дерев’яні обшивки кораблів. Щорічно визначну пам’ятку відвідує близько 20 тис. туристів. Піч-Лейк має цікаву особливість — воно поглинає предмети, а через тривалий час їх піднімає на поверхню. Таким чином, озеро підняло зі своїх надр дерево, якому було 4 тис. років.
Зайнятися водними видами спорту. Тут є можливість захопитися віндсерфінгом, катанням на вітрильниках, сноркелінгом, параглайдингом. А чудові коралові рифи поблизу острова приваблюють сюди любителів дайвінгу.
Поніжитися на найкращих пляжах, якими славиться Трінідад. Насамперед до них належать: Маракас Бей, Лас-Куельвас та Тайріко Бей.
Вирушити в похід до одного із чудових водоспадів Тринідаду. Найпопулярніші – Маракас, Хабіо, Сомбассон, Парія. Екскурсія займає 2-3 години, під час якої відкривається вся краса тропічного лісу та його мешканців.

Найкращий час для поїздки в Трінідад

Острів Тринідад знаходиться у субекваторіальному кліматі. Для нього характерні два сезони: сухий – з січня до травня і вологий – з червня по грудень. Найхолодніші місяці на острові — січень та лютий. У цей час середня температура повітря становить близько +20°C. Найспекотніші — квітень, травень та жовтень. Стовпчик градусника нерідко досягає позначки +32°C. Відвідування Тринідаду можна приурочити до одного з барвистих заходів острова. У листопаді тут відбувається джазовий фестиваль. А в лютому, перед Великим постом, настає час відомого Карибського фестивалю.