Бразильська кухня – найвишуканіша в Південній Америці. У ній присутні як пряність із гостротою страв індіанських аборигенів, так і тонкість із шармом французьких та португальських кулінарних традицій. Кухня Бразилії складається з трьох гілок: португальської, індіанської та африканської.
Але все ж таки відтворити загалом її портрет просто неможливо, так сильно відрізняються кулінарні уподобання жителів країни в регіонах. Кухня в різних частинах Бразилії має свої особливості, які формувала історія та географічне положення.
Наприклад, на півночі країни часто люблять готувати:
- такака по тукупі – з’єднання пасти з борошном маніоки та соусу, сухими креветками джамбо (рослина схожа на водний крес, що в’яже язик);
- мунгузу – зерна кукурудзи зі шматочками кокосового горіха; • терті та обсмажені зелені банани; • гуасадо де тартаруга – тушкована черепашка;
На північному сході Бразилії користуються популярністю такі рецепти:
- карне де сол – сушене на сонці солоне м’ясо, що зберігається довгий час;
- омари у кокосовому молоці;
- фрігідейра – просмажена риба з молюсками в тісті та кокосовим молоком, приготовлена в глиняному горщику;
У західній частині Бразилії віддають перевагу:
- ломбо де порко – смажена філе свиняча частина;
- жакаре – блюдо з алігаторів;
Південно-східна частина країни любить готувати:
- кускус із засушених креветок та кукурудзяного борошна;
- сушену тріску;
- смажені сардини.
М’ясо бразильці готують завжди з додаванням великої кількості оливкової олії, ним же заправляють усі салати. Національні страви країни гострі та солоні, що цілком підходить для спекотного клімату.
Але виділяється одна страва, характерна для всіх відгалужень бразильської кухні. Це фейжоада, дивовижний смак якого був оспіваний національним поетом Вінісіусом де Мораїс. Готується ця страва із квасолі, різних видів м’яса, борошна, спецій. Подається з капустою, перцевим соусом, апельсиновими скибочками, за бажанням додається рис. Ця бразильська страва має трисотрічну історію і була придумана рабами. Змішувалися свинячі шматки, які залишалися від обіду господаря, із чорними бобами – традиційним кормом для тварин. Згодом страва змінилася. Португальці вже додали до нього сосиски з ковбасою, індіанці – фарофу (сполучення олії та муки маніоки). Єдине, що однаково у всіх районах, так це напій, що подається до страви. Пропонується кайпіріння – горілка, змішана з тростинним цукром та лимоном.
Кава – символ гостинності бразильців. Справжній мешканець цієї країни вип’є до 30 філіжанок напою щодня! І тільки тут приготування кави зводиться в культ – справжній бразилець ніколи не дасть йому закипіти.
Протягом року готелі Бразилії заповнені лише на 60%, але під час проведення карнавалу неможливо знайти вільні номери за доступною ціною. Кімнати під час урочистостей бронюються за півроку наперед.
