Ай-Нікола є куполоподібною горою, покритою кримською сосною, кизилом, земляничником, калиною, грабінником, ялівцем, пухнастим дубом, кленом польовим, берекою. У підліску проростають вічнозелені кущі жасмину та голки. Гору Ай-Нікола названо на честь святого Миколая, християнського покровителя мореплавців у пантеоні святих.
Стежка Курчатова
З 1969 року Ай-Нікола визнана пам’яткою природи. На її вершину веде доріжка, прокладена ще в середині XX століття, одразу після Великої Вітчизняної війни, згідно з легендою, радянським фізиком-ядерником І. В. Курчатовим. На його честь і дали назву цій стежці, яка починається біля підніжжя Ай-Ніколи і наводитиме мандрівника безпосередньо на вершину гори.
Визначні пам’ятки
На горі сконцентровані дивовижні пам’ятки. У 1972р. на вершині гори Ай-Нікола знайшли козацьку віху, яка була поставлена на честь козаків XVII ст. Віха виглядає у вигляді кованого двометрового залізного хреста із вмурованою свинцевою плиткою. Хто і коли її поставив – невідомо й досі. 16 березня 2002р. віха була освячена після реконструкції митрополитом Лазарем.
У середині 2006 року тут було завершено будівництво та бал освячено храм Святого Архистратига Михаїла, у якому п’ять днів на тиждень проводяться регулярні богослужіння.
На території гори Ай-Ніколи зберігся відомий Ореандівський могильник, ящики якого лежать на височині схилу гори.
Недалеко від гори у бік Ялті буде і знаменитий Лівадійський палац, який колись служив літньою резиденцією російському імператору Миколі II.
